Днями у кнайпі “Світлиця Мулярова”, що по вул. Чорновола, 5, відкрилася персональна виставка художника Василя Данилюка під назвою “Пейзаж під настрій”.

Нещодавно відкритий заклад харчування впевнено зарекомендовує себе як нову й нестандартну платформу для проведення мистецьких заходів. Покої для гостей “Світлиця Мулярова” – це двоповерхова кнайпа, облаштована у справжній квартирі, яка зберігає дух галицького помешкання й одночасно слугує міні-музеєм та виставковою залою. Антикварні меблі, гуцульська вишивка, розписні тарелі та ще чимало предметів побуту створюють цілком домашній затишок, який у морозяний день чудесно доповнює потріскування дров у кахельних п’єцах. Відтак художні виставки тут легко сприйняти за домашню колекцію картин.

Пейзаж під настрій” – це понад 20 робіт прикарпатського художника Василя Данилюка, створених впродовж останніх 5 років. Усі вони напрочуд світлі і ліричні. Художник та дизайнер Микола Джичка відзначає особливий почерк Василя Данилюка — ледь вловиму бірюзову гаму чи то у відблиску дашків гуцульських хаток у Синевірській поляні, у силуетах замку Кам’янця-Подільського чи у в’їзній брамі церкви Святого Пантелеймона у Галичі.

Василь Данилюк роками малює свої пейзажі під час художніх пленерів. “Коли я бігаю по місту, розумію, що попросту не маю часу закопатися у якійсь точці і малювати. Буває, бачиш несподівано гарний ракурс, але треба бігти далі у справах, – каже художник. – Під час пленерів усе цілком інакше. Найперше, що роблю, відключаю мобільний телефон і тоді спокійно малюю від ранку до вечора. Відчуваю ні з чим не порівнюване піднесення. Коли домалюю — вмикаю мобільний, і починається: 20 пропущених дзвінків, чому ти мені не передзвонив, куди ти зник… Сучасний ритм життя міської людини дуже далекий від спокою”. Можливо, саме тому споглядання картин Василя Данилюка неначе зупиняє час?

У своїх творчих мандрівках художник часто буває на Закарпатті на запрошення Хустської спілки художників. “Одного разу заїхали у якесь село, а там така чиста ріка, що видно, як гадюки плавають, – оповідає Василь Данилюк. – У мене в машині зовсім випадково був риболовний гарпун. Настріляв риби. Того вечора відмінили гречку і зготували риби для кільканадцяти художників з усієї України”. За горнятком кави Василь Данилюк охоче розповідав байки усім присутнім, які зібралися на відкритті виставки. 

   

Виставка Данилюка — вже третя у “Світлиці Муляровій”. Виставковий сезон відкривав Ярема Стецик із експозицією “Афини”, другою була юна художниця Діана Федоряк. Директор закладу Віталій Качкан обіцяє на цьому не зупинятися. У планах виставити 20 робіт легендарної прикарпатської художниці у стилі наївного живопису Параски Хоми. “Маю надію, що ці роботи, надані невісткою пані Параски, стануть постійною експозицією принаймні на рік”, – зауважує Віталій Качкан.

Незабаром відвідувачі “Світлиці” побачать також приватну колекцію статуеток коломийської майстрині Марії Ковальчук. “За своїм задумом і структурою “Світлиця Мулярова” присвячувалася західноукраїнській інтелігенції, – пояснює Віталій Качкан свій намір організовувати мистецькі виставки. – Усі ті, кого вже немає і можуть відійти у незаслужене забуття, мають бути підняті, саме тому ми зробили мистецьке меню, у якому вміщено розповіді про Дарію Цвек, Івана Левинського, Олену Кульчицьку, Осипа Сорохтея, Соломію Крушельницьку, Андрея Шептицького та ще про багатьох інших відомих особистостей. Перші виставки ми присвятили тим митцям, яких сьогодні можна побачити, почути і “помацати”. Заклад тому й має назву “Світлиця”, бо це передовсім світло, яке йде від людей. Усі, хто тут виставляється, — це, можна так сказати, західноукраїнські “світлячки”, які осяюють наше життя своєю творчістю”.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА

Довідка:

Василь Данилюк – представник реалістичної живописної школи. Володіє різноманітними техніками образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, втім найбільше йому імпонує живопис. Значна частина робіт художника написана під час творчих поїздок і різноманітних пленерів. Сьогодні Василь Данилюк провадить активну творчу діяльність, є постійним учасником регіональної виставки «Львівський осінній салон» та всеукраїнської – «Мальовнича Україна».

Протягом 2003-2010 років Василь Данилюк провів ряд персональних виставок в м. Івано-Франківську (приміщення НСХУ), м. Мукачево (замок «Паланок»), м. Хуст (Хустська художня галерея) та в рідному селі художника Чернієві. Роботи Василя Данилюка є у приватних колекціях в Німеччині, Польщі, США, Болгарії та Росії.