В Україні почала працювати Незалежна медійна рада, яка має стати незалежним арбітром для вирішення спорів і конфліктів у медійній галузі, а також стежити за дотриманням професійних стандартів у журналістиці.

Незалежна медійна рада складатиметься з 15-ти членів (наразі сформовано склад із 14-ти). До п’ятірки засновників Ради увійшли Інститут Медіа Права, Інститут Масової Інформації, Інтерньюз-Україна, ГО «Телекритика» і Фундація «Суспільність». Кожна з п’яти організацій, що підписали Меморандум про створення цього органу, делегувала у Раду по три представники, мінімум один із яких не мав бути членом організації, що його делегує. Повідомляє Радіо Свобода.

Наразі до складу Незалежної медійної ради увійшли: Зураб Аласанія (Національна телекомпанія України), Олександр Бурмагін (Інститут Розвитку Регіональної Преси), Роман Головенко (Інститут Масової Інформації), Олена Голуб (Інститут Масової Інформації), Наталя Гуменюк (Громадське Телебачення), Отар Довженко (Школа журналістики УКУ), Діана Дуцик (ГО «Телекритика»), Костянтин Квурт (Інтерньюз-Україна), Наталія Лигачова (ГО «Телекритика»), Павло Моісеєв (Інтерньюз-Україна), Тарас Петрів (фундація «Суспільність»), Ігор Розкладай (Інститут Медіа Права), Антоніна Черевко Антоніна (незалежний експерт з розвитку медіа), Тарас Шевченко (Інститут Медіа Права). Ще одного експерта обіцяють обрати найближчим часом.

«Незалежна медійна рада стане постійним громадським моніторинговим та консультативним органом, місією якого є утвердження високих професійних стандартів журналістики. За задумом засновників, Рада розглядатиме спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації у медіа, а також порушень норм журналістської етики. Окрім надання експертних висновків щодо вирішення суперечливих ситуацій, Незалежна медійна рада планує надавати рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення ними регулювання у медійній сфері», – заявляють засновники.

Рада діятиме на підставі скарг або за власною ініціативою, враховуючи значення вирішення такої проблеми для суспільства. Усі рішення Ради публікуватимуться на веб-сайтах організацій-засновників і у ЗМІ, а також на веб-сайті органу, а за їх наслідками передбачається створення узагальнених висновків стосовно типових порушень та зловживань, допущених у ході інформаційної діяльності.