Зарплата «у конверті» – поширена практика серед роботодавців. Відповідно, звільнення працівників без виплати «конвертованої» зарплати – майже правило, а не виняток.

Чи має шанс людина, що отримувала «чорну» зарплату, відстояти свої права у суді?

Недобросовісні роботодавці, скорочуючи працівників у разі потреби, дбають не про дотримання трудового законодавства, а виключно про власну кишеню. Адже формальна процедура скорочення дуже витратна для компаній.

Тому керівники багатьох приватних фірм змушують працівників писати заяву на звільнення за власним бажанням або ж погрожують звільненням «по статті».

Через звільнення – до криміналу

А тепер реальна й типова історія.

Євгеній М. працював торговим агентом у івано-франківській філії тернопільського ТзОВ «Т.Д.К» з 15 листопада 2010 року. Як і більшість торгових агентів, трудився на «конвертовану» зарплату. У вересні 2011 року чоловік вирішив звільнитися з роботи за власним бажанням. Відпрацювавши два тижні, як це передбачено законодавством пан Євген попросив філію ТзОВ «Т.Д.К» провести з ним остаточний розрахунок. Втім, йому відмовили і порадили звертатися у центральний офіс до Тернополя. Чоловік так і зробив і 14 жовтня звернувся до директора «Т.Д.К.» з проханням переслати йому трудову книжку.

Однак роботодавець заяву працівника не задовольнив. Мабуть, сподівався, що, як і інші працівники, чоловік не наважиться звернутися до суду. Натомість 23 грудня 2011 року керівництво ТзОВ “Т.Д.К.” звільнило Євгена «за прогул без поважних причин». «При цьому копію наказу мені не вручили, розрахункових коштів при звільненні не виплатили та не видали трудової книжки», – розповідає звільнений.

Після довгої судової тяганини 22 вересня 2012 року ТзОВ «Т.Д.К.» відправило на адресу Євгена трудову книжку та переказало кошти в сумі 1953 грн. 11 коп. Саме скільки офіційно заробив Євген за серпень-вересень 2011 року. Крім того, Івано-Франківський міський суд зобов’язав ТзОВ «Т.Д.К.» виплатити Євгену ще біля 15 тис. грн.: 7123 грн. 40 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.12.2011 року до 22.09.2012 року, ще 7123 грн. 40 коп. середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, і 774 грн. 32 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу. Втім, Апеляційний суд підтвердив рішення суду першої інстанції тільки наполовину. Наразі Євген подав касацію на рішення Апеляційного суду.

Однак ця судова тяганина – це тільки одна сторона медалі. «Я б ніколи не судився, якби мені виплатили заборгованість за два місяці і підписали заяву на звільнення», – розповідає чоловік. Він зізнається, що, написавши заяву, взяв з каси необліковану готівку, попередив про це свого начальника і зобов’язався повернути її після виплати заробітної плати. «Так багато хто робив на фірмі, – розповідає Євген. – А як вибивати заслужені кошти? Як годувати сім’ю, маленьку дитину, коли кілька місяців не платять зарплату?»

Втім, керівництво фірми запропонувало чоловікові взяти зарплату товаром і повернути гроші, які взяв з каси. Коли звільнений відмовився, правління фірми звернулося із заявою до міліції про крадіжку. Наразі щодо чоловіка відкрито кримінальне провадження. Тож у одному суді чоловік вибиває законно зароблені гроші, а в іншому – доводить, що він не злодій.

Статистика

Євген М. розповідає, що філія тернопільської фірми «Т.Д.К.» неправомірно звільняла й інших працівників. Але ніхто з ошуканих філією «Т.Д.К.», крім Євгена, не наважився звернутися до суду.

Однак, як свідчить статистика, тільки минулого року суди Івано-Франківської області розглянули й ухвалили рішення у 206 цивільних справах за спорами, що виникають із трудових правовідносин. Із них у 142 справах позов задоволено. Так, розглянуто 57 справ про поновлення на роботі (у 27 справах позов задоволено); 66 справ про виплату заробітної плати (у 55 справах позов задоволено); 5 справ про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації (у 4 справах позов задоволено).

Цікаво, що майже половина справ, які стосуються трудових правовідносин, оскаржуються в Апеляційному суді. Зокрема, у 2012 році у апеляційному порядку переглянуто рішення, ухвалені у 102 цивільних справах за спорами, що виникають із трудових правовідносин. Із них у 40 справах задоволено апеляційні скарги.

За даними Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, 5 мільйонів найманих працівників в Україні працюють неофіційно – без оформлення належним чином своїх трудових відносин з роботодавцем, а свій заробіток отримують «в конверті». За підрахунками фінуправління Івано-Франківської облдержадміністрації, на Прикарпатті мінімальну зарплату, а отже, можна припустити, що й зарплату в конвертах платять приблизно 30% підприємств області.

Як захиститися працівникам таких компаній у разі порушення їхніх прав? Чи покірно покладатися тільки на добросовісність та чесність роботодавця?

Не бійтеся суду

«Швидше за все, у випадку з Євгеном звільнення «по статті» стало помстою за те, що він взяв гроші в рахунок своєї зарплати, – пояснює юрист Ірина Стельмах. – Зазвичай роботодавці пропонують звільнитися «за власним бажанням». Адже якщо ви самі написали заяву, у суді буде важко довести, що вас звільнили незаконно».

Звичайно, юристи рекомендують уникати неофіційної роботи. Втім, спокуса нелегального чи напівлегального заробітку зазвичай переважає перспективу безкінечного пошуку легальної роботи. Тож при неофіційному працевлаштуванні залишається покладатися на чесність роботодавця. А що робити, якщо недобросовісний роботодавець не оформив вас офіційно та не виплачує вам заробітну плату?

Пані Ірина радить «тиснути» на те, неоформлені працівники – це злочин роботодавця. «Ви можете пригрозити вашому начальнику, що повідомите податкову, прокуратуру та інші інстанції про те, що він виплачує «чорну» чи «сіру» зарплату, уникає сплати податків тощо, – пояснює юрист. – Якщо не вдалося вирішити конфлікт «полюбовно», пишіть скарги у всі можливі інстанції: інспекцію з питань праці, прокуратуру, податкову. Непогано було б заручитися підтримкою інших працівників та пред’явити хоч якісь докази вашої роботи на підприємстві».

Оформлені чи не оформлені ви були на підприємстві, легально чи нелегально отримували заробітну плату – не бійтеся звертатися до суду. «Якщо навіть вам не вдасться стягнути зарплату, можна притягнути роботодавця до кримінальної відповідальності за грубе порушення законодавства про працю», – радить Ірина Стельмах.

Втім, щоб уникнути недоброчесних роботодавців, юрист рекомендує відразу обговорити всі умови працевлаштування, не боятися ставити запитання. «Наприклад, ви шукаєте роботу за оголошенням в газеті і знаходите високооплачувану пропозицію. Приходите і без зайвих запитань починаєте працювати, в кінці місяця виявляється, що ваша зарплата не 4-5 тис. грн., як вам обіцяли, а мінімальна. Решту ви можете заробити на відсотках, але ви ще не доросли до певного професійного рівня і т. д. Тож треба завжди при оформленні на роботу з’ясувати, у чому полягає ваша робота, чи укладається трудовий договір, чи передбачається випробувальний термін, яким буде графік роботи, розмір заробітної плати тощо», – радить юрист.

Марія ГАВРИЛЮК