Експерти з Інституту політичної освіти та Східноукраїнського центру громадських ініціатив проаналізували доступність для громадськості генеральних планів населених пунктів. На Прикарпатті перевіряли 15 міст. З’ясувалося, що міськради приховують ці документи.

 

Після вступу в дію ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вже два роки генеральні плани забудови міст повинні бути відкритими для громади. Втім, на запит Інституту політичної освіти жоден з населених пунктів Івано-Франківщини не надав інформації про генплан у повному обсязі.

Як повідомив регіональний представник Інституту політичної освіти Тарас Случик, відкритість генпланів для громадськості оцінювалася за шістьма критеріями. Це стан доступу до генплану за запитом на інформацію; наявність генплану на офіційному веб-сайті; доступність для ЗМІ; доступність генплану в міській раді; наявність грифу обмеження доступу; інформація про розмежування частин генплану. «З 15 міст тільки дві міськради (Івано-Франківська та Болехівська) мають на своєму веб-сайті розділ «Генеральний план забудови міста». Цікаво, що лише 12 з 15 міст взагалі мають веб-сайти», – зауважив Тарас Случик. Так, за шістьма критеріями експертів Інституту політичної освіти Івано-Франківська міськрада набрала 2 бали, Болехівська – 1, решта – 0.

Як пояснює політолог, генеральні плани населених пунктів навмисне приховуються від громадськості. «Дуже часто забудовники будують там, де не можна будувати. Але оскільки громада не знає, яке цільове призначення цієї конкретної частини міста, то там таки відбувається будівництво», – каже Случик.

Серед найпопулярніших порушень, за якими чиновники ховають генплани, політолог називає ігнорування запитів на інформацію, накладання на генплан грифу «для службового користування (ДСК)», формальні відписки та відсутність генплану у міськрадах.

До прикладу, за грифом ДСК від громадськості приховують генплани Яремчанська, Рогатинська, Коломийська та Долинська міськради. «У 2010 році, зі вступом в дію ЗУ «Про доступ до публічної інформації», кожен орган місцевого самоврядування повинен був провести ревізію і зняти гриф ДСК майже з усієї містобудівної документації. По суті, з 2010 року 90% інформації, закріпленої за гепланами, повинна бути доступна для громадськості», – зазначив Тарас Случик.

Голови міст Снятина, Тлумача і Галича на запити відповіли, що генеральні плани у них… зникли(!). Інші міста також відповіли відписками або й взагалі не надали інформацію про містобудівну документацію.

«А Тисмениця – це унікальне місто, – говорить Тарас Случик. – Я взагалі хвилююся за психічний стан тамтешніх працівників місцевого самоврядування. Вони нам відписали: оскільки у 2011 році ми давали відповідь на подібний запит, то, отже, тепер ми не повинні відповідати. Вони грубо порушили ЗУ «Про доступ до публічної інформації»: незалежно від того, чи інформація оприлюднена, чи на інформацію давалася відповідь, місцева рада повинна дати відповідь у повному обсязі».

Подібними відписками займається і прокуратура, куди звернулися експерти Інституту політичної освіти після того, як керівники міст проігнорували інформаційні запити. Найчастіше з обласної прокуратури відписують, що справу з’ясують «районні прокуратури і дадуть відповідь впродовж п’яти днів». Втім, відповідь не приходить і за кілька місяців. Також прокурори, як і деякі мери міст, посилаються на гриф ДСК. «Мовляв, ми не бачимо тут порушення, тому що стоїть гриф ДСК. Тобто прокуратура теж забула про ЗУ «Про доступ до публічної інформації», – вказує Тарас Случик. Інколи  прокуратура відписує щось на кшталт: винні притягнуті до відповідальності. «Але головне не притягнути когось до відповідальності, а отримати інформацію», – пояснює політолог.

Крім того, багато місцевих рад скаржаться на недостатню кількість працівників. Мовляв, їм необхідно ввести у штат окрему людину, яка б працювала суто над доступом до публічної інформації. Юрист Василь Стусяк зазначає, що у таких відписках вказують кількість працівників, хто з них перебуває у відпустці, хто у відряджені, хто над чим працює. Словом, пишуть все, що завгодно, тільки не відповідь по суті. «А коли оскаржити таку відповідь у прокуратурі, відписують: працівників справді не вистачає і нема кому відповісти на запит», – пояснює Стусяк.

Експерти радять місцевим чиновникам переглянути гриф ДСК і відкрити генеральні плани забудов для громади. «Найпростіше для місцевих рад – це просто цю інформацію стосовно генплану “залити” на свій офіційний веб-сайт», – пояснює Тарас Случик. А голів міст, на його переконання, необхідно навчити, як відповідати на інформаційні запити.

 

Марія ГАВРИЛЮК