Демократичні більшість в Івано-Франківській обласній раді перегризлася за контроль над головною «телекнопкою» регіону. 29 березня облрада стала зменшеною копією українського парламенту: в залі лунали гучні звинувачення, дійшло до блокування трибуни й штурханини.

 

Спусковим гачком конфлікту стали звіти багаторічного генерального директора ОТБ «Галичина», редактора літературного журналу «Перевал» депутата обласної ради Ольги Бабій і редактора газета «Галична» Петра Парипи. Напередодні головні фракції більшості -«Батьківщина» та «Свобода» – домовилися про зняття Ольги Бабій з посади. Звіт мав стати лише формальним приводом. Що б не сказала гендиректор, на голосування більшості її слова не мали вплинути: «розстрільний» наказ був спущений з висот партійного керівництва і не підлягав обговоренню. Але підкилимні домовленості зірвали два депутати від «Нашої України» – Петро Шкутяк і Володимир Олійник.

Операцію захоплення обласних комунальних ЗМІ «демократичні сили» готували кілька місяців. «Батьківщина» та «Свобода» встигли навіть поділити посади керівників газети «Галичина» і телебачення «Галичина». Особливо й не приховували цього. У кріслі редактора газети бачили депутата обласної ради від «Батьківщини» Василя Артима, а керівником телебачення – «свободівця» Ярослава Ткачівського.

Колектив обласної газети Василь Артим та Ярослав Ткачівський обробляли разом. Журналісти розповідають, що депутати дуетом ходили по кабінетах, спокушали ремонтами у приміщенні, аби тільки колектив, як співзасновник газети, допоміг зняти з посади Петра Парипу. Та зрозумівши, що колектив їм не союзник, залишили видання в спокої.

Тож основний удар довелося тримати Ользі Бабій. Спершу заслухали її звіт про роботу журналу «Перевал». Ярослав Ткачівський, заручившись підтримкою голови обласної організації Спілки письменників Євгена Барана, різко розкритикував роботу редактора журналу і вимагав визнати її незадовільною. В суперечку втрутився ще один письменник-депутат – Степан Пушик. Він нагадав, що тільки четверо з дев’яти членів Ради Спілки вважають роботу редактора «Перевалу» недостатньою. «Я не стримався – матюкнувся на тій раді. Треба було повідомити, хлопці, для чого ви збираєтесь», – сказав Пушик і запропонував винести питання щодо роботи головного редактора журналу на збори письменників. «Не може четверо –  Качкан, Баран, Ткачівський, Бабій – вирішувати за всіх 58 письменників», – сказав Степан Пушик.

Сама ж Ольга Бабій звинувачення у свою адресу відкидає. «Щодо вироку, оголошеного мені четвіркою, то я не сприймаю його ні за формою, ні за змістом», – сказала вона. Пропозицію Пушика підтримав письменник, депутат облради Михайло Андрусяк. Зрештою погодився й Ткачівський, після виступу якого Пушик додав: «Ви дотанцюєтесь до того, що журналу не буде. Якби Ткачівський був класиком, я би поклонився йому. Ну гірко, коли чоловік не вміє писати…». Сесія прийняла рішення повернутися до цього питання після 1 червня та врахувати думку Спілки письменників, збори якої заплановані на 25 травня.

Наступним відзвітував редактор газети «Галичина» Петро Парипа. До його роботи мав зауваження тільки один депутат – Дмитро Захарук. Ще кілька депутатів вступили на захист Парипи. 79-ма голосами депутати визнали роботу редактора «Галичини» задовільною, лише один депутат проголосував «проти».

Після недовгого перепочинку Ольга Бабій знову виступила вже в якості керівника обласного телебачення. І можливо, все б пішло за планом більшості, якби новоспечений голова фракції «Свобода» Василь Попович не викрикнув без дозволу головуючого, пропозицію приймати рішення про звіт редактора ОТБ «Галичина» таємним голосуванням. Це обурило «нашоукраїнця» Петра Шкутяка, який чекав своєї черги до мікрофону, щоб запропонувати визнати роботу Ольги Бабій на посаді редактора ОТБ «Галичина» задовільною та винести це питання на поіменне голосування. Своїх «5 копійок» докинув і Василь Артим, який запропонував звільнити гендиректора «Галичини» з посади.

Головуючий на сесії Олександр Левицький в порушення регламенту першою на голосування поставив пропозицію Поповича, і вона набрала достатньої підтримки. Обурений Петро Шкутяк кілька хвилин домагався переголосування та звинувачував лічильну комісію у фальсифікації. Втім, Левицький не поступився і депутати розійшлися на перерву готуватися до таємного голосування.

Після перерви Шкутяк вперто наполягав на відкритому голосуванні. «Це вже не кнопкодавство, проти чого виступають ваші народні депутати, а фальшування голосування», – зіронізував Шкутяк. Після перепалки з Левицьким на тему «де чиї» депутати, за Шкутяка заступився його однопартієць Володимир Олійник.

Вимагаючи відкритого поіменного голосування, «нашоукраїнці» вийшли на трибуну, де голова лічильної комісії Володимир Семко намагався зачитати протокол. Почалося ганебне шоу, варте Верховної Ради. На сцену вискочили «свободівці» Володимир Попович та Віктор Неміш  спробували відтіснити «нашоукраїнців». Левицький горлав, викликаючи охорону, але врешті оголосив ще одну перерву.

Після перерви голова фракції «Наша Україна» Ганна Беляшова оголосила, що її фракція не братиме участь у голосуванні з питання про звіт директора ОТБ «Галичина». Після того відмовилися голосувати фракції Партія регіонів та Народна партія, які покинули сесійну залу.

Головуючий на сесії Олександр Левицький поставив на голосування затвердження тексту бюлетеня, який нарешті вдалося зачитати Семку. Втім, для позитивного рішення не вистачило голосів. За пропозицією «ударівця» Тараса Парфана, Левицький знову оголосив перерву на 15 хвилин. «Якщо я зайду в зал і не побачу кворуму, я буду змушений перервати засідання», – сказав Левицький, натякаючи, щоб депутати і не поверталися. Після перерви вернулося кілька депутатів. Звіт гендиректора залишився без оцінки. В цей час Ользі Бабій стало зле – у неї різко піднявся тиск і її забрала «швидка». Жінку госпіталізували до реанімації.  

Безпрецедентний цинізм і неперебірливість у методах депутатів більшості збурив медійне середовище області. Стало очевидним, що для досягнення дріб’язкової мети – посадити в керівне крісло телеканалу «свою» людину – «демократична більшість» готова діяти і всупереч декларованим демократичним принципам, і всупереч звичайній людській моралі. Власне, того дня депутати обласної ради нічим не відрізнялися від тих, проти кого вони так завзято воюють на мітингах і біля мікрофонів. Жодної різниці – крім хіба кольорів партійних прапорів.

 

 

Марія ГАВРИЛЮК