Здається, ні в кого останнім часом не залишається сумніву в тому, що клімат нашої планети змінюється. Це підтверджує і погода загалом, і природні катастрофи зокрема, які стаються все частіше. Вважається, що причиною цього є глобальне потепління, а головним винуватцем на 90 відсотків – так званий парниковий ефект. Відбуваючись в основному за рахунок збільшення в атмосфері вмісту вуглецю від промислових викидів, він супроводжується підвищенням середньої температури повітря біля поверхні землі.

Всім очевидно, що в останні роки зими стали теплішими, а літо – спекотнішим. Проаналізувавши 2015 рік, дехто навіть іронічно каже, що погода дещо змістила пори року. Так, зима – це січень, лютий, березень; весна – квітень, травень, червень; літо – липень, серпень, вересень; осінь – жовтень, листопад, грудень. Тобто все посунулося на місяць вперед.

Минулий рік на Івано-Франківщині запам’ятається погодними примхами. Розпочався він аномально теплим січнем, середньомісячні температури якого, за даними п’яти метеостанцій області, перевищили багаторічну норму на 4,2-5,0°С. Це, як стверджують фахівці, дуже високі показники для зимового періоду. Підтримав торішню естафету теплої зими і лютий, середньомісячні температурні показники якого тільки на градус були нижчі за січневі.

«Попереду був ще цілий комплекс погодних аномалій, який особливо проявив себе влітку, розпочавшись у червні дефіцитом опадів, аномально тривалим спекотним періодом в серпні та спекою на початку вересня, денні температури яких перевищили добові та місячні історичні максимуми», – розповідає начальник відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського центру з гідрометеорології (ЦГМ) Тетяна  Атаманюк.

За її словами, такого тривалого безхмарного та сонячного періоду, як у 2015 році, на Прикарпатті не було майже 70 років. Спека та практично бездощовий період у серпні та на початку вересня спровокували ґрунтову посуху, маловоддя на річках, що є аномальним для цього регіону.

Спекотна аномалія

Як стверджують фахівці відділу гідрометзабезпечення ЦГМ, літо 2015 року на території Івано-Франківщини виявилося найспекотнішим за весь період спостережень. Крім того, воно відзначалося значним дефіцитом опадів.

Так, липень минулого року був дуже теплим та малодощовим. За словами інженера-метеоролога Тетяни Домнич, середньомісячна температура повітря у липні склала 18,9-20,2ºС тепла, що на 2,3-2,8ºС вище за норму.

Однак, як пам’ятаємо, погода в липні була мінливою: спостерігалися як теплі дні з комфортними температурами, так і спекотні дні з температурними показниками +30ºС і вище, а також прохолодні дні. Найвищий температурний показник місяця було зафіксовано в Івано-Франківську 23 липня – +34,9ºС. Незважаючи на те, що липень для Прикарпаття зазвичай є найбільш дощовим місяцем, торік цього місяця був відчутний дефіцит вологи.

Фахівці ЦГМ кажуть, що серпень 2015 року також виявився абсолютно нетиповим за погодними параметрами для нашого регіону та аномальним за тривалістю спеки і бездощів’я. Найтриваліший період сухої та спекотної погоди за всі роки спостережень на території Івано-Франківської області (а це з 1945-1947-х років) було зафіксовано з 3 по 16 серпня.

Як пояснюють фахівці, в цей період територія Прикарпаття перебувала під впливом теплої, навіть спекотної, сухої повітряної маси. Стовпчик термометра у ці дні сягав позначки +30ºС і вище, а найвища температура (30-35ºС) зафіксована 9-12 серпня по всій області, хоча абсолютних максимумів (це найвищі температурні показники за багаторічний період спостережень) не було досягнуто.

Така спекотна, але не настільки тривала погода востаннє спостерігалась на Прикарпатті у серпні 1952 року. Тоді стовпчик термометра перетнув позначку +30ºС, а на трьох станціях 16 серпня було зафіксовано абсолютний максимум температур (Долина – +34,4ºС, Коломия – +37,3ºС, Яремче – +34,6ºС). В Івано-Франківську ж найвища температура повітря була 20 серпня 1946 р. – +37,3ºС.

У деякі серпневі дні минулого року створювались сприятливі умови для грозової активності, проте внаслідок низької вологості повітряних мас були переважно сухі грози. Винятком стало 5 серпня, коли вдень, при максимальних температурах +29-32ºС, по області прокотилася грозова стихія, яка досягла свого піку в Яремче та його околицях. Там протягом години випало 70 мм дощу (65% від місячної норми), а під кінець дня загальна кількість опадів становила 98 мм (92% місячної норми).

А найспекотнішим виявився останній день минулого літа. 31 серпня в Івано-Франківську температура повітря досягла +36,7ºС, що перевищило абсолютний максимум цього дня, зафіксований у 1992 році, на 6,1ºС.

Аналізуючи липень-серпень 2015 року порівняно з останніми п’ятьма роками, фахівці відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського ЦГМ роблять  висновок: липень, а особливо серпень були аномально сухими та жаркими за кліматичними показниками для Івано-Франківщини. Як зауважує гідролог Іванна Бордун, внаслідок погодних умов, що склалися у липні-серпні, на водних об’єктах сформувалася низька літня межінь, відзначалося зниження рівнів води до найнижчих та таких, що наближаються до них, а на окремих ріках вони досягли позначок нижніх мінімальних історичних значень.

«Місячна водність річок була значно менша від своєї норми. Зокрема, в басейні річки  Дністер вона становила 14,8-59,0%, на річці Бистриця-Солотвинська (м. Івано-Франківськ) – тільки 5%, на річці Лужанка (с. Боднарів) – всього 4,5%; в басейні річки Прут – 21,0-47,5%», – каже пані Іванна.

Аномальним теплом здивував і грудень. Останній місяць 2015 року виявився дуже теплим, вітряним і тільки вже завершуючись, набув зимового характеру. Так, середньомісячна температура у грудні коливалась від +2,2ºС до +3,9ºС, що на 4,1-5,4ºС вище за місячну норму. А кількість опадів у грудні склала 8,3-16,1 мм, що становить тільки 20-39% від місячної норми.

До 28 грудня включно погода характеризувалася високими (в окремі дні –рекордними) температурними показниками, відсутністю снігового покриву і вітром. А найтепліше було 27 грудня, тоді денна температура повітря в Івано-Франківську перевищила багаторічну норму на 6,2ºС, сягнула +16,8ºС і увійшла в історію.

Загалом, як зазначають фахівці, при багаторічній температурній нормі 7,4^оС фактична середня температура за 2015 рік становила 9,8^оС. Одночасно фактична кількість опадів минулого року склала 484 мм при нормі 689 мм. На їхню думку, такі кліматичні відхилення у річному розрізі є дуже серйозними і свідчать про суттєві кліматичні зміни.

 

Погода і врожай

За словами агрометеоролога Ганни Сенчук, у серпні агрометеорологічні умови для розвитку пізніх сільськогосподарських культур, підготовки ґрунту до посіву та сівби озимого ріпаку погіршувались та були несприятливими. Перші осінні дні також були надзвичайно спекотними і сухими. 1 вересня максимальна температура повітря по Івано-Франківську становила +36,3 ºС.

Директор департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА Марія Савка каже, що аномальна спека в серпні-вересні минулого року, з одного боку, була на руку аграріям, а з іншого – заважала їм. Так, вона була сприятлива для ранніх зернових, бо під час жнив стояла посушлива погода. Саме тому, за словами пані Марії, в минулому році в області зібрали рекордний урожай ранніх зернових.

З іншого боку, серпнево-вереснева спека негативно вплинула на достигання пізніх культур. «Соя, соняшник та кукурудза втратили урожайність. Саме спека сприяла цим негативним процесам», – зауважує пані Савка. Через аномальну спеку дещо зсунулися терміни посіву озимих. Так, наприклад, ріпак треба було починати сіяти ще на початку серпня, а зернові – у кінці серпня-вересні.

Це підтверджує і агрометеоролог Ганна Сенчук. За її словами, вологозапаси орного шару ґрунту на площах, призначених для посіву озимих культур, станом на 18 серпня не перевищували 16-18 мм і були недостатніми для сівби озимого ріпаку. Несприятливі передумови склалися і для сівби озимих зернових культур.

«Через спеку залишилося дуже мало часу для посіву озимих. Від того зменшилися площі озимого ріпаку. У позаминулому році було майже 30 тис. га, а торік тільки 19 тис. га, бо реально не було коли сіяти, – продовжує пані Марія. – Наприкінці вересня і в жовтні пішли опади, і вони достатньо зволожили ґрунт. Тому озимі зернові нормально посіяли і вони нормально зійшли. І зараз перебувають в доволі доброму і задовільному стані».

Директор департаменту агропромислового розвитку ОДА зазначає, що така погода – це крайність. Однак запевняє, що посіви озимих дають надію на непоганий врожай, хоча і визнає, що багато чого залежить від погоди.

 

Складність прогнозу

Географічне положення Прикарпаття та рельєф Карпат створюють особливі умови формування погодних умов на території Івано-Франківщини.

Начальник відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського ЦГМ Тетяна Атаманюк каже, що область географічно дуже складна для прогнозування. Висота місцевості, на якій розташована Івано-Франківщина, поступово зростає від 200 до 2000 м і більше на вершинах. Та й загалом, область розміщується в трьох різних ландшафтних зонах, що утворюють ніби три сходинки, найнижча з яких простягається з півночі до південного сходу.

Як промовистий приклад контрастних погодних умов Тетяна Атаманчук наводить температурні показники Долини та Коломиї: «На початку січня 2015 року в один і той самий час в Долині був +1ºС, а в Коломиї – +13ºС. Потім протягом доби температура вирівнялася. Це дуже важко для прогнозування».

Однак не тільки це ускладнює роботу метеорологів. Ще й держава не приділяє цьому належної уваги. «На державному рівні занадто мало уваги приділяється кліматичному аналізу, прогнозу кліматичних умов на найближче десятиліття і фактично створенню математичних програм та моделей для прогнозування погоди у різних регіонах нашої країни», – наголошує начальник відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського ЦГМ.

На противагу наводить приклад Європи, що, за її висловом, взагалі метеозалежна. «В Європі зрозуміли ці речі давно, і в них є дуже багато автоматичних метеостанцій. Вони мають математичні моделі прогнозування погоди, які підходять для їхньої території. Ми ж на Франківщині прогнозуємо по рівнинній моделі. Відповідно, і якість наших прогнозів дещо нижча», – пояснює пані Тетяна.

2015 рік для прикарпатців запам’ятався як дуже теплий. У цьому аномальному теплі, як бачимо, були і позитивні, і негативні сторони. А яким буде 2016 рік, поки що важко сказати. Але навіть якщо «у природи немає поганої погоди», хотілося б, щоби вона принаймні не впадала у крайнощі.

Наталія КОЗАК