Земля – один із найцінніших ресурсів будь-якого міста, який може стати вагомим джерелом надходжень до напівпустих міських бюджетів. Однак у владних кабінетах Коломиї цього поки що не розуміють: на міській землі заробляють всі, окрім самого господаря, тобто міста.
Землю давали навіть безхатченкам
Проблема землі у Коломиї гостро постала наприкінці 2000-х років. Саме тоді безкоштовна роздача міської землі досягла апогею. Добряча частина земельних рішень міської ради стосується безкоштовного виділення земельних ділянок депутатам, чиновникам міської ради, їх родичам або просто підставним людям. Був навіть випадок, що земельна ділянка була оформлена в буквальному значенні на бомжа. Він навіть не одразу й згадав, що «колись його хтось про щось попросив».
Звичайно, що більшість із тих, хто отримував ділянки, навіть і не думали будуватися. Ділянки ішли на продаж, а дехто робив бізнес на тому, що місто втрачало добрячі землі. Внаслідок перенасичення ринку земля у Коломиї впала у ціні. Відповідно, на земельних аукціонах, які організовувала міська рада, ніхто землю не купував. Так сталося, що поки хтось на міській землі заробляв, саме місто несло виключно втрати.
Після виборів у 2010 році до влади прийшла нова команда. Тоді вони пообіцяли за рік провести повну інвентаризацію землі. Внаслідок якої мало стати відомо, хто якою землею володіє або скільки орендує і скільки за це платить до бюджету або ж не платить. До закінчення інвентаризації був запроваджений мораторій на безкоштовну видачу земельних ділянок і виділені немалі кошти на її проведення. Втім, минув не рік, а цілих п’ять, а обіцяної інвентаризації так і не провели. Відповідно, хаос у земельних справах Коломиї збільшився. Ніхто не знає і не контролює користувачів та орендарів міської землі. Тож за це вони ні копійки не сплачують, а місто, таким чином, втрачає мільйони гривень.
Стукайте, і вам відкриють
Станом на сьогодні, за словами Олега Снаговського, експерта із земельних відносин, тільки половина землекористувачів сплачують до міського бюджету земельний податок та орендну плату. Безкоштовно користуються міською землею майже усі заклади на «сотці», а це готелі, торгові центри, магазини, ресторани. Майже ні копійки до міського бюджету не сплачують наймачі павільйонів колишніх коломийських заводів – «Сільмашу», деревообробного заводу, металозаводу, щиткової фабрики тощо. Як наслідок, щороку місто втрачає до 2 мільйонів гривень. Для Коломиї це величезні кошти.
Виправити цю ситуацію, продовжує пан Снаговський, не так важко. Для цього не потрібно ні величезні кошти, ні багато часу, а просто бажання. Достатньо просто вивчити усі земельні рішення міської ради і за ними шукати власників чи орендарів землі. Крім цього, потрібно працювати з підприємцями. Попросити кожного з них показати, де він провадить свою підприємницьку діяльність, а разом з тим – документи на приміщення та договір оренди на землю. Якщо такого договору нема, змусити його укласти і сплачувати до міського бюджету. Це ж стосується і МАФів. Робота з їх обліку ведеться дуже слабо. Відповідно, і надходження від них за оренду землі мізерні.
Окремо слід сказати про таких монстрів, як «УЕГГ», «Укртелеком» та «Обленерго». Тепер це все приватні структури, тому за користування міською землею вони також мали би платити. Потрібно виміряти, скільки квадратних метрів займають усі їхні комунікації, кабелі та інша інфраструктура, і відповідно до цього виставити рахунки. За попередніми підрахунками, від цього місто могло б отримувати до 1 мільйона гривень. Втім, ситуація тут непроста. За словами Олега Дячука, заступника міського голови із земельних питань, влада зверталася до вказаних підприємств із пропозицією укласти договори оренди. Однак ті категорично відмовляються. Аргументують відмову тим, що інфраструктура, яка розміщена на міській землі, забезпечує життєдіяльність держави. Хоча, як зазначає пан Дячук, послуги, які ця інфраструктура виробляє, вони ще й продають…
Ще гірша ситуація зі сплатою земельного податку. Приблизно 80% власників землі його не сплачують. Коломиєю вже навіть гуляє анекдот, як один чоловік, який приватизував земельну ділянку, чотири роки ходив у податкову інспекцію з вимогою виставити йому рахунок зі сплати земельного податку. І тільки нещодавно він його отримав. Сусіди ж і далі податку не сплачують, хоча це також принесло б у міський бюджет значні кошти.
Як запевняє Олег Снаговський, для виявлення усіх реальних користувачів землею достатньо три місяці, а до бюджету це зможе принести десятки мільйонів гривень. Однак міська влада недопрацьовує. Частково із цим згідний і Олег Дячук. Він погоджується, що на сьогодні місто неефективно використовує свої землі. Однак запевняє, що після приходу до влади нова команда ґрунтовно за це взялася і до кінця лютого усі реальні користувачі будуть знайдені, і з ними місто буде працювати. Стосовно тих, хто й надалі не захоче укладати договори, це питання буде винесено на сесії і її рішенням земельну ділянку місто забере назад і виставить її на аукціон.
Місто має планувати, а не розбазарювати
Земельні аукціони - також окрема тема для розмови. Лише останніми роками вони у Коломиї почали приносити хоча б якісь гроші. Однак і тут не все просто. Минулого року міської землі було продано лише на 3 мільйони, хоча планувалося на 10. На цей рік в бюджеті заплановано продати землі аж на 16 мільйонів, хоча у Ратуші зізнаються, що і 10 мільйонів буде вважатися великим успіхом.
Неефективність земельних аукціонів, запевняє Олег Снаговський, є наслідком того, що міська влада їх неправильно проводить. На його думку, потрібно не просто продавати землю, а готовий проект. Тобто місто має виділити ті ділянки, які воно готове продати, визначити їх використання та що воно хоче там бачити, розробити проект і тільки тоді виставляти це все на аукціон. Тобто покупець купує не тільки землю, але і проект який зобов’язаний реалізувати. Місто повинно планувати свій простір, а не банально розпродувати землі. Це для міста був би найкращий варіант, бо він збільшує вартість землі і вберігає від неприємних несподіванок – супермаркетів у центрі або архітектурних монстрів.
Аукціони слід запроваджувати не тільки на землі громадські, але і для фізичних осіб. З цим у Коломиї згідні всі: і влада, і її критики. Мова про те, що ділянки під забудову слід не віддавати безкоштовно, а виставляти на торги. Щоб ніхто на цьому не робив бізнес. Хто дійсно хоче будуватися, може взяти землю в оренду з правом безкоштовної приватизації після зведення будинку. Якщо людина нічого не робить, а земля простоює, договір можна розірвати, а ділянку повернути у власність міста.
«Нема грошей» – цю фразу наші чиновники повторюють, наче мантру. Частково це правда, адже економічна ситуація у державі дійсно складна. Однак у багатьох випадках нестача грошей у бюджеті – це прямий результат недопрацювання влади. Ресурси та резерви для наповнення міського бюджету є, і часто вони в буквальному значенні лежать під ногами. Потрібно просто нахилитися і підняти.
Віктор ФІТЬО