«Сьогодні відбувається третя сесія Івано-Франківської міської ради. Депутатів на вході зустрічають активісти «УКРОПу» та батьки франківських школярів, які вимагають безкоштовного харчування у школах Івано-Франківська… Активісти тримають в руках плакати із написами “ЄРЦ жирує – школярі голодують”, “Меру надбавку – школярі голодують”, “Поверніть безкоштовне харчування у школах. БПП, “Свобода”, “Батьківщина” – схаменіться!!!”, “БПП, “Свобода”, “Батьківщина” – совість є?”.

…Сьогодні «Свобода» хотіла влаштувати дрібну провокацію, проте у неї нічого не вийшло. Мова йде про те, що представники «Свободи» організували свою акцію під ОДА. Назвали її флешмобом. Закликали олігархів платити податки».

 

(http://firtka.if.ua, 28 січня 2016 року)

 

У рік 7 524 [2016]. Голодували вельми того року отроки [шкільні] у городі галицькому, бо залишив їх днесь без гороху вареного та котлет із хліба насущного [злий] князь столичний Яйценюк на прозвисько Безобідний, і [від голоду] того аж до школи вони не ходили – то на канікулах, то на карантині сиділи, і був же від того плач голосний, [піар] політичний та скрегіт зубовний.

Прийшли тоді до хоромів білих, де влада найвища у цілому городі галицькому [від опришівців аж до хриплина] сидить, патріоти укроплені із гір коломойсько-буковельських та вказували луччим людям депутатським на лицаря [свободного] та схудлого Руслана-Марципана на прозвисько [Годувальник Дітей], що після надбавки зарплатної, аки паця перед Великоднем, на поправку післявиборчу пішов, і показували [жируючу] Мачу Пікчу єрц-перц-герцівську, пожираючу жуків таїландських, [листя] перуанське, траву індійську та сарану бусурманську, в дикий мед мачаючу. І говорили вони, що якби Александр [Яш] Великий Будун Доріг город галицький здобув, то була би тоді днесь отрокам і каша смачна на обід, і [фестиваль вареників] на великій перерві, і сауна з дівчатами для [старшокласників] та фізрука.

Та схаменулася нарешті братія [свободна], що весь той час у вікнах міськвиконкомівських фігури з [трьох пальців] крутила, і провокацію дрібну наметів на п’ять у себе ж під вікнами забацала. Бо ж давно уже вирішили лицарі свободні на сходках, тьорках та інших [нарадах] своїх міськвиконкомівських, що досить з того, що отроки задурно їздять в маршрутках реформованих, а зекономленого на проїзді на [булочку з чаєм] їм має вистачати. Тож полізли вони в кишені [до олігархів], в яких і взимку на буковелі снігу не випросиш, та стали тягнути їх вельми, на податки та всілякі [обіди шкільні] розкручуючи.

А за ними схаменулися лицарі червоносердечні з [батьківщини] малої, за популізмом давнім заскучивши, та й наобіцяли одразу, крім обідів, ще й [сніданки з вечерями], і стипендії неміряні, і тисячу гривень на книжку. Взялися ж вони [гуртом] – свободна братія за укроплених, червоносердечні за свободних – тягнуть потягнуть та витягнути [обіди] не можуть. Покликали тоді бояр [припорошених], що мирно за мир боролися, ті ухопилися за лицарів червоносердечних, аки [за косу] княгині-ізгойниці Улії Володимирівни, а ті знову за свободних, а тамті за укроплених, і тільки [піар] рясний з чола їм котився, очі захланні [безсовісно] заливаючи.