У Франківську створять кардіохірургічний центр.  

Прикарпатці повинні мати власний кардіологічний та кардіохірургічний центр, а не добиратися в тяжкому стані під скальпель до Києва. Тим більше, що база для створення клініки, яка закумулює ресурси і об’єднає найкращих спеціалістів області  з цього напрямку, вже створена. Так вважає Борис Тодуров, головний кардіохірург МОЗ України, директор Інституту серця. Легендарна особистість у кардіохірургії – доктор медичних наук, за 27 років хірургічної практики провів більше 5000 операцій, у 2000 році здійснив першу в Україні пересадку серця – має незаперечний авторитет для колег у регіонах. Під час візиту на Прикарпаття пан Тодуров оглянув обласні та Івано-Франківську міську лікарні, кардіодиспансер. Мав ряд консультацій із обласною та міською владою, медиками. «Ми можемо за цей і наступний рік відкрити у Франківську повноцінний кардіохірургічний центр», – виснував головний кардіолог України. І розповів “ГК”, як це зробити.

Загроза національній безпеці

В Україні смертність від серцево-судинних хвороб складає 66%, відзначив Борис Тодуров. Це вдвічі більше, ніж у наших найближчих сусідів – наприклад, у Польщі, Чехії, Угорщині. Сьогодні українська влада вже «доросла» до того, щоби визнати: ці хвороби є не лише соціальною проблемою, це пряма загроза національній безпеці країни. Тим більше, що демографічна ситуація в Україні теж невтішна.

Отож, слід зменшити смертність від гострих серцево-судинних захворювань, скоротити число інвалідів, якими стають внаслідок перенесених інфарктів. За завданнями і цифрами – люди. Відтак, перш за все, треба покращити рівень надання медичної допомоги та зробити її більш доступною. І, за можливістю, – безкоштовною. «Треба максимально наблизити до пацієнтів кардіохірургічну допомогу, – переконаний головний кардіолог МОЗ. – Не повинні хворі їхати оперуватися тільки до Києва. Надмірна і штучна централізація не виправдовує себе. Тим більше, що багатьох тяжких пацієнтів туди неможливо фізично доставити. В тому числі і дітей…»

В області щороку з’являються на світ 120-130 дітей із пороками та іншими вродженими вадами серця. Хворих немовлят в принципі не можна транспортувати на далекі відстані. «Вважаю, що область із 1 млн. 200 тисячами населення, де щороку стається більше 1200 інфарктів, повинна мати свою власну кардіохірургічну клініку, – наголошує пан Тодуров. – Адже йдеться про тисячі тяжко хворих людей. Тут треба говорити про хірургічну допомогу, тут потрібні серйозні і дорогі методи лікування».

Серйозне лікування

На думку Бориса Тодурова, у Франківську є потужна кардіологічна служба. Щоправда, вона розпорошена по різних лікувальних закладах. В обласному кардіодиспансері і міській лікарні створена кардіоваскулярна служба, яка робить сотні успішних малоінвазійних операцій при гострому інфаркті. «Ваша область в цьому сенсі – лідер», – відзначив Борис Тодуров. У міській лікарні налагоджена робота з кардіолізісу, є два центри – на базі кардіодиспансеру та приватного діагностично-лікувального центру, які проводять операції зі встановлення кардіостимуляторів. «Можливо, це ще не так багато операцій, але головне, що є спеціалісти, які можуть і готові це робити, – зазначив фахівець. – Тож розглядаємо можливість створення в області кардіохірургічної клініки, де би надавали допомогу і дорослим, і дітям. Обговорюємо зі спеціалістами, як це зробити, щоби сконцентрувати і кадри, й обладнання. Думаємо, що варто зробити один потужний центр і зібрати в ньому найкращих спеціалістів. Такий кардіологічний центр можна створити у Франківську за цей і за наступний роки – на базі міської лікарні. Про це вже в принципі домовлено. Остаточне рішення – за обласною і міською радами».

Витратні матеріали для центру, наприклад, кардіостимулятори та ін., забезпечить МОЗ, запевнив головний кардіохірург України. За його словами, міністерство нарощує передачу витратних матеріалів у регіони. Звісно, це не 100% за потребами, але для соціальної групи пацієнтів цілком вистачить.

Медична економіка й економія

«У тій операційній, яку я дивися сьогодні в міській лікарні, треба замінити частину обладнання. Це невеликі кошти – можна вкластися у 15-20 мільйонів гривень. Для області цей кошторис цілком посильний. Думаю, що депутати обласної ради могли би витратити такі гроші, щоби допомогти мешканцям своєї області», – вважає головний кардіохірург МОЗ. І, перевтілюючись на менеджера від медицини, пояснює, наскільки економічно вигідними є такі інвестиції.

Інвалідами після перенесеного інфаркту стають майже 70% хворих. Переважно це молоді люди – у віці від 40 до 60 років. Через ускладнення, викликані інфарктом, вони втрачають працездатність і з активних громадян перетворюються на споживачів, яких треба постійно утримувати за державний кошт. Тобто за наші з вами податки.

Якщо вчасно прооперувати людей віком 40-60 років, ми будемо мати величезний економічний ефект. В кільканадцять разів більший, аніж ми витратимо на операції. Мова про те, щоби зберегти працездатне населення, яке платить податки.

«Про це вважається неетичним говорити, але слід визнати правду: людина в 45 років після інфаркту стає великим тягарем не лише для родини, але й для держави – його треба утримувати, платячи пенсію, кожних півроку класти в лікарню, забезпечувати препаратами, платити зарплату лікарям та медперсоналу… Якщо все це підсумувати, то вийде, що 30 тисяч гривень, витрачених на операцію, – це крапля в морі, це в десятки разів менше, аніж треба було би постійно витрачати на цього хворого», – ілюструє пан Тодуров.

Оскільки інвестиції в лікування серцево-судинних захворювань – річ економічно вигідна, на державному рівні прийняте рішення розвивати мережу кардіохірургічних центрів у регіонах. Сьогодні такі створені і працюють, окрім Києва, у Сімферополі, Хмельницькому, Ужгороді. До кінця року відкриється і почне оперувати кардіологічний центр у Житомирі – він коштував обласному бюджету 22 мільйони гривень. Спеціалістів для цих клінік узялися готувати в Інституті серця.

«Стати добрим кардіохірургом можна лише після 10 років практики. Це специфічна галузь, у якій навіть за п’ять років не виходять на потрібний рівень. Лікарів для дитячої кардіохірургії треба готувати ще довше. Тому ми проговорили з обласною владою, що Інститут серця бере на себе завдання підготувати хірургів, анестезіологів та інших спеціалістів, в тому числі й операційних медсестер, – повідомив Борис Тодуров. – Так, щоби новостворений центр запрацював одразу повноцінно. В особливо складних випадках спеціалісти Інституту серця виїжджатимуть і оперуватимуть у Франківську, щоби максимально гарантувати безпеку життя пацієнтам».

Наталія КУШНІРЕНКО