«Вечір чудес» у франківській «Просвіті» почався тяжким роком, а закінчився наверненням до християнської церкви «Перемога». Молодики з Білорусі закликали продовжити знайомство на щонедільних зустрічах…

Виявилося, що така церква на Франківщині й загалом в Україні не зареєстрована. І договору з обласною «Просвітою» не має.

З вимогою терміново перевірити законність використання приміщення «Просвіти» при проведенні зібрань церквою «Перемога» до перших осіб області звернувся Володимир Ковальчук, депутат обласної ради, представник Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в Івано-Франківській області. 

Не чиста сила?

Рекламки із запрошенням на концерт християнських колективів поширювали біля Ратуші молоді люди в спортивних костюмах. Запрошення обіцяло відвідувачам «Вечора чудес» свободу від депресії, алко- та наркозалежності, звільнення від хвороб і проклять, а також відновлення стосунків у сім’ї і навіть зцілення. «Прийди і отримай своє чудо від Бога!» – закликала реклама.

 

Прийшли, отримали. Типова презентація: музично-розважальна частина чергувалася з інформаційною. Ірландські танці, театр тіней, виступи барда. Артистів добирали, очевидно, не лише за сценічною майстерністю. Російськомовний бард, який представився одеситом, розповів сльозливу життєву історію. Завершив її оповіддю про навернення у церкву «Перемога». Мовляв, це змінило і фізичне тіло колишнього пияка-наркомана, і його матеріальне становище. Тему продовжила співана поезія.

У залі зібралося близько ста чоловік. В проміжках між співами і танцями їх «обробляли» два пастори. Головний представився колишнім боксером із Білорусі Сергієм Шидловським. Начебто, колись він мав проблеми із законом, та вони минули, щойно знайшов дорогу до «Перемоги». Колегу підтримав віртуальний гуру Олександр Чувіров. Його звернення до франківців транслювали по Скайпу. Пастор вищого рівня майстерно володів прийомами риторики і невербального впливу. Він використовував особливі інтонації, особисті звертання. Емоційно-закличні вигуки підкріплювалися візуально. В особливо важливих місцях на присутніх по максимуму «наїжджали» очі дистанційного пастора. А децибели його голосу викликали відлуння. Молода артистка заповнювала паузи добрим сопрано. Присутні, як то практикується, обіймалися, підносили руки і повторювали окремі словосполучення. До кінця вечора дехто навіть упав у транс.

Вплив білоруських проповідників поширювався не тільки на інвалідів на милицях, але й на молодих чоловіків міцної статури. Більшість присутніх у залі були відносно молодого віку – від 25 до 40 років. Половину з них складали чи то колишні, чи то теперішні спортсмени – молодики з характерною стрижкою і в відповідному «прикиді». Між іншим, лексику на зібранні теж використовували характерну – як на сцені, так і серед глядачів звучало російське арго. Боксери і ще якісь «бійці».

Наступної неділі, як і обіцялося, відбулося зібрання місцевої громади із місцевим пастором. Дмитро Дробина – було вказано на презентаційному флаєрі. У залі поширювалася газета. Неофітам також пропонували придбати книги Дмитра Макаренка, ще одного лідера новітньої церкви. Насамкінець проповідник повідомив, що громаду збираються попросити з «Просвіти» через служіння російською мовою, і запропонував присутнім вийти до «білого дому» на протест. У той день саме проходило друге пленарне засідання сесії обласної ради. Нагадаємо, на першому сесійному засіданні депутат облради Володимир Ковальчук порушив питання із сектантськими богослужіннями «Перемоги» у «Просвіті».

Браття-нелегали

Депутатський запит стосовно церкви «Перемога» Володимир Ковальчук подав голові облради Василю Скрипничуку та голові ОДА Михайлу Вишиванюку минулої п’ятниці, 21 червня. Пан Ковальчук апелював до того, що на зібранні, яке видавалося за рок-концерт, проповідники з Білорусі поширювалися недержавною мовою. «Біля «Просвіти» афіша активно запрошувала мешканців Івано-Франківська на так звані молитовні зустрічі «за зцілення», – зазначалося у запиті. Усе це, переконаний пан Ковальчук, «суперечить чинному законодавству та статутним завданням діяльності обласної «Просвіти». Відтак він просив, щоби управління майна спільної власності територіальних громад області облради спільно з управлінням культури, національностей та релігій ОДА терміново перевірили законність використання приміщення «Просвіти» для масових зібрань церкви «Перемога».

До наступного засідання сесії у вівторок, 25 червня, дошка оголошень біля «Просвіти» була зачищена від «зайвих» афішок. «Переможці» протестувати не вийшли. Напевно, керівництво “Просвіти”, яке дозволило учасникам церкви збиратися на своїй території та повідомило їх про проблему, збагнуло, що пахне смаленим.

Християнська церква «Перемога», повідомили газеті у відділі в справах релігій і національностей ОДА, у Державному реєстрі релігійних організацій не зазначена. Не проходила вона легалізацію і на Прикарпатті. «Облдержадміністрація не розглядала питання реєстрації цієї організації, – повідомила начальник відділу Тетяна Лапка. – Міністерство культури також не проводило реєстрації цієї організації в Івано-Франківській області».

«Нехай пройде перевірка відповідно до депутатського запиту, тоді можна буде про щось предметно говорити», – відреагував на запитання нашого кореспондента голова обласної організації ВУТ «Просвіта», депутат облради і член фракції «Батьківщина» Степан Волковецький. Він пояснив, що цим питанням займався відповідальний секретар. Той начебто перевірив законність діяльності релігійної організації, яка займається вивченням Біблії. Відтак та має право проповідувати, підстав перешкоджати їй немає. Щоправда, пан Волковецький визнав, що договору з представниками християнської церкви «Перемога» у нього нема.

Білоруські пастори замість білоруського трикотажу

Про політичний підтекст цієї колізії слід говорити окремо. З одного боку, можна зрозуміти керівництво найстаршої і колись найвпливовішої культурної організації краю. «Просвіта» живе здебільшого за членські внески й дотації з обласного бюджету. Тому доводиться збирати пожертви і просто заробляти. Ну, наприклад, на утримання керівництва. Воно ж бо працює щодня на громадських засадах, розтлумачили «ГК».

Людей, які працюють у «Просвіті», справді можна зрозуміти. Незрозумілою є лише позиція їхніх очільників, за яку ті вже неодноразово діставали громадського прочухана. Як мінімум, на шпальтах франківських газет. Кілька разів писалося про те, що поважна організація, яка мала б пропагувати національні цінності, перетворюється на торговицю. Білоруський трикотаж, косметика, білизна – що тільки не продають на ярмарках у приміщенні «Просвіти», яка серед франківців, відповідно, дедалі більше асоціюється з базаром, ніж високою культурницькою місією.

Міська громада хотіла б бачити свою «Просвіту» авторитетною організацією. Саме тому виступає проти перетворення її залів на торгові площі. А тим більше на притулок для сектантів.

«Якщо вже в «Просвіті» пропагують себе російськомовні харизматичні секти, то це означає повну нашу деградацію», – вважає Володимир Ковальчук.

Експансія харизматів

За всіма ознаками релігійну організацію, що прийшла у франківську «Просвіту», можна віднести до харизматичних тоталітарних церков. Є в ній беззаперечні лідери, ієрархія та підпорядкування, є претензія на винятковість та єдиноправильність учення. Зважаючи на прізвища пасторів, чиїм авторитетом тиснули на франківців заїжджі проповідники, вона належить до так званого «Об’єднання церков «Новоє поколєніє» і представляє рух «Іскатєлі Бога». Об’єднання поширене на території СНГ, в кожній країні має своїх авторитетів – вони складають так звану Раду директорів. Орієнтоване на російськомовну аудиторію. Має на меті максимальне територіальне поширення з рекламуванням Бога – таке в лексиці «іскателєй» називають «пробудженням». Примноження наявних і появу нових церков, зокрема мегацерков на 100-200 тисяч людей, очікують і в Україні, і в Росії, і в Білорусі – «у всьому російськомовному світі і ширше». Про це розповідає Сергій Шидловський в інтерв’ю на сайті свого руху. Також він подякував за позитивні моменти у своєму житті пастору Сандею Аделаджі, відомому специфічними стосунками з віруючими (захоплення майна тощо) і кримінальними справами.

«Новоє поколєніє» цього року планує відкрити 200 осередків, з яких велику частину – в Україні. «Украінское «Новоє поколєніє» растьот!» – під таким заголовком об’єднання розповідає на власному сайті про відкриття двох церков 18 і 19 червня у Кіровоградській області.

Треба визнати, що названі рухи мають підстави планувати ідеологічну експансію. Орієнтуючись на молодих людей, вони використовують сучасні технології піару, впливають на аудиторію за допомогою найновіших мультимедіа. І роблять це досить професійно, враховуючи інтереси і потреби різних соціальних груп. Для когось пропонують чуда і зцілення, для когось – спільну молитву за зростання персональних статків. Підкріплюють це історіями і свідченнями на тему. Газети, глянцеві журнали, флаєри плюс «живі» проповіді та інтернет-сайти з новинами, фільмами, семінарами, наказами лідерів та спільними молитвами кілька разів на день. Плюс молодіжні літні табори і «польові» навчання для тих, хто хоче активно практикувати та будувати кар’єру в спільноті. Плюс шоу, які стають для одних можливістю реалізувати себе, а для інших способом просування церкви.

Звісно, все це не безкоштовно. Пожертви заохочуються, до них наполегливо спонукають. Бізнес довкола релігійних рухів збудований цілком світський. Переважно, за принципом мережевого маркетингу.

Тримайтесь здорового глузду

Років п’ять-сім тому у Франківську вже була спроба започаткувати християнську церкву «Перемога». Тоді в обласному центрі крутилася жіночка Катерина Дяченко, яка представлялася її керівником. Зібрання навернених відбувалися у гуртожитку на Лесі Українки. До речі, той гуртожиток, а також обласна «Просвіта» та будинок Товариства глухих на Січових Стрільців харизмати постійно орендують для масштабних з’їздів та зібрань із участю заїжджих «авторитетів». Більшість із таких на своїх показових виступах демонструють вміння вводити людей у транс та гіпнотичний стан. Такі речі свідчать, що це – деструктивна секта. Деструктивна насамперед стосовно психіки її учасників. Таким чином лідери церкви добиваються цілковитого підпорядкування та упокорення. Наслідками часто є відмова віруючих від своєї власності на користь спільноти чи конкретно проповідника. Якось керівник однієї із франківських харизматичних церков звернувся до влади з проханням надати їхньому «братові» кімнату в гуртожитку, бо свою трикімнатну квартиру в новому будинку на Івасюка той віддав «на користь громади».

Саме у приватних помешканнях, часто «п’ятірками» і «десятками», відбуваються зібрання новітніх харизматів. Якщо ж захід передбачає присутність великої кількості людей, із підпілля виходить не церква, а якась фізична особа. Саме вона орендує зали для презентаційних проповідей. Що стосується зібрань у «Просвіті», повідомило джерело, то «Перемога» – не перша історія. Кілька років тому під дахом ВУТ практикувала Українська реформаторська православна церква. За національною вивіскою ховалася типова релігійна організація харизматичного спрямування. Керівництву «Просвіти» вказали на це, і псевдореформаторів під якимось приводом попросили за двері. Виявляється, в Україні немає законів, які би дозволили заборонити чи призупинити діяльність релігійної організації, або ж виставити її з території населеного пункту, області, країни. Так само не напрацьовано механізмів впливу на іноземців, які є верховними пасторами, керівниками новітніх церков. Видима конкурентна боротьба за душі та гаманці українців нічим не регламентована і не стримувана. Як колись заявив засновник саєнтологів й послідовник головного сатаніста ХХ століття Алістера Кроулі американець Рон Хаббард, «якщо хочеш стати по-справжньому багатою людиною, то створи нову релігію». В Україні таким «творцям» не заважає нічого, крім здорового глузду й інстинкту самозбереження звичайних громадян.

Наталія КУШНІРЕНКО