Де живе дух української партизанки?

Повітряний десант, пошуки вибухівки з собаками, затримання терористів, володіння зброєю – від серпа до автомата Калашникова. Екстремальний табір «Карпатський Легіон», який проходив у Луквиці на Богородчанщині, завершили показові виступи вихованців Школи Бойового Гопака і силовиків області. Так у Франківську плекають національну бойову культуру і виховують українських воїнів.

 

«Тут було все по-справжньому, як у війську, – розповідає десятирічний одесит Владислав, таборове прізвисько «Дракон». – Ми жили у військовому наметі. Охороняли табір – стояли в дозорі зі зброєю. Рушниці були на пластикових кульках, але при потребі ними теж можна відбитися. Щоби захистити себе, на пост вдягали спеціальний одяг і окуляри. Разом із паном Обозним чергували по кухні – готували на вогнищі для всього табору. Пан Бунчужний проводив заняття – вчив нападати і захищатися, ходити у розвідку, знаходити стежку і без компаса орієнтуватися в лісі. А ввечері біля вогнища ми читали чи розповідали про українських героїв – про козацьке військо, про УПА…».

Більшості учасників першого всеукраїнського табору «Карпатський Легіон» – від семи до дванадцяти років. Наймолодшому – п’ять із половиною. Хтось займається національними бойовими мистецтвами тривалий час, хтось тільки влився в рух і випробовує себе в екстремальному таборі. Серед «легіонерів» – і хлопчики, і дівчатка. Більшість уже мають досвід таборів літнього вишколу, які впродовж останніх п’яти років проводить у Чорному Лісі обласна федерація Бойового Гопака – постійна «польова» база гопаківців розташована в Грабівці Калуського району.

«Легіон» у Луквиці прийняла на своїй території легендарна пластунська Чота Крилатих. «Це добра й цікава ініціатива, – вважає комендант Чоти Степан Красілич. – Добре було би, щоби цей табір, який започаткували гопаківці, наступного року об’єднав різні національні молодіжні організації України».

Таку думку поділяє керівник табору, президент осередку Міжнародної федерації Бойового Гопака в області, засновник і керівник Школи Бойового Гопака Сергій Демчук. «Національне виховання дітей і молоді – як би пафосно це не звучало, але це те, що ми робимо, – розповідає він. – Ми пропагуємо національну бойову культуру як вияв нашого національного духу, як особливість нашого характеру. Щоби долучитися до цього руху, не обов’язково бути в Бойовому Гопаку. Обов’язкового нести в собі дух українського воїна».

«Для нас важливо, щоби дочка росла українкою, – каже Олександра Кодак, мама дев’ятирічної Іринки “Пантери”. – Та не менш важливо, щоби дитина була адаптована до реальних умов життя. Ми з батьком вважаємо, що вміння розкласти намет, розпалити вогонь, орієнтуватися в лісі, так само як і вміння захистити себе потрібні в теперішній час дівчинці так само, як і хлопчику».

«У нас насправді екстремальні табори, – підкреслює Сергій Демчук. – Живемо два тижні в умовах, максимально наближених до польових, коли важливо навчитися виживати – обходитися мінімумом, викладатися по-максимуму. Про це попереджаємо батьків наших вихованців. Усі ставляться з розумінням, бо власне такого підходу і шукають». Основа «польових» вишколів – це адаптація і робота дитини в команді. Спочатку на рівні трьох-чотирьох чоловік, потім у більшій соціальній групі з семи-десяти чоловік, і врешті – у складі повного табору. Психологічна робота поєднується із постійними фізичними вправами і заняттями з бойової підготовки. Звісно, все це адаптоване для дітей. І виглядає як велика цікава гра. Наприклад, навчання тактики ведення бою – на відкритій місцевості і в лісі. Діти розбиваються на групи і «воюють» одна з одною. Або виступають проти своїх наставників. Під їхнім проводом вчаться, як нести варту і як її знімати при захопленні табору. Яка буває розвідка і як її застосовувати. Як визволяти табір у відкритому «бою» і при партизанській вилазці. Де можуть бути вогневі точки снайперів на місцевості, як вирахувати кут вогню і пересуватися так, щоби не підставлятися під постріли. «Просто як у кіно», – відгукується про заняття десятирічний гопаківець Олесь «Лев». Голлівудські бойовики відпочивають, якщо взяти до уваги, що діти навчаються ще й надавати один одному і самим собі першу медичну допомогу, одержують навички виживання в дикій природі.

«Нас можна по-різному представити, – зауважує Сергій Демчук. – Якось закидали, що ми угруповання, яке готує ультрарадикалів для специфічної діяльності. З цього приводу нас навіть вивчала Служба безпеки. Але ми від такого потрактування категорично відмежовуємося. Саме тому, і це наша принципова позиція, не схиляємося під жодні політичні знамена, не шукаємо підтримки релігійних організацій чи окремих впливових осіб. Пропонуємо сприймати те, що робимо, як своєрідну профорієнтацію для молоді.  Вважаємо, що готуємо кадри для українського війська, для національних силових структур – МНС, МВС, СБУ та інших. Саме тому офіційно співпрацюємо з державними силовими структурами. Прагнемо зробити польову практику-підготовку за їхньої участі більш серйозною».

Це продемонстрували показові виступи на закритті зміни першого табору «Карпатський Легіон», де організатори виступили спільно з силовиками. Свято відкрив повітряний десант від Чоти Крилатих – літак вів легендарний пілот Коломийського клубу повітроплавання Ігор Табанюк. Парашутист, білоруський спортсмен-інструктор Володимир Білошапко приземлився в задану точку і влаштував майстер-клас зі складання парашута. Бійці спецпідрозділу «Беркут» обласного управління міліції показали, як знешкоджують нападників і затримують терористів. Міліціонери з кінологічної служби разом із чотирилапими вартовими знаходили «наркотики» і «вибухівку». Навчені вівчарки демонстрували, як треба служити в захисті, і допомагали міліціонерам у затриманні умовних зловмисників. Діти із задоволенням спостерігали за роботою правоохоронців. А ті з не меншим задоволенням дивилися виступ показової групи Школи Бойового Гопака. Кульмінацією табору стали заняття зі зброєю: під наглядом працівників міліції діти вчилися розбирати і збирати пістолет Макарова, автомат Калашникова і дробовик. «Як на уроках із захисту вітчизни», – казали батьки, зазираючи через плече дітям.

«Табір відбувся повноцінно, – підсумував Сергій Демчук. – Наступного року готуємося прийняти в Луквиці три-чотири зміни. Долучитися до «Карпатського Легіону» виявили бажання обласні федерації айкідо і бойового та спортивного самбо, дружні організації Пласт і УНА-УНСО. Співдружність обіцяє бути цікавою. Покажемо Україні, як це може працювати на Прикарпатті».

 

Наталія КУШНІРЕНКО 

Псевдоніми – Котигорошко, Дракон, Лев. 0963372444 Тетяна Демчук.

 

Президент осередку між народ федер Бойов Гопака в області, засновник і керівник Школи бой гопака Марка Боєслава.