Проблеми адаптації, вигоди калькуляції, специфічна практика і рольові ігри. Все це та ще багато іншого проходить кожен студент Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. Стефаника перш, ніж одягнути мантію випускника, одержати престижний диплом і податися на роботу.

Камені можливого спотикання і сходинки до вершин у майбутньому студентському житті цьогорічних вступників дослідив кореспондент газети.

 

 

Конкурс і його особливості

У Приймальній комісії Юридичного інституту Прикарпатського університету саме гаряча пора – випускники шкіл вступають до вузу. Документи приймають особисто та в електронному вигляді. Зрозуміло, що мейлом надсилають копії атестату і сертифікатів ті, хто ще не визначився, де йому здобувати вищу освіту. Ті, хто обрав спеціальність «правознавство» в Юридичному інституті, подають комісії оригінали документів. «Який конкурс цього року?» – допитується у секретаря молодий чоловік.

«Кілька останніх років зберігається така ситуація – на 150 бюджетних місць маємо 450 заяв. Ідеться про навчання на денній формі і здобуття рівня бакалавр», – пояснює директор інституту, доктор юридичних наук, професор Валентина Васильєва. На сьогоднішній день про своє бажання вивчати правознавство на цьому рівні в Юридичному інституті вже заявили 668 абітурієнтів. Більший потік – тільки на спеціальність «англійська філологія». «У порівнянні з минулим періодом можна скласти висновок: цьогоріч маємо більшу кількість абітурієнтів, які чітко визначилися з навчальним закладом і подали оригінали документів. Напевно, ейфорія після відомої дозвільної норми, коли абітурієнти подавати заяви в п’ять і більше навчальних закладів на різні напрями, вже завершилася. Бачимо, що молоді люди підходять до вибору вузу вже більш виважено, більш відповідально ставляться і до вибору спеціальності. Констатуємо: кількість оригіналів документів цього року більша, ніж минулого», – аналізує вступну кампанію керівник навчального закладу.

Ще одна цікава особливість цьогорічного вступу. Норма Міносвіти передбачає, що у сертифікаті з профільного предмету, а це історія України, повинно бути не менше 140 балів. Тільки у випускників з таким рівнем знань приймають документи. І це правильно, підтримує міністерську новацію адміністрація вузу. Те, що певна кількість абітурієнтів із недостатнім рівнем знань відсікається вже на етапі допуску до конкурсного відбору, зумовлює більш високий загальний рівень студентів. «Більш високий інтелектуальний потенціал», – конкретизує Валентина Васильєва. Викладачі, які працюють зі студентами-першокурсниками, – читають основні галузеві дисципліни, як от історію та теорію держави і права, – відзначають, що минулого року загальний інтелектуальний потенціал студентів був значно вищий, ніж у попередній період. І висловлюють сподівання, що ситуація стане тенденцією.

 

Адаптаційні ризики

Після того, як абітурієнт побачив себе у списках рекомендованих до зарахування, уклав договір та вніс платню (це якщо він обирає платну форму навчання), то 1 вересня його чекає урочиста посвята в студенти – старт студентського життя. Та слід бути готовим до того, що мине як мінімум півроку, поки першокурсник пройде адаптацію і стане справжнім студентом.

Адаптація для першокурсника – річ природна і, можна сказати, необхідна. Хоча, й доволі складна. Адже він потрапляє в цілковито інший світ – дорослий, де треба не тільки знайти своє місце, а й повсякчас доводити собі та іншим, що можеш. Можеш влитися в новий колектив, заробити авторитет, знайти друзів, виявити і розвинути свої здібності і таланти. Можеш укласти своє навчання таким чином, щоби не бігати на відробки і перездачі, не червоніти на іспитах, натомість тримати рівень – заробляти високі бали, брати участь у перспективних проектах, виступати на наукових конференціях, потрапити у програму обміну студентами, претендувати на здобуття «подвійного» диплому – українського і польського, а там і вийти на престижну практику та запрошення на роботу. Вже з другого курсу в інституті практикується робота в «Юридичній клініці» – студенти надають консультації у реальних справах. Для того, щоби практика була успішною, зі студентами працюють спеціалізовані фірми та установи, як-от юридична компанія Moris Group, проводять майстер класи, під час яких влаштовують рольові ігри та імітації справжніх судових процесів. Такі заняття починаються вже у другокурсників. Тоді як підвалини фаху та майбутньої кар’єри закладаються саме на першому курсі. Решта – розбудовується впродовж усього часу навчання. 

«Першокурсники потрапляють фактично в іншу систему освіти, яка передбачає відмінну від шкільної систему оцінювання предметів та інший графік навчання. Матеріал подається з урахуванням того, що студент  – самостійна відповідальна людина і повинен сам розподіляти й опрацьовувати навчальне навантаження, – розповідає професор. –  Першокурсникам важливо адаптуватися до вузівської системи навчання. Її особливості визначають внутрішні нормативні акти. Наприклад, Положення про систему оцінювання». В інституті запроваджена 100-бальна рейтингова система, яку доповнює система накопичувальна – нагромадження додаткових балів. Досить зрозуміти цей принцип, щоби організувати власну систему навчання зручною і максимально ефективною.

Наприклад, рейтингова система передбачає 50 балів за навчання впродовж семестру і 50 балів за іспит. Останній поєднує тестові питання із письмовим і усним завданнями. Усне вважається найвагомішим. Викладацький склад в інституті дотримується такої точки зору, що тести для гуманітарних спеціальностей, до яких належить правознавство, можуть бути лише додатковими в оцінюванні знань студентів. Основне – це вміння логічно мислити, аналізувати, тлумачити, відтак важливими є лексика, багатий словниковий запас, володіння ораторикою.

Варто не пасти задніх і бути активним у навчанні. Це дає додаткові бали – включається накопичувальна, або заохочувальна система оцінювання. Тобто, треба старатися. Важливо готуватися до семінарів і відповідати на них – це один блок «дивідендів». Другий – індивідуальна робота. Коли студент розуміє, що не витягує, то може попросити завдання у викладача, виконати його і мати додаткові бали. Додаткові до рейтингових бали приносить і наукова робота. Така система калькуляції заохочує студентів і дозволяє їм коригувати власну успішність.

 

Основа успішності

Успішний студент Юридичного інституту мусить знати інфраструктуру не лише свого вузу, а й Прикарпатського університету загалом. Інакше як він використовуватиме всі ті підрозділи, відділи, служби та інші ресурси, які запроваджені спеціально для того, щоби допомагати студентам вчитися. Наприклад, внутрішня комп’ютерна мережа, вай-фай, електронна бібліотека. Методична література, множильна техніка, інтернет-клас і т. ін.

Успішний студент часто є активним учасником студентського самоврядування. Видає студентську газету, наприклад, робить студентське телебачення чи радіо. Бере участь у гуртках чи спортивних секціях. Недарма ж і в КВНі, і у студентській спартакіаді університету команда Юридичного інституту традиційно – серед перших.

«Перед студентами-першокурсниками стоїть складне завдання – не тільки опанувати нову систему навчання, засвоїти правила і методи самостійної роботи та демонструвати добрий рівень успішності, але й зуміти проявити себе, заробити авторитет у колег і викладачів, – зауважує директор інституту Валентина Васильєва. – Все це в сукупності на старших курсах віддасться відповідним рейтингом, забезпечить першість у питаннях практики і працевлаштування. Що ми робимо, щоби допомогти? Є академ-наставники, впродовж усього першого семестру вони щотижня зустрічаються зі студентами першого курсу – допомагають проходити період адаптації, вирішувати проблеми. Зазвичай з-поміж самих першокурсників за короткий час формується «кістяк», довкола якого гуртуються решта студентів. Актив у нас завжди потужний, творчий, добре вихований, з високим інтелектуальним потенціалом». Все це разом створює патріотичне налаштування студентів до навчального закладу, де вони здобувають освіту. Бо альма-матер дає не лише знання, але й духовний розвиток. І старт у житті.

 

Наталія КУШНІРЕНКО