У радіопросторі Прикарпаття – новий голос. У липні на хвилі 72,02 FM почала мовлення державна FM-радіостанція «Карпати». Що пропонує прикарпатцям нова «ефемка», чим відрізнятиметься від численних конкурентів, чому її варто слухати? Розповідає директор радіостанції «Карпати-FM» Любомир Стринаглюк.

 

–  Пане Любомире, державна «ефемка» – річ для прикарпатського слухача незвична, тут десятки років державн «брехунцем». Чим, окрім способу передачі сигналу, буде відрізнятися нова станція від материнської державної радіокомпанії?

Так, радіо «Карпати-FM» – це структурний підрозділ Івано-Франківської обласної держтелерадіокомпанії «Карпати». Основою колективу радіо «Карпати-FM» стали журналісти, які вже десятиліттями працюють на обласному радіо, добре знайомому нашим слухачам. Але принципи роботи «Карпати-FM», унікальні риси програмної концепції, звичайно, роблять його новим продуктом на радіоринку Прикарпаття. Новизна полягає в самому форматі, зокрема й форматі випусків новин. На обласному радіо новини достатньо об’ємні, випуск новин триває 10 хвилин, самі сюжети тягнуть за хронометражем до 2-ох хвилин. Натомість, у нас вони короткі, динамічні, максимум до хвилини. Всього в ефір у нас виходять протягом дня 12 новинних випусків, 6 із яких – оригінальні, тобто кожної години новини оновлюються.

– Як плануєте конкурувати за слухача з місцевими приватними FM-станціями? Чим візьмете аудиторію – розвагами, серйозним ефіром? 

Ми принципово відрізняємося від інших розважальних чи музично-розважальних станцій, яких більшість. Наші новини і програми соціально значущі. У нас небагато розважального продукту. Він частково присутній у ранковому ефірі, де сама подача інформації має дещо розважальний характер, але все ж при цьому не поверховий: ми пропонуємо людям інформацію, яка їм справді потрібна і корисна, має сенс. В цьому наша принципова відмінність від розважальних радіостанцій. Звісно, передовсім ми орієнтуємося на місцеві новини, на потреби нашої громади. «Карпати-FM» – радіо для місцевої громади. Тому наше радіо – це радіо, яке тут давно чекали. І це без перебільшення.

– У вас багато прямих ефірів, чому вважаєте, що це, а не музика, привабить слухача?

Ніша розмовного радіо в прикарпатському ефірі була незаповнена. Наш формат – інформаційно-музичний, тобто інформація на першому плані, а не музика. Інформація – це новини, аналітика, інтерв’ю тощо. Наше радіо може нагадати слухачам радіо «Ера». Та що стосується музики, то в нашому ефірі буде виключно україномовний продукт.

– Навіть без англомовної обійдетеся?

І без англомовної. Звісно, ми не фанатики якісь, і коли ідея програми вимагає якоїсь іноземної музики – вона може бути. Недавно у нас звучала пісня «Ой служив я в пана» білоруською мовою, але вона була доречна в контексті.

– Законодавство вас не зобов’язує до аж настільки суворих обмежень. Не боїтеся, що ці обмеження можуть зле позначитися на фінансових показниках станції?

Ні, тому що ми не є конкурентами розважальним радіо. Ми зайняли свою унікальну нішу. Людям, які хочуть знати про події в області, про тенденції в політичному, економічному, суспільному житті Прикарпаття, наше радіо буде цікавим. Воно буде цікавим для тих, хто має свою справу, для тих, хто приймає рішення, хто займається громадсько-політичною діяльністю, для людей мислячих.

– Як ви добираєте гостей для прямих ефірів? Це здебільшого чиновники? Не нудно? І чи не вийде так, що державне радіо влада просто використовуватиме як дармовий майданчик для самопіару?

Певно, було б нудно, якщо би ми обмежилися тільки чиновниками і тільки Франківська. Але ми, по-перше, плануємо запрошувати гостей з районів, а по-друге, зовсім не тільки чиновників чи політиків. Вже сьогодні у нашій студії бувають люди мистецтва – письменники, музиканти, художники, приходять громадські діячі. Ми намагаємося, щоб наше радіо було незаангажованим  і неупередженим. Хочемо, щоб воно було живим, щоб дихало одним подихом разом з громадою.

До речі, з вересня ми вийдемо у верхньому діапазоні в Долинському, Косівському, Верховинському районах згідно з ліцензією.

– На радіо «Карпати-FM» працює чимало журналістів, які довгі роки, іноді десятиліття, віддали роботі на дротовому радіо. Як вони адаптувалися до нових вимог і формату? Чи є нові журналісти?

В мене були побоювання, що завдання, які ставить перед ними нове радіо, для старших працівників будуть важким тягарем. Дякувати Богу, це були зайві побоювання. Колектив довів свою професійність. Люди, які мають достатній досвід роботи на радіо, продемонстрували, що вони можуть витримувати навантаження, яке зросло у рази.

– А грошей у рази побільшало?

А грошей не побільшало, бо відомо, яка в державі ситуація з грошима. Але ми таки добрали молодих талановитих журналістів: штатний розклад це нам дозволяв зробити. Ці хлопці і дівчата задають активний тон, який диктує їхня молодість і енергія, а їх підтягує досвід старших колег, і тому наше радіо, скажу так нескромно, є прекрасним зразком поєднання досвіду і молодої енергії.

 

Розмовляв Андрій СОВА