Івано-Франківська обласна рада не підтримала угоду з американською компанією «Шеврон» про видобуток сланцевого газу на території області. Голосів не дали опозиційні фракції, підтримані солідним десантом парламентарів-«свободівців». Втім, шанси в «Шеврона» ще є: торг триває.

Влада не втомлюється повторювати, наче магічне заклинання, що сланцевий газ – це порятунок України в цілому від газової залежності, а для Прикарпаття зокрема – інвестиції, робочі місця, гроші в бюджетах. Опозиція, що, здавалося б, мала тільки радіти несподіваному патріотизму уряду регіоналів, вказує на ризики в проекті угоди, переймається екологічними загрозами й вимагає додаткових фінансових зобов’язань для інвесторів. Наскільки щирі опоненти в публічній дискусії? Думається, ані урядовці, ні опозиція не є щирими до кінця. Палкі суперечки в сесійній залі, в той час, коли рішення вже зроблене заздалегідь, схожі на димову завісу, за якою приховуються реальні торги і високі ставки гравців.

Проект угоди між державою Україна, “Шеврон Юкрейн Б.В.” та ТзОВ “Надра Олеська” про розподіл вуглеводнів на території Олеської площі надійшов до обласної ради ще 13 червня. В документі, в якому понад 260 сторінок, депутати все ж не помітили переконливих, на їхню думку, вигод для місцевих громад. Або й не збиралися помічати. Бо вже 25 червня облрада звернулася до Кабміну з вимогою внести зміни до законодавства і щорічно відраховувати до обласного бюджету 50% від загальної суми платежів, отриманих від видобутку в області вуглеводнів. У зверненні депутати також просили профінансувати першочергові заходи з найактуальніших програм соціально-економічного та культурного розвитку області, а ще капітальний ремонт і будівництво сучасних автошляхів. Окрім того, депутати запропонували створити комунальне підприємство «ПрикарпатСланцГаз» та включити його до Угоди замість ТОВ «Надра Олеська», яке пов’язують з президентською родиною. Словом, побажання саме такі, що годі було й сподіватися на їхнє задоволення.

Через місяць розпорядженням голови обласної ради було утворено робочу групу із депутатів ВРУ (переважно від «Свободи») та місцевих рад, представників Міністерства вугільної промисловості, науковців ІФТУНГ, громадських активістів, журналістів тощо, які вивчали проект угоди. Переважна більшість учасників групи дуже далекі і від газу, і від міжнародного бізнесу. Але за три засідання робоча група ухвалила майже 150 поправок та пропозицій. Опрацьований проект винесли на сесію обласної ради минулого тижня.

 

Незалежність чи ритуальні послуги?

Переконувати обласну раду голосувати за співпрацю з «Шевроном» приїхав сам міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький. Почав з найболючішого. «Більше 50% від загального обсягу газу, який ми щорічно споживаємо, імпортується з Росії. За стандартами Євросоюзу, якщо ми отримуємо більше 30% газу з одного джерела, то це розглядається як загроза для національної безпеки», – сказав міністр. Тож єдиним спасінням для України, на переконання міністра, є запаси сланцевого газу та ресурси чорноморського шельфу. Ставицький нагадав, що США за стислі терміни значно збільшили свій власний видобуток газу, знизили ціни на внутрішньому ринку до 100 доларів за тисячу кубічних метрів.

Міністр запевнив, що видобуток газу з нетрадиційних джерел є цілком безпечним для навколишнього середовища та гарантує області мільйонні інвестиції. «Компанія «Шеврон» на ділянці “Олеська” має вкласти щонайменше 350 млн. доларів на першому етапі пошукових робіт. Не менше 3 млрд. доларів на першому етапі видобутку та в цілому, за розрахунками компанії, – близько 20 млрд. доларів за базовим сценарієм, – розповів Ставицький. – В результаті ми можемо очікувати досягнення видобутку сланцевого газу від 5 до 10 млрд. кубічних метрів на рік». Крім того, інвестор зобов’язується наймати на роботу українських громадян та надавати перевагу товарам та послугам українських підприємців. У свою чергу, уряд погодився залишити в обласному бюджеті 10% від загального обсягу прибуткової продукції, що у гривнях становить кілька сотень мільйонів щорічних надходжень. Оскільки інвестор планує працювати на Прикарпатті, як мінімум, півстоліття, то пообіцяв на базі Івано-Франківського технічного університету нафти й газу створити факультет з пошуку та видобутку газу з нетрадиційних джерел. Міністр підкреслив, що угода дозволяє заборонити видобуток газу у випадку найменшої загрози довкіллю.

Радник міністра екології та природних ресурсів України Володимир Ігнащенко додав, що протягом місяця після укладення угоди на тендерних засадах буде відібраний один з провідних вищих навчальних закладів України, який моніторитиме екологічну ситуацію, буде регулярно відбирати для аналізів зразки води та ґрунтів. Витрати на екологічний моніторинг у розмірі 10 млн. гривень також зобов’язався профінансувати інвестор.

Не встигли депутати стравити захмарні обіцянки представників міністерства, як депутат обласної ради Юрій Романюк розкритикував її вщент. «Я менше всього переймався проблемами екологічного походження сировини, я більше вивчав юридично-правову сторону угоди», – заявив Романюк. До речі, за фахом інженер, спеціаліст зі зварювального обладнання.

Серед основних його зауважень до угоди – відсутність Державної екологічної експертизи та імунітет добувальної компанії від вітчизняного законодавства. За словами Романюка, держава заради цієї угоди фактично відмовляється від своїх повноважень. «Така відмова поширюється на всі судові рішення, рішення міжнародних комерційних арбітражів, рішення у провадженнях щодо попереднього забезпечення позову, а також виконання рішень судових та арбітражних органів. Це значить, що Україна не зможе в судовому порядку оскаржити жодне рішення на території України в можливій перспективній 50-річній історії сперечань з інвестором», – обурився Романюк.

Депутат дійшов висновку, що облрада, затвердивши угоду, узаконює рейдерське захоплення природних ресурсів на території Олеської площі. «Ми віддаємо не тільки сланцевий газ, ми віддаємо шутер, газ, воду, ми виселяємо тих інвесторів, які сьогодні є в області, бо в будь-який момент їхню ділянку можуть викупити і їх посунути. По суті, ми узаконюємо рейдерство найприбутковіших свердловин і надр на 45% території області протягом мінімум 50 років на шарі ґрунту до 10 км», – зазначив Романюк. Голова екологічної комісії Андрій Троценко додав, що Івано-Франківська область належить до регіонів, не забезпечених питною водою. «Більше того, 70% запасів питної води припадає на територію, яка накладається на площу Олеська. Готові ми поставити під загрозу нашу воду?» – риторично запитав Троценко.

У свою чергу, «свободівець» Василь Попович на аргументи про створення нових робочих місць дорікнув: «Робота буде у сфері ритуальних послуг…» Звідки така впевненість у випускника історичного факультету ПНУ – невідомо.

Таким чином, фракції «Свобода» та «Батьківщина» ще до голосування заявили, що не будуть підтримувати запропоновану угоду. Тому після непотрібного тригодинного обговорення із 87 зареєстрованих на сесії лише 40 (із необхідних 57) проголосувало «за» прийняття проекту угоди за основу.

Однак депутати не сказали твердо «ні» посланцям з міністерства. Голові облради Василеві Скрипничуку доручили запропонувати Кабміну врахувати зауваження депутатів та внести проект рішення на повторний розгляд сесії.

 

Обійти облраду

«Краще мати десять відсотків зі ста, ніж сто – з нуля», – намагався звертатися до депутатів зрозумілою їм мовою голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. А вже наступного дня Едуард Ставицький натякнув, що слова губернатора можуть стати пророчими. На прес-конференції в Києві міністр заявив: якщо не вдасться дійти компромісу з Івано-Франківською облрадою, то уряд обійдеться і без згоди прикарпатських депутатів. Тоді Прикарпаття не отримає і обіцяних 10% відсотків від видобутку газу, не те що половину.

У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект регіонала Миколи Рудьковського, який  пропонує усунути органи самоврядування від процесу погодження угод про розподіл продукції, в тому числі й тих, які стосуються видобування сланцевого газу. Зокрема, проектом передбачається внести зміни до статті 11 Закону України “Про угоди про розподіл продукції” та погоджувати проекти угоди про розподіл продукції з облдержадміністраціями, на території яких розташовані родовища. Регіонал пропонує вилучити із законодавства положення, які вимагають погоджувати з облрадами передачу надр у користування.

Те, що Прикарпаття може нічого не отримати від сланцевого газу, визнає і голова облради, «свободівець» Василь Скрипничук. 27 серпня на прес-конференції він погодився, що видобуток сланцевого газу – це шанс поставити Росію на коліна. «Якщо угоду про сланцевий газ розглядати з тої точки зору, щоб завалити “Газпром” та почати валити Росію, то я згідний, що це потрібно почати робити. Вони нас душили все життя, тому ми можемо зараз відігратися і віддати їм. Хотілося б посадити Росію один раз на коліна», – заявив Скрипничук. Тому керівництво облради не втрачає надії, що влада таки прислухається до них.

Тим часом американська сторона терпляче сприйняла негативне рішення обласної ради. Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт навіть назвав відмову Івано-Франківської облради від угоди з компанією “Шеврон” свідченням української демократії. «Думаю, що якоюсь частиною це – місцева політика. І це природно. У нас подібні дебати і в США. Це ознака здоров’я української демократії – обласні адміністрації, обласні ради задають питання стосовно угод», – сказав Пайєтт.

Пайєтт цілком правий – це політика. А як свідчить вітчизняна практика, слова й голоси наших політиків – незалежно від партквитка – часто не мають цінності, зате мають ціну. Проголосувала ж у 2011 році та сама фракція «Свободи» за розробку російським «Лукойлом» найбільшого в Європі родовища калійної солі на Рожнятівщині. І ані слова не було про «поставити на коліна Росію», і на застереження екологів начхали, і на протести сільських громад.

Тому ставити крапку в історії зі сланцевим газом на Прикарпатті точно рано.

 

 

Марія ГАВРИЛЮК