Як школам нав’язують нову «послугу» і чи варто батькам за неї платити
З настанням 1 вересня до батьків багатьох школярів можуть звернутися з проханням здати гроші на інформатизацію школи. «Свідомо» дізналося, чому і як варто сказати «ні».
Що продають
Перші повідомлення про новий «бізнес» нам прийшли ще влітку зі шкіл Київської області. Ці школи отримали наказ – приєднатися до «Інформаційної системи управління освітою» (скорочено ІСУО). Наказ прийшов з управлінь або відділів освіти. Наприклад, всім школам Сквирського району Київської області наказав відділ освіти Сквирської райдержадміністрації.
«Запустити до 02 серпня 2013 року програму «КУРС: Школа» (для загальноосвітніх навчальних закладів), програму «КУРС: Дошкілля» (для дошкільних навчальних закладів) та заповнити первинні дані про школу, дошкільний заклад», – йдеться в документі, який досі є на офіційному сайті райдержадміністрації. При цьому посилаються в ньому на указ президента, постанови Кабміну, наказ освітян з департаменту освіти Київської обласної держадміністрації.
Нас зацікавила ця інформація. Схему із красивою назвою «Інформаційна система управління освітою» ми описували ще 2012 року. Це комп’ютерна програма, яка належить приватній харківській фірмі ТОВ «Нові знання». Її власниця – Тетяна Черепанова. Вона має свідоцтво платника єдиного податку. Про жоден її зв’язок з освітою невідомо, окрім авторських прав на програму «Інформаційна система управління освітою» і схвального листа від одного з інститутів Міносвіти трирічної давнини.
Але масштабні закупівлі саме програми цієї фірми передбачав оголошений Міносвіти минулого року експеримент. Посадовці міністерства пояснили це бажанням об’єднати звітність шкіл і перевести її в он-лайн. В кожній області були визначені школи, які мали занести в програму дані про вчителів, учнів та батьків. Біда в тому, що вчителі, яким довелося брати участь в експерименті, одразу почали скаржитися на збої у роботі програми. Плюс платити за програму запропонували батькам.
Експеримент закінчився наприкінці 2012-го. Жодного рішення про його продовження чи поширення Міносвіти не оприлюднювало. І ось – зі шкіл нові сигнали: змушують купувати.
На Всеукраїнському форумі вчителів інформатики – більше сотні повідомлень вчителів. «Були на нараді. Обурені до краю. Попросили влітку попрацювати, до вересня зробити базу. “Попросили”=”наказали”. Що тут скажеш? Вчителі – це ж не люди, а андроїди нового покоління, завучі – тим більше. Значить, відпочивати їм не потрібно. Відповідальним має бути завуч, до речі, а от виконавцем… Тут вже який завуч на що здатен… Пообіцяли вирішити питання про оплату ліцензії, наскільки я зрозуміла, з міського бюджету. Але не факт. Ударно працюємо на харківську фірму «Курс» і МОН…», – пише користувачка Єва. Під її повідомленням – десятки солідарних коментарів.
Скільки на цьому можна заробити
Кожна найменша школа, де вчиться до 40 учнів, має віддати 980 гривень. Плюс заплатити 160 гривень щорічного внеску «за технічне обслуговування». Школа, де менше 60 учнів, відповідно, заплатить 1240 гривень плюс 390 гривень. Школа розміром до 100 учнів – 1560 і 520 гривень. До 200 – 1970 і 640 гривень. До 500 учнів – 2690 і 820 гривень. Великі школи, де вчиться більше 500 учнів, мають сплатити за програму 3850 гривень і додавати 970 щорічної платні.
На сайті ІСУО ми знайшли дані, скільки шкіл вже підключено до програми. В Івано-Франківській області – вже 766 закладів!
Якщо припустити, що ці школи в середньому мають до 500 учнів, то разом вони мають сплатити ТОВ «Нові знання» більше 65 мільйонів гривень. При цьому влада, органи якої зобов’язують школи купувати цю «послугу», не може пояснити, чому і хто має платити.
Коли ми звернулися за такими поясненнями до Міністерства освіти, відповідь стала справжньою знахідкою.
Чи варто платити
«В інформаційному запиті Ви просите надати офіційний документ, який регламентує запровадження проекту Єдиний освітній простір з використанням засобів програмного комплексу «Курс: Освіта». На сьогодні такий документ у Міністерстві освіти і науки відсутній, оскільки міністерство не здійснювало заходів із запровадження проекту Єдиний освітній простір», – заявило міністерство.
«Дійсно, згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.06.2012 №729 «Про запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах та органах управління освітою експерименту «ІСУО-2012» у 2012 році», такий експеримент мав місце, але тільки у 2012 році», – запевняють міністерські чиновники.
Тобто жодного рішення про необхідність закупівлі цієї програми всіма школами ухвалено не було.
Виходить, регіональні управління і департаменти освіти вимагають від шкіл платити гроші приватній фірмі без офіційного наказу МОН.
– Ви видали наказ про запровадження проекту ІСУО у школах Вашого району. Ви знаєте, що за програму треба платити? – питаємо у прес-служби відділу освіти тієї самої Сквирської райдержадміністрацій.
– Так, але ми тільки отримали її, ще не сплачували.
– Хто платитиме?
– Мають бути інструкції. Будемо вирішувати.
– Ми тримаємо в руках документ з Міносвіти, за яким жодних наказів з цього приводу воно не видавало.
– Ви справді маєте такого листа?
– Так.
– Ви можете нам його надіслати? Доки не стало питання зі сплатою коштів. Це може стати хорошим захистом.
Ми їм відправили. І тут друкуємо копію офіційної відповіді МОН:
Сподіваємося, вона допоможе уникнути здирництва.
Звісно, запровадження ІСУО в школах може бути добровільним – якщо школа хоче і має потрібну суму грошей. Не проти мають бути і батьки – щонайменше, вони мають дати дозвіл на збір і обробку персональної інформації про себе і своїх дітей.
Відсутність будь-якої з цих умов – офіційна причина відмови від участі. Змушує місцеве управління освіти? Можна скаржитися в Міністерство. Так вже відбився Подільський район Києва. Там заявили – витрати ніхто не компенсує, з батьків брати гроші ніхто не буде. А тому і участі також не буде.
«Поговорив з директором, роз’яснив ситуацію. Той зателефонував в райВО, сказав – батьки відмовляються здавати кошти і хочуть написати скаргу в прокуратуру. Чекаємо дій райВО», – відправив «першу ластівку» на форумі один із вчителів.
Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,
для «Галицького кореспондента»