За результатами розслідувань ГО «Медіа група» уже відкрито три кримінальні провадження.

Протягом чотирьох місяців, з лютого по травень 2019 року, активісти ГО “Медіа-група” досліджували використання екологічних коштів за 2016-2018 роки. За цей час вони опублікували шість журналістських розслідувань. Досліджували Калуський, Галицький, Снятинський, Косівський та Верховинський райони, виявивши зв’язки підрядників із депутатами.

 

Триста мільйонів за три роки

Щороку в Івано-Франківський обласний фонд охорони природного навколишнього середовища надходить понад 100 мільйонів гривень екологічних податків. Однак активісти вважають, що гроші розподіляються ані пропорційно, ані прозоро. На екологічних комісіях обласної ради голосування відбуваються так швидко, що журналістам не завжди зрозуміло, який об’єкт депутати підтримують.

Як зазначає ініціатор проєкту Юлія Канюс, для початку довелося з’ясувати, як наповнюється цей екологічний фонд.

«Це понад три сотні мільйонів гривень за три роки. Екофонд формується з екологічного податку від підприємств-забруднювачів. Логічно, цей податок мав би йти на те, щоб зменшити шкоду від цього забруднення. На папері все нібито так і працює», – говорить активістка.

Варто зазначити, що всі заходи фінансуються за обласною програмою охорони природного навколишнього середовища, яка затверджувалась ще у 2015 році. Тоді науковці Прикарпатського національного університету розробляли звіт, який містив рекомендації до природоохоронної програми. Але те, що було затверджено і що було запропоновано – не ідентичні документи. За словами науковців, управління екології та природних ресурсів області виключило з рекомендованих заходів те, що вважало за менш нагальне чи необхідне.

Зокрема, кошти можна було б спрямувати на розширення природо-заповідного фонду, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття туристичного карпатського регіону тощо. Натомість націлювання йде на берегоукріплення. Це можна вважати виправданим, якби не виникало питання, наскільки правильно складені кошториси на проведення цих робіт і наскільки обґрунтованим є територіальний розподіл коштів у межах області. 

Як обирається підрядник?

Активісти підкреслили, що на берегоукріплення витрачається левова частка коштів цього фонду, яка йде на проблемні гірські райони – Косівщину і Верховинщину. Всі роботи проводяться за допороговою процедурою. Тобто обирають підрядника на місці без системи «Прозоро», без конкуренції, замовляючи роботи вартістю до півтора мільйона гривень.

«Як обирається цей підрядник? Ймовірно, схема виглядає так: лобіює чиновник чи депутат, на місці сільська чи районна рада обирає підрядника, який їй близький. Ця близькість якраз і висвітлена у матеріалах. На наші запитання сільські голови лише розводили руками. Для них було головне, що роботи зроблені», – каже Юлія.

Але чому одні й ті ж роботи, які виглядають однаково, коштують в одному випадку півтора мільйона, а в іншому триста тисяч, – питання відкрите.

«Ми не говоримо про те, що укріплення берегів не потрібне. Гірські райони часто затоплює, але мова про те, що є великий екологічний фонд. Ці гроші повинні працювати на те, щоб ми оберігали нашу природу. Натомість кріпимо гірську річку, яку прориває через місяць-два чи через рік в іншому місці. І знову кріпимо – і знову прориває. Не можемо укріпити річку від вершини до низини тільки через те, що ці роботи подобаються чиновникам. Вони повинні бути узгоджені з науковцями. Мало би бути публічне громадське обговорення, щоб люди визначилися, що для них важливіше – вирішити проблему сміття чи укріпити берег річки», – переконує керівниця проєкту.

 

Оази не побачили

Звернули увагу активісти, зокрема, на те, як використовуються кошти екологічного фонду в Снятинському психоневрологічному інтернаті. З’ясувалося, що за три роки на озеленення цієї території використали мільйон гривень. Що могли посадити в інтернаті за такі гроші? Мабуть, там оаза рідкісних рослин? Однак там ростуть тільки туї, насаджені на очисних спорудах.

В акті виконаних робіт зазначено, що значна частина коштів пішла на встановлення бруківки на території інтернату. Однак брукування стежок не може виконуватися за кошти екологічного фонду. Це їх нераціональне використання.

Галицький район також озеленюють щороку на 600-800 тисяч гривень. Тут озелененням вважають косіння трави, санітарне обрізання дерев та інші подібні заходи, які не дають ніякого екологічного ефекту.

«Заяви до поліції написано, надіємося, що невдовзі стане зрозуміло, чому мільйон гривень коштує озеленення і чому одна й та ж неспеціалізована фірма робила і ремонт, і озеленення», – зазначає Юлія.

Здивував і Делятинський інтернат, де за два з половиню мільйони гривень робили очисні споруди. Варто додати, що за цим фактом вже порушено кримінальну справу. У 2015 році там повинні були поставити очисні споруди, аби не забруднювали потічок, який потім впадав у Прут. Тоді вартість робіт становила 900 тисяч гривень. Але через три роки сума збільшилася до двох з половиною мільйонів. Правоохоронці з’ясовують, чому підрядник не поставив частину очисних споруд. А от чому мінялася документація, яка вже була написана, чому замінили підрядника, чому мінялася система очистки, чому ремонт приміщення під очисні споруди коштував пів мільйона і робився двічі – ці питання ще слід з’ясувати.

Є ще одна нагальна проблема – сміттєзвалища. У Косові їх абсолютно немає. Сміття вивозять у Івано-Франківськ, на полігон біля села Рибне. Мешканці Косівського району розповідали, що вони 10 місяців складували сміття, бо не могли вирішити, куди будуть його вивозити. Але все ж береги косівських річок продовжують укріплювати.

На Снятинщині тим часом організували реконструкцію місцевого сміттєзвалища. Від 2015 року на цю справу вже витратили 7,6 мільйона гривень. Спочатку проєкт реконструкції і розширення полігона передбачав 18 мільйонів витрат, але вже через кілька років сума зросла до 45 мільйонів.

 

Заяви «на контролі»

Юристка Зоряна Івасишин допомогла журналістам з усіма виявленими фактами звернутися до поліції. Жінка каже, що поліція повинна була зареєструвати кримінальне провадження, як тільки інформацію опублікували.

«Нам довелося з боєм подавати ті заяви, – акцентує Івасишин. – Активісти були змушені йти в головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області і подати заяву. Потім – чекати 24 години. Однак слідчий бездіяв. Ми ходили до суду, писали скарги на бездіяльність слідчого».

У той же час заступник начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Олег Йосипів переконує, що стосовно трьох звернень, які надійшли до Головного управління, слідчий вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

«Станом на сьогодні проводиться досудове розслідування, яке перебуває на контролі керівництва Головного управління. Я думаю, що результат буде. На жаль, конкретні деталі не можу повідомити», – каже Олег Йосипів.

 Шукайте науковців

Громадська організація «Медіа група» вважає, що уникнути зловживань можна, якщо відмовитися від допорогових закупівель і розподіляти кошти екологічного фонду із залученням громадськості та активістів. Система «Прозоро» хоч і не досконала, але це платформа, де можуть поборотися фірми за ті чи інші роботи.

Також до обговорення варто залучати науковців та екологів. Це люди, які реально розуміють, які на Прикарпатті існують екологічні «гарячі точки». Неприпустимо, на думку громадських активістів, виділяти кошти на природоохоронні заходи наприкінці року, коли уже бракує часу проводити прозору процедуру пошуку підрядника та виконувати роботи. Поза тим, згідно з документами, в грудні береги все ж таки укріплювали майже в усіх районах, і часто це робили за кілька днів.

Ще одне відкрите питання – чому не фінансуються програми зі збереження атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, збереження природо-заповідного фонду, охорони мінеральних ресурсів, екологічного моніторингу. А проблема зі сміттям, від якої потерпають у гірських районах, вирішується чомусь через закупівлю сміттєвих контейнерів, а не через його захоронення з екологічним ефектом.

Ірина КУЙБІДА