Згідно ботанічного опису ця рослина цвіте у квітні-травні.

7 березня на лучно-степових ділянках Галицького національного природного парку виявили масове цвітіння вразливого, червонокнижного виду сну великого.

Про це повідомляють на сторінці Галицького національного природного парку, пише “Галицький кореспондент”.

Зазначається, що ранньоквітучі рослини знайшли на південно-західних схилах Щовбів (Горобцеві сіножаті) біля села Поділля, Куропатницькому Камені (село Куропатники) і Касовій Горі.

Ранній прихід весни негативно впливає на рослини

Сон великий − рідкісна рослина, яка трапляється в Україні переважно в ізольованих локалітетах на Західному Поділлі та Прикарпатті, а також дуже рідко на Правобережному Лісостепу. Згідно ботанічного опису рослина цвіте у квітні-травні. Але за літературними джерелами є відомості, про раннє цвітіння 21 березня 2023 року на території Національного природного парку “Дністровський каньйон”.

“Нами цвітіння цієї рослини виявлено ще раніше – 7 березня 2025 року! Це аномальне явище! Весна приходить до нас вже значно раніше і це впливає (вважаємо, що негативно) на популяції рослин”, – йдеться у повідомленні.

Сон великий – багаторічна трав’яниста рослина з великими квітами-дзвіночками. Рослини покриті густими, м’якими, золотистими або сріблястими волосками, що сприяє високій холодостійкості, тому вони не пошкоджуються весняними заморозками. Головною ознакою сну є весняне відростання бутонів на поверхні ґрунту, а листя з’являється лише після цвітіння. Листки тричіперисторозсічені. Квітки одиничні, світло-фіолетові, лілові. Розмножується насінням. Наукова назва сон-трави – “пульсатiла”, що означає шелестiти, дзвенiти.

“I справдi, на вiтрi рухи ворсинок нагадують своєрiдний дзвiн. Рослини сон-трави реагують на зміну погоди. У негоду вони неначе засинають, закриваючи квіти. Також говорять, якщо покласти сон-траву на ніч під голову, то у сні можна побачити своє майбутнє. Саме за ці ознаки сон надiлили рiзними епiтетами: сон-трава, сон-зiлля, сончик, самсончик, дудурка, бобрик, дзвiночок королеви”, – додають у повідомленні.

Значна частина популяції виду на даних територіях втрачена через розорювання степових ділянок, часте раньо-весняне випалювання сухостою і, як наслідок, заростання чагарниками та небажаними видами.

Також рослини масово зривають на букети і викопують для пересадки, тому цей вид потребує значної охорони. Занесений до Червоної книги України (2021) та Додатку І Бернської конвенції.

Як повідомляли, 8-9 березня у Долині, Яремче та на метеостанції Пожежевська синоптики зафіксували рекорди максимальної температури повітря.

фото Галицький національний природний парк: