Богдан Стрільчик |05.09.201615:27

Для чого іще потрібні подруги

Найбільш вразливі люди, яким може якимось чином зашкодити цей блог, можуть звинувачувати мене у сексизмі, неправильному погляді на речі, неадекватності і намаганні виправдати якісь тваринні інстинкти, які закладені в природі чоловіків. І взагалі, жінки зовсім не такі, якими ми звикли їх бачити в популярній культурі. Не такі, якими ми звикли їх бачити. Не такі. Нічого із переліченого я не заперечуватиму. Докладніше >>

Богдан Стрільчик |07.07.201616:05

ЕКЗ

Кожен другий уже висловлювався про те, що таке вища освіта в Україні. Кожен третій має свою думку з цього приводу, яка зазвичай стосується того, що виші відірвані від життя, після завершення п’ятирічного курсу настає іще довший період пошуку роботи, і добре, якщо у тебе є знайомі, які допоможуть влаштуватись хоч віддалено від причини твого гастриту. Філософ? Прокидайся і малюй лендінги? Архітектор? Прокидайся і малюй лендінги. Психолог? Докладніше >>

Богдан Стрільчик |25.05.201622:01

Я покажу тобі страх у жмені пилу

Я навчався з чоловіком, старшим від мене на двадцять років, у якого була цікава теорія стосовно того, як потрібно обирати книжки для прочитання і, якщо зайде, наслідування. Його платформа базувалась на тому, що доцільно відштовхуватись від самої постаті автора. «Не треба читати книжки тих, хто погано закінчив. От Ніцше, ти ж читаєш Ніцше, а яким він був в останні дні? Та ж у психлікарні помер! Докладніше >>

Богдан Стрільчик |20.05.201617:16

Втрачати, знаходити, втрачати знову

Цей блог про залишкові речі. Такі безпосередні ніцшеанські розмисли про те, чи насправді втрачати – це розвиватись і ставати сильнішим. У Брюггена є промовистий афоризм: «Найдорожче в житті – це втрати». Здавалося б, це лише теоретизація нашого буденного досвіду, за яким ховається щось глибше, ніж просто переживання. Просто переживання, що ведуть в нікуди, без продуктивного русла, точно не зроблять нікого сильнішим. Докладніше >>

Богдан Стрільчик |22.10.201517:22

Who cares?

Не так часто випадає нагода висловитись на більш-менш актуальну тематику. Причина: письменник Сергій Жадан отримав премію «Ангелус». Наслідок: як завжди українська інтернет-спільнота бурлить і рве одне одному пір’я про те, заслужено це, чи ні, чи в закордонних преміях немає панібратства (як у наших, натякає автор тексту, бу-га-га, після чого кусає себе за лікті і закусує обгризеними нігтями), чи це зрада, чи це перемога, чи в цьому контексті доцільно розглядати тріумф України на світовому книжковому ринку, ет цетера. Докладніше >>

Богдан Стрільчик |27.09.201517:11

«Ми»-11111011111

Аксіологія – наука про цінності – вимагає від людини неможливого, якщо придивитись до неї через скельця сарказму: полюби не себе. Якщо із неживими предметами легше знайти спільну мову і вивести їх в узагальненому символічному коді на позначку «цінність», створивши таку собі таксидермічну лабораторію, де вивішуються, як в найкращих традиціях фільмів про канібалів, тушки експонатів «Мир», «Добро», «Краса», то із живими сутностями, починаючи від вірусів і закінчуючи найскладнішими організмами планети, все набагато складніше. Докладніше >>

Богдан Стрільчик |18.09.201517:04

Мекка

Є такий чорний анекдот: «Що має довжину у вісімдесят метрів і чотириста рук? Потяг до Освенціма». Знаю, що багатьом не до сміху. Жарти про Голокост і Голодомор рівноцінні, але все одно вони існують. І для когось вони є джерелом неймовірно позитивного настрою. Так-так, жарти про червоних комісарів і українське село, про «мамку», яку дехто водив в кіно, для декого болючі, а для декого винятково веселі. Можна пожартувати про все на світі, і комусь буде добре від сміхунців про чеченських дітоїдів – можливо, тому, що ці герої гуморесок не танцюють під їхнім вікном, помахуючи кривими лезами. Докладніше >>

Богдан Стрільчик |27.08.201501:08

Все, що ви хотіли дізнатись про траур, але не наважувались запитати

24-те серпня у моєму дитинстві завжди викликало змішані почуття: з одного боку, у центрі міста продавали солодощі, цукрову вату й усяке нездорове для організму, з іншого – дитяча психіка фіксувала, як група чоловіків дійшла до гастрономічного шедевру №42 – замовити морозиво із двома кульками, одну вийняти, залити туди горілки, поставити кульку на місце, насолоджуватись (адже вживання спиртних напоїв біля сцени каралось). Для когось свято, для когось порожнє місце, для когось вихідний, для когось причина хильнути морозива. Докладніше >>

Богдан Стрільчик |10.08.201510:57

Гра в опосума

Смерті не уникає жоден із нас, байдуже, чи проапгрейджений у вас життєвий профіль реальності за допомогою грошей, зв’язків, талантів, зовнішності, успіхів і тому подібного. Хтось, втім, живе так, ніби Смерті не існує; хтось, навпаки, приймає смертність і готується до агонії з моменту статевої зрілості. По-різному дивляться на проблему смертності у містах великих і малих, селах, райцентрах і присілках. У задушливих квартирках мільйонників нічого не означає, якою б трагічною вона не була, загибель людини, бо ця подія не становить навіть статистичної хиби. Докладніше >>

Богдан Стрільчик |09.07.201517:31

Покайтесь, бо гряде

  «У Клатчі до міфології ставляться серйозно. Це тільки в реальне життя вони не вірять» «Sourcery» by Terry Pratchett Докладніше >>