Під час виборчої кампанії я чимало поїздив областями України – переважно південними і центральними, зазираючи іноді у такі закутки, де б ніколи не опинився за звичайних обставин. Є що згадати і над чим думати. Докладніше >>

Черкащина – серце України. Бідненька, але чистенька, доглянута і головне – сита. Село Рогова поблизу Умані – плавні лінії пагорбів, ставки, потічки, верби, мальви біля акуратних хаток, стіни яких прикрашають намальовані руками господарів милі червоні квіти. А мова яка – я закоханий просто! Гарна, соковита, спокійна, неспішна. Докладніше >>

Тут ліси беруть тебе в таку щільну облогу, що з’являється відчуття, ніби нічого, крім них, і немає.  Докладніше >>

Зазвичай ми починаємо знайомство з Буковиною з Чернівців, ними ж часто воно й обмежується. За гарним фасадом чернівецького модерну, підрихтованого недавно з нагоди 600-річного ювілею, залишається  непоміченим занепад і деградація околиць, тихі провінційні трагедії покинутості і безнадії. Докладніше >>

  Траса Стрий – Чоп, якою ми в’їжджаємо в Закарпаття, – одна з перших в Україні, збудованих за кредити ЄС. Дорога довго, років вісім, вважалася чи не найкращою в державі, але сьогодні вже розбита – ями, латки, і не надто відрізняється від більшості вітчизняних доріг. Але Закарпаття – відрізняється. Закарпаття – це острів. Докладніше >>