«Історія повторюється» – слова, відомі кожному. А ще – «історія нічому не вчить». Так чи інакше, а історію своєї землі повинен знати кожен громадянин, який поважає себе. Повинен. Питання в тому, хто буде писати цю історію, з чиїх позицій, під якою владою і для кого? Адже не секрет, що навіть в межах однієї країни покоління виховуються на різних героях та ідеалах. Був випадок, коли на сході відмовлялися вірити в те, що в Івано-Франківську стоїть пам’ятник Степану Бандері, бо це ж, мовляв, вбивця і злодій. Докладніше >>

Не важливо, де ти живеш. Головне – простір і середовище, яке ти створюєш навколо себе. Все це правильно, і так воно має бути. Має. Але… Виявляється, дуже непросто створити це середовище в суспільстві, яке ставить на тобі своєрідне клеймо – «східняк». Я дещо узагальнюю. Звісно, не можна однозначно говорити про всіх, і особисто мені дуже щастить на розуміючих людей. Проте бачу й іншу сторону взаємного існування представників однієї нації, але різного менталітету, людей, вихованих на різних героях. Докладніше >>

Знайомий з Вінницької області опинився в госпіталі після виходу з зони АТО. Два роки тому він переніс операцію з видалення міжхребцевої грижі, і великі фізичні навантаження були вкрай небажані. Проте навіть не замислився про можливі наслідки для свого здоров’я, коли вперше оголосили про мобілізацію у зв’язку з ситуацією на Сході. «Розумію, що я лише краплина в морі, але саме з таких краплин і створюється потужна течія, здатна знищити ворога. Докладніше >>

Дотримуючись загальних правил написання статті, я мала б відмовитись від обраної теми, адже вона стосується лише однієї категорії громадян, тоді як кожен автор повинен намагатися зацікавити якнайширше коло читачів. Але залишатись осторонь часто нездорової ситуації, що стосується переселенців зі Сходу, не можу, адже сама не так давно приїхала звідти. Докладніше >>

Дитячий малюнок мого сина для наших солдатів дав зрозуміти, що маленький свідок нинішніх подій наповнений недитячою агресією. Де тепер ті, хто скандував «Рассія, памагі!»? Хто відповість за психологічні травми майбутнього покоління? І кому потрібна ця війна?   Докладніше >>

Зустрічаючись з місцевими жителями і обговорюючи з ними ситуацію, що склалася в нашій країні, помітила за собою, що постійно намагаюся пояснити, чому більшість мешканців Сходу підтримали проросійську позицію. Аргументів на те вистачає: обробка російським ЗМІ, провокації та інше. Але одного разу мене перервали і сказали, що не треба виправдовуватись, бо я не можу відповідати за інших. Так, я не можу відповідати за когось і не маю права когось засуджувати. Докладніше >>

Голосу рідних не мала змоги чути близько двох тижнів. Вони залишились у Луганській області з відімкненим мобільним зв’язком та інтернетом. Півтора місяця тому, хвилюючись за безпеку сина, я виїхала звідти і до сьогодні мені лишалося тільки молити Бога за рідних, сподіваючись на краще. І от, нарешті, завітне слово «мама» на екрані телефону. «Чудом додзвонилася, нас можуть перервати в будь-який момент», – повідомила вона, і ледь стримувані наші емоції захлинались в потоці запитань і новин. Докладніше >>