УПЦ МП різко засудила анексію Криму і виступає за його повернення до складу України, – передає “Україна Оnline”. Про це на прес-конференції заявив прес-секретар УПЦ МП протоієрей Георгій (Коваленко): “Як громадяни України, ми вважаємо так само, як і наш уряд і все світове співтовариство: Крим – це територія України і його має бути повернено”. Протоієрей також зазначив, що конфлікт на сході країни не можна вважати міжконфесійним, але політичним і міждержавним. Докладніше >>

Президент Петро Порошенко підписав зміни до закону про міліцію щодо умов застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у районі проведення АТО. Про це повідомляє прес-служба президента. Документ надає право правоохоронцям застосовувати без попередження заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю проти осіб, які відповідно до закону “Про боротьбу з тероризмом” визнаються терористами та займаються тероризмом. Докладніше >>

У неділю, 17 серпня, відразу після появи інформації про пошкодження могили Провідника ОУН Степана Бандери, до Вальдфрідгофу рушили десятки українців Мюнхена.  Докладніше >>

ГО «Молодіжна Мистецька Формація “Форумс”» та Літературна агенція «Discursus» за підтримки програми і3 «Ідея – Імпульс – Інновація» Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» оголошують конкурс на осіннє покликання до Резиденції для молодих україномовних письменників «Станіславський феномен». Протягом місяця (з 1 до 31 жовтня 2014 р.) резидент мешкатиме в місті Івано-Франківську із забезпеченням харчування в місцевих арт-кафе. Докладніше >>

В Івано-Франківську відбулася презентація нової збірки малої прози Ольги Деркачової “Повидло з яблук”. Як відзначають критики, саме в цьому жанрі письменниця почувається найбільш зручно. Окрім читання уривків, відбулася жвава розмова з читачами, а також виступили колеги письменниці Степан Процюк та Євген Баран. Докладніше >>

Тижнів зо два тому випало їхати в одній машині з моїми славними сусідами по сторінці – письменниками Тарасом Прохаськом та Іваном Ципердюком. І я давай цікавитися, як ото писати добрі тексти щотижня, як підбирати цікаві теми тощо. Звернув увагу й на те, що через насиченість подій в Україні є чимало інформаційних приводів і не треба довго мудрувати над темою. На це Прохасько мовив, що рік тому було легше, бо можна було писати про те, про що хотілося, а зараз ніби є якесь зобов’язання перед читачем. Треба говорити про актуальне. Докладніше >>

Булочка з корицею була смачною. Лишилася ще з учорашньої прогулянки на сьогоднішню поїздку. Гарно щось їсти й згадувати про людину, від якої той харч. Квіточка любить і каву з корицею. Вперше, коли скуштував її каву, то був здивований незвичністю смаку. А що вона назвала то любов’ю, то й здалося, що смак дуже класний. Потім виявилося, що приправа – звичайна кориця. Хоча чому звичайна? Докладніше >>

Останній звук майже «ц». У нас вимовляється як дифтонг «дз». Але «пани» вимовляють так, як пишеться – будз. То от воно й є такий полонинський сир. Але сам сир будзом не називається, а таки просто сиром. Та «пани» мусять якось його ідентифікувати, то й перенесли назву порції сиру на загальну назву. Будзом називається маса сиру, яка після приготування виймається з казана і загортається в марлю, щоб стікала жентиця. Так він затугає, і така заокруглена цілість називається будзом. Докладніше >>

«Діти, а хто всіх врятує?» «Ісус Христос!» – відповіли хором. Докладніше >>

Докладніше >>

Вчора бачив багато синіх-синіх озер. Вони такими гарними виглядають ще й тому, що трохи брудні. Але якщо про це не знати, то на  вигляд вони надзвичайно гарні. Зрештою, якби вони були чисті, то були б лише трохи світлішими. Докладніше >>

От і минула зима. Навіть добігає кінця березень. Зараз виглядаю у вікно. За ним дерева і земля. Вони залиті сонцем. Трохи далі дорога. Часом проїжджають машини. Довго-довго йде бабуся. З динаміків ноутбука рок-легенда співає про день радості. Звучить гарна флейта і гітара. Це в Києві, але ота бабуся дуже нагадує село. Переважно в селах ходять так повільно. Або тільки спокійні. Це спокійна частина столиці. Докладніше >>

Звісно, не треба спинятися на малому, а прагнути до великого. Але, щоб були сили і охота до великого, треба спочатку вдовольнитися малим, а тоді працювати далі. Бо самі знаєте: щоб одразу і чесно, і багато – неможливо. А в цьому випадку, як, зрештою, в будь-якому іншому, треба тільки чесно. Докладніше >>

Очевидно, мало бути лише так. Бо ще два тижні тому хотів написати колонку про тиждень життя в Києві. Минулого тижня хотілося про два тижні. Але знаходилися теми актуальніші. Відтак вирішив відкласти цю на місячний термін. Але ж ні, вже зараз пишеться. І не лише про Київ, а про ширший контекст. Очевидно, лише так мало бути. Бо саме той контекст змусив, а чи дозволив мені бути тут, в столиці. Докладніше >>

Це все, певно, тому, що я «ані львівська», ані «інтелігенція», бо щось ніяк не годен її зрозуміти. Пам’ятаю лише час, коли прийняли закон Ківалова-Колесниченка. Той самий, за яким можна надавати в будь-якому регіоні будь-якій мові статус «регіональної», якщо того хоче певний відсоток населення. І це ніби опіка над нацменшинами. Докладніше >>

  Докладніше >>

Завжди хотілося вірити в людей. Зараз хочеться повторювати вслід за письменником Євгеном Мехедою: «Люди, ви прекрасні!» Коли Євген приїхав минулого літа вперше до Франківська як учасник резиденції для молодих літераторів «Станіславський феномен», то не втомлювався висловлювати цими словами захоплення містом і мешканцями. Зараз мені так хочеться казати до всіх. Докладніше >>

Сьогодні вранці я не поспішав на роботу, бо її нема. Вже кілька тижнів, як написав заяву на звільнення. Після свого звільнення за кілька місяців переді мною мій колишній директор Іван Михайлович казав десь так: «Ти не уявляєш, як класно займатися тим, чим хочеш. Навіть якщо доводиться стягувати, звідки можна, якісь заробітки, але ти вільний». Докладніше >>

Батько і дядько письменника Василя Портяка із Кривопілля Верховинського району загинули у рядах Української повстанської армії. Сам письменник знає і всю історію УПА, і багато малих історій. І кожна з малих є важливішою за загальну історію, бо конкретна. З деталями і обставинами. Докладніше >>

Зрештою, це цілком закономірно. Ще коли в листопаді минулого року звільнився генеральний директор обласного радіо Іван Михайлович, я знав, що і в мене такий крок не за горами. Якраз минулої п’ятниці бачилися. Говорили про теперішню ситуацію на радіо. Я ще висловив думку, що може б і варто звільнятися, але хто лишиться? Іван Михайлович іронічно відповів: «Найгідніші». І справді, лишатися неприпустимо, оскільки це буде знаком згоди з діями теперішньої влади. Докладніше >>