Наприкінці грудня минулого року новостворена Дзвиняцька ОТГ отримала майновий комплекс з басейном. Уже за кілька днів басейн закрили. Мовляв, економічно недоцільно утримувати такий об’єкт. Проте таке рішення викликало обурення місцевих жителів, адже там займалися діти з цілого району. А ще люди побоюються, щоб невдовзі ця споруда не перейшла у приватні руки.

 Не передати не можна

Дзвиняцька ОТГ на Богородчанщині створена нещодавно, вибори тут відбулися 29 жовтня 2017 року. До складу громади увійшли села Дзвиняч, Космач, Росільна та Міжгір’я.

Наприкінці грудня на сесії Богородчанської районної ради депутати обговорили питання передачі новоствореній громаді певних інфраструктурних об’єктів. Серед них був і майновий комплекс Дзвиняцької амбулаторії з басейном. Не всі присутні тоді розуміли, для чого передавати басейн, яким користуються жителі цілого району і в реконструкцію якого вкладено чималу суму з районного та обласного бюджетів.

Зрештою, депутати 25-ма голосами підтримали передачу майна. Голова райради Михайло Головчук звернувся до присутнього в залі голови Дзвиняцької ОТГ Миколи Волочія з проханням берегти це майно, як зіницю ока.

 

Задороге задоволення

Проте вже за кілька днів після передачі інфраструктурних об’єктів басейн закрили. Наразі комплекс не працює, бо його утримання коштує дорого.

“Басейн ми відключили, адже там дуже великі видатки. Ми будемо працювати над тим, щоб від басейну була якась трохи віддача. А наразі віддачі від нього немає”, – каже Микола Волочій.

Голова ОТГ розповідає, що на день для функціонування басейну потрібно 4 тис. гривень. За рік йшло 350 тис. на енергоносії і 30 тис. на сплату податків.

“Напевне, ніхто не може собі дозволити такі витрати. Ми зараз працюємо над можливістю створення тут реабілітаційного центру. На території є багато кабінетів, можливо, хтось захоче взяти якісь приміщення в оренду”, – міркує голова.

 

Проти здоров’я

Проте такий економічний підхід не оцінили місцеві жителі. Керівник Будинку культури у Дзвинячі Оксана Карабінович зауважує, що амбулаторія тут розміщена у великій двоповерховій будівлі з 25-метровим басейном та новим реабілітаційним центром. Десять років тому в цей заклад було вкладено близько 500 тис. гривень.

“Басейн був капітально відремонтований та почав своє функціонування. Тут займалися місцеві школярі, а також учні з цілого району. За невелику офіційну плату басейном могли користуватися всі бажаючі. Для населення це було просто чудово”, – розповідає жінка.

У 2016 р. у Дзвиняцькій амбулаторії був відкритий реабілітаційний центр для воїнів АТО та всіх, хто має проблеми зі здоров’ям, зокрема дітей зі сколіозом. Відтак тут почав працювати досвідчений тренер з ЛФК, були створені різні вікові групи для занять фізкультурою, проводилися індивідуальні заняття з дітками-інвалідами, заняття зі спортивної гімнастики.

Пані Оксана водила на заняття в басейн свого 11-річного сина, а також ходила й сама. Вона вважає, що перші кроки місцевої влади є неправильними і точно не спрямованими на потреби місцевих жителів.

“Якщо з басейну спустили воду, за два-три місяці почнеться руйнування труб і самого комплексу. А комплекс у нас дуже гарний, окрім басейну, там є сауна, душові кабіни, займалися діти і працював кваліфікований педагог. А нині тренера звільнили, басейн закрили. Королівство процвітає”, – з сумом додає Оксана Карабінович.

 Бізнес-проект?

Шкода майнового комплексу, адже ще не встигли підписати акти передачі, а він уже закритий, коментує ситуацію голова Богородчанської райради Михайло Головчук. Послуги тут отримували діти та дорослі не лише Дзвиняча, а й цілого району. Учні з багатьох шкіл приїжджали на шкільних автобусах, навчалися плавати.

“Після створення громади комплекс передали їй. Але громада відразу почала рахувати фінанси. Мабуть, у цьому випадку гроші на першому місці. Басейн дійсно затратний, тому його закрили. Але якщо туди прийде інвестор, то ми забудемо, для чого він призначений і як використовувався. Це вже буде бізнес-проект”, – каже голова.

Більшість басейнів не є прибутковими, вони збиткові, це також треба розуміти. У цьому ж випадку шкода й того, що цей басейн витягли практично з руїн, адже побудований він був ще за часів існування Солотвинського лісокомбінату і на початку 2000-х років був у поганому стані. За його відновлення вболівав депутат облради Манолій Піцуряк, тоді йому вдалося реанімувати комплекс.

 Не вигідно – не беріть!

Манолій Піцуряк – депутат Івано-Франківської облради, головний лікар Солотвинської райлікарні, який до того ж з 1985 до 2000 року був головним лікарем амбулаторії у Дзвинячі – каже, що йому дуже боляче за нинішню ситуацію. Після виборів голови і депутатів ОТГ первинна медична допомога перейшла до громади. У Дзвинячі це амбулаторія денної практики села. Вона – єдина в Україні, до складу якої входить плавальний басейн, зал для реабілітації тощо. У 2008 р. був проведений капітальний ремонт басейну та приміщення амбулаторії. Тоді ж відновлено роботу басейну, який до того працював епізодично. Амбулаторія обслуговувала жителів Дзвиняча і входила у структуру Солотвинської райлікарні.

“32 роки свого життя я віддав цій амбулаторії. З кінця 2008 – початку 2009 років діти з Богородчанського району мали можливість з 9 до 16 год. безплатно займатися у басейні в Дзвинячі. Це була реабілітація, навчання плаванню та порятунку”, – каже пан Піцуряк.

Але сталося, як сталося, і 22 грудня Богородчанська райрада прийняла рішення про передачу цілісного майнового комплексу Дзвиняцькій ОТГ. З 1 січня його фінансування перейшло у функції громади, на утримання закладу і штату в районному бюджеті кошти вже не виділялися.

“Я пропонував на перехідний період передати фінансування комплексу районному бюджету, адже ці всі процедури передачі доволі тривалі, іноді – до півроку. Ми б утримували комплекс, а цілу зиму басейн міг функціонувати й надалі. Проте в громаді не погодилися. 10 січня, у середу, коли ми передавали комплекс, температура води була ще 25 градусів, а вже у п’ятницю воду злили і сказали, що їм це економічно не вигідно. Але ж якщо не вигідно, для чого брати?!” – обурюється депутат.

Що з комплексом буде далі, пан Піцуряк не знає. Каже, що сам живе у Дзвинячі, багато років працював там, представляє цей округ в облраді, проте на сесії Дзвиняцької ОТГ його не запрошують, проводять їх тихо, за спиною. А між людьми побутує думка, що там уже шукають інвестора, який би викупив і приватизував це майно.

Утримувати такий комплекс у робочому стані – недешево, погоджується депутат. Водночас не набагато дешевше обходиться його утримання без подачі енергоносіїв. Проте при бажанні все це можна зберегти.

Ірина ФЕДОЛЯК