Аби бути здоровим, треба «дослухатися» до природи. На початку весни починається сокорух у берези. Відомий український лікар-фітотерапевт, президент товариства природолікування «Зелена планета» Наталія Земна радить використати цей час якомога ефективніше.

 

Наші предки успішно застосовували всі частини берези для лікування багатьох захворювань. Ліками із березових бруньок лікують набряки серцеві, а вони бувають найчастіше на ногах; набряки ниркові − коли набрякає обличчя, «мішки» під очима і над ними; печінкові набряки − коли великий  живіт, у ньому збирається багато води, а лікарі ставлять діагноз «асцит».

Березові бруньки дуже добре лікують і шлункові захворювання. Це ще й чудовий жовчогінний засіб. Відваром березових бруньок можете лікувати застарілі рани, пролежні, екзему.

Колись під час війни, якщо не було йоду, а поранені бійці знемагали від болю, то брали бруньки берези, настоювали на горілці і лікували рани − свіжі та застарілі.

Бруньки заготовляли у березні та на початку квітня, коли вони починають бубнявіти і ще липкі від смолистих речовин. Сушили їх на холоді, за температури не вище +20˚С. Застосовували найчастіше як чай. Наші предки знали, що відвар бруньок дуже подразнює нирки. А тому брали їх по чайній ложці на склянку окропу, настоювали 2-3 години та пили упродовж дня.
Молоді й ніжні листочки берези збирали у травні, коли вони багаті на литку олію, смолисті речовини сапоніни і аскорбінову кислоту, якої там на цей час міститься близько 3%. Саме тому, мабуть, для багатьох людей весняний салат з молодих листочків берези був улюбленою стравою. А якщо до цього салату додавали ще подрібнені корінці цикорію і листочки кульбаби, то йому взагалі ціни не було.
Молодий березовий сік надзвичайно цілющий. Містить цукри (фруктозу, сахарозу), білок, яблучну кислоту, амінокислоти, понад двадцять різноманітних мікроелементів, дубильні речовини, чимало інших корисних елементів.
Свіжий березовий сік здавна застосовували як ліки від запальних процесів у суглобах, подагри, від каменів у нирках та сечовому міхурі, екземи, лишаїв, фурункулів, цинги, золотухи. Коли треба було відновити сили після зими, у разі анемії, коли хтось занедужав на ангіну, мав висипи на шкірі, теж вдавалися до березового соку та квасу.

Наталія Земна радить такий рецепт квасу: в посуд із березовим соком покласти скоринки житнього хліба (бездріжджового), через дві доби додати кору дуба, для аромату – вишневі гілочки. Посуд закоркувати, і через два тижні квас готовий.

Або ж такий рецепт: на 1 л березового соку додати 1 чайну ложку меду, а також небагато сушених яблук і груш. Посудину із квасом поставити у тепле місце на два дні. З готового квасу зняти піну та зберігати у холодильнику.

 

Наталія МОСТОВА