Якщо відкрити сторінку у Вікіпедії про цього політика, то одних лише регалій – на кілька рядків. Політик, дипломат, один із авторів Конституції України, історик, викладач, кандидат політичних наук. В минулому віце-прем’єр, народний депутат кількох скликань. Все це про Романа Безсмертного. У травні цього року до списку цих регалій додалась ще одна – майбутній кандидат в президенти України. Він одним із перших оголосив про свій намір брати участь у виборах Президента. З того часу об’їздив уже половину України. В обласних центрах по всій державі Безсмертний організовує зустрічі-дискусії з українцями. Назва дискусій – «Якої ми хочемо України». І у четвер, 11 жовтня, вона відбудеться в Івано-Франківську.

Тож чим Безсмертний відрізняється від інших політиків і що він пропонує українцям?

В українській політиці він уже більше 25 років. Прийшов туди з посади звичайного сільського вчителя. Виграв двотурову мажоритарку на окрузі на Київщині. Зараз пригадує, що потратив тоді на вибори 120 доларів. Гроші пішли в основному на те, аби заправляти автомобіль, щоб їздити на зустрічі з людьми. Очевидно, що саме тодішній досвід Безсмертний згадує і напередодні цьогорічної виборчої кампанії. Адже, на відміну від всіх інших потенційних кандидатів, започаткував серйозну дискусію з українцями. Уже не на невеликому окрузі, а в масштабах всієї держави. Каже, що йому важливо особисто зустрічатися з українцями. На основі почутого і побаченого потім буде писатись програма кандидата в Президенти Безсмертного.

Чому взагалі прийняв рішення іти в Президенти? У декількох своїх інтерв’ю Безсмертний розповідає, що переломною для нього стала участь у Мінських переговорах з врегулювання ситуації на Донбасі. Там побачив дряхлість і бездарність нинішньої державної машини. Каже, що жодної державної підтримки для представників з України (які вели переговори з росіянами і представниками ОРДЛО) не було. Гостро критикував за це Президента Порошенка. Став першим, хто почав публічно розповідати про те, що насправді відбувається у Мінському процесі. У 2016 році – вийшов із цих переговорів. З того моменту і досі називає їх «мертвими».

Власне, як зізнається зараз Безсмертний, тема війни так чи інакше стає основною під час дискусій «Якої ми хочемо України». Вона турбує людей у кожному з міст – від сходу до заходу і від півдня до півночі. Що пропонує сам Безсмертний?

Найперше – нарешті офіційно визнати війну війною. «У нас люди п’ятий рік воюють, а держава ні. Ба більше – держава тим часом торгує з агресором», – каже політик. Відтак, як він уже заявив, першим Указом Президента Безсмертного буде введення в дію Закону про правовий режим воєнного стану на окремій території. Він переконаний, що нинішні керманичі цього не зробили, бо їм вигідно, аби країна залишалася в підвішеному стані. Це вигідно, бо на цьому заробляються великі гроші. Не для країни – для власних кишень.

Безсмертний також вважає, що держава має припинити списувати на війну всі негаразди, в тому числі економічні. Зараз саме той час, вважає політик, щоб дати поштовх роботі оборонних підприємств, особливо тим, які колись належали до оборонного комплексу, а після приватизації перейшли на виробництво сільгосптехніки тощо.

«На п’ятому році війни в Україні немає патронного заводу! Як таке може бути?»,  – обурюється Безсмертний. Щоб знов спускати з конвеєрів деталі для військової техніки, заводу не потрібно надто багато часу. Потрібен закон, який дозволить приватним підприємствам виконувати державне замовлення на виробництво озброєння. Така система працює в усьому цивілізованому світі. Це реальна можливість не тільки максимально забезпечити власну армію, а й зробити серйозний економічний ривок.

Які ще основні тези Безсмертного?

1. Перезаснування держави. Безсмертний пропонує змінити принципи роботи державних інститутів так, щоб вони працювали на користь людини.
2. Нова Конституція. Це основа для перезаснування держави. Перший етап – прийняття Конституційного акту. Основним у новій Конституції мають стати права людини.
3. Двопалатний парламент. Це єдина модель, коли центр не тиснутиме на регіони, а вони не скаржитимуться, що Київ їх не чує.   

Безсмертного часто питають, як він оцінює свої шанси на перемогу. Відповідь на це питання у нього така. Коли був 28-річним сільським вчителем, ніхто не вірив, що він переможе представників влади і адмінресурс на виборах до парламенту. Він переміг. У 1996 році ніхто не вірив, що Україна здатна прийняти власну Конституцію. Він був серед тих, хто цього домігся. Завдяки тій Конституції держава вистояла. Коли у 2004 році очолив передвиборчий штаб Віктора Ющенка, теж не було певності, що той переможе. Він переміг. Потім, коли у 2010 році Безсмертний був призначений послом у Білорусі, ніхто не вірив у те, що вирішиться питання із україно-білоруським кордоном. Йому це вдалося. А на Мінських переговорах у 2015-16 роках домігся, аби з повістки дня взагалі було знято питання про зміни до Конституції України на вимогу представників ОРДЛО. Тож, очевидно, що список перемог буде продовжуватися.  

Зустріч-дискусія із майбутнім кандидатом в Президенти відбудеться у четвер, 11 жовтня, в університеті Короля Данила (вул. Коновальця, 35). Початок о 12.00.

ДОСЬЄ: Роману Безсмертному 52 роки. Депутат Верховної Ради чотирьох скликань. Один з авторів Конституції України. Був віце-прем’єр-міністром з питань адміністративно-територіальної реформи та заступником голови Секретаріату Президента. У 2010-2011 роках працював послом України в Білорусі. У 2015-2016 роках був представником України в політичній підгрупі тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі. Одружений.