У сучасних європейських країнах малий та середній бізнес має величезне значення для розвитку економіки. Тож ще з раннього віку дітей навчають його основам. У Європейському Союзі впевнені, що опанування тонкощами ведення бізнесу ще зі шкільної парти обов’язково стане в нагоді у дорослому житті.

Навчання підприємливості

У Європі приділяють величезну увагу уникненню будь-якої бюрократії у відношеннях між підприємцем і державою, що знижує ризики корупції. Підприємців консультують, навчають та інформують.

Протягом багатьох років питання розвитку та просування підприємливості були стратегічною програмною ціллю як держав-членів ЄС, так і країн, які готуються до вступу в нього. В останні роки важливість цих питань зросла ще більше. Пошуки методу розвитку освіти і навчання підприємливості почалися ще в кінці 90-х. Основи стратегічного підходу до розвитку навчання підприємливості протягом усього життя були закладені в програмних документах Євросоюзу, починаючи з Лісабонської стратегії. Європейська Рада в Лісабоні в березні 2000 року визначила для Європейського Союзу завдання на наступне десятиліття: побудувати найбільш конкурентоспроможну динамічну економіку, засновану на знаннях.

Одне з питань, яке стало актуальним завдяки Лісабонському процесу, – як переорієнтувати освітні системи країн ЄС на більш комерційні цілі, а також як краще задовольнити потреби підприємств малого і середнього бізнесу. Їхня частка в ЄС становить 99% від загальної кількості підприємств. Тому й виникла ідея впровадження навчання підприємництву на всіх рівнях системи освіти. Навчання підприємливості стає пріоритетом політики Європейського Союзу.

Європейська хартія малих підприємств була розроблена в контексті зобов’язань Лісабонської стратегії виховувати дух підприємливості і прищеплювати нові навички з раннього віку. У ній визнається необхідність того, щоб загальні знання про бізнес і підприємництво викладалися на всіх рівнях.

На основі цих первинних стратегічних документів в ЄС була видана рекомендація Парламенту під назвою «Європейська рамка ключових компетенцій з метою навчання протягом усього життя». Вона стала основою для всієї політики освіти і навчання в Європейському Союзі.

Питання навчання підприємливості знайшли подальший розвиток в ухваленій в Осло програмі «Навчання підприємливості в Європі». У ній чітко зазначено, що вони мають бути включені в навчальні програми початкової школи. Стратегічний підхід і сталий розвиток системи навчання підприємливості протягом усього життя охоплюють усі рівні освіти.

Завідувач кафедри маркетингу і контролінгу Інституту економіки та управління ІФНТУНГ Ірина Перевозова розповідає, що в Україні підприємництво зараз виведене як окрема спеціальність під назвою «Підприємництво, торгівля і біржова діяльність». У межах багатьох курсів за іншими напрямами підготовки воно визначене як навчальна дисципліна.

Нещодавно пані Ірина повернулася зі стажування у Вищій соціально-економічній школі у Пшеворську (Польща) за програмою «Підприємництво і маркетинг». Там вона і сама навчалась, і навчала студентів підприємництву.

«Ми обговорювали аспекти реалізації бізнес-плану для конкретних видів малого бізнесу. Тобто говорили про конкретні форми малого підприємництва, як-от кав’ярні, магазинчики, і в чому полягає різниця між організацією такого бізнесу в Польщі та в Україні. Для молодих людей це дуже цікаво», – каже Ірина Перевозова.

Вона зазначає, що в Польщі організація бізнесу чіткіша, а в нас дає про себе знати менталітет. Наприклад, якщо наші підприємці цікавляться, як не сплатити податки, як уникнути зайвих зустрічей з контролюючими органами, то в польських студентів навіть не виникало таких думок. Їм цікаво, як правильно підібрати продуктову лінійку, врахувати рентабельність, окупність тощо.

 

Як у Європі

У деяких країнах Європи були розроблені спеціальні стратегії щодо розвитку освіти у сфері підприємництва. Наприклад, в Данії, Естонії, Литві, Нідерландах, Швеції, Норвегії тощо. А в інших цей напрямок освіти включений в національні стратегії навчання протягом усього життя. Загалом десь половина європейських держав залучені в процес реформування системи освіти, який передбачає розвиток освіти у сфері підприємництва. Зокрема, спеціальні курси з бізнесу і підприємництва.

Проект «Еврідіка», який вивчав системи навчання підприємництву в навчальних закладах Європи, показав, що найбільш комплексний підхід використовується в бізнес-школах Швеції, Фінляндії, Данії, Норвегії та Естонії. Також зростає кількість олімпіад з бізнесу і підприємництва. Наприклад, в Австрії головне завдання проекту «Наступне покоління» полягає в тому, що студенти реалізують свої ідеї разом з бізнес-тренерами. У Великобританії також є ряд програм, які допомагають отримати підприємницький досвід. Наприклад, проект «Шкільні магнати» і «Десятифунтовий конкурс». Таким чином студенти намагаються запустити свої бізнес-проекти з бюджетом у 10 фунтів.

Перші європейські стратегії в галузі бізнес-навчання з’явилися в 2003 році в Північній Ірландії і Шотландії. Згодом до них доєдналися Литва та Норвегія. А Хорватія, Туреччина, Угорщина, Боснія та Герцеговина навіть отримали фінансування ЄС на навчання підприємництву.

Часто в Європі школярі реєструють власні компанії та ведуть бізнес. Наприклад, у Німеччині зареєстровано понад сім тисяч шкільних підприємств. Підлітки від 12 до 18 років створюють у навчальних закладах фірми з виготовлення продукції або надання послуг. Діти самі генерують бізнес-ідеї, аналізують ринок, формують структуру підприємства, підбирають персонал, створюють логотип, здійснюють виробничий процес.

Найбільш популярними є переробка вторинної сировини і виготовлення з неї  предметів вжитку (сумки, прикраси, маленькі меблі, інструменти тощо), видання книжок, тюнінг або ремонт велосипедів, торгівля, різноманітні послуги (консультації, допомога у громаді, догляд за літніми людьми, кур’єрська доставка).

У «Гімназії Ернста-Моріца-Арндта» (м. Ремшейд, Німеччина) школярі відкрили невеличку крамницю – «Магазин тітоньки Єми». В ньому учні зі всієї школи можуть купувати їжу, напої, канцелярські прилади. Отримані кошти зазвичай спрямовують на розвиток бізнесу, соціальні проекти чи дозвілля.

Цікаво, що фінансова звітність у шкільному підприємстві майже така ж, як і в «дорослому» бізнесі. Учні заносять виручку на банківський рахунок, зводять дебет-кредит, складають звіти та проводять аудит. Все це – в рамках інструкції Міністерства економіки та енергетики Німеччини щодо шкільного підприємництва. На законодавчому рівні передбачені навіть податкові пільги для юніорського бізнесу – шкільні підприємства з річним оборотом до 35 тис. євро не обкладаються податками.

Програми для навчання

Таким чином школярі здобувають навички для того, щоб у майбутньому створити власний бізнес. Це ще раз доводить, що мале та середнє підприємництво має неабияке значення для ЄС. Там підтримка невеликого бізнесу є звичним явищем. Наприклад, є програми, які передбачають, що певний відсоток державних закупівель має відбутися саме у малих та середніх підприємств. Відповідно, їм не доводиться конкурувати з великими компаніями, які в іншому випадку мають перевагу.

Надає підтримку ЄС і для малого та середнього бізнесу в Україні. Однією з найновіших ініціатив є EU4Business. Це проект Євросоюзу і Європейського банку реконструкції та розвитку. Він працює не лише в Україні, а в усіх країнах Східного партнерства. Однак у країнах, які мають угоди про асоціацію з ЄС, проект кредитує малий та середній бізнес. Таким чином підприємці мають змогу отримати інформаційну підтримку, навчання та бізнес-консультації. Тобто все, що допоможе здобути нові навички, щоб згодом використати їх для розвитку власної справи. В ЄС сподіваються, що через розвиток невеликих підприємств в Україні вдасться створити нові робочі місця.

Також ініціатива EU4Business сприяла створенню мережі з 15-ти центрів підтримки бізнесу по всій країні, зокрема і в Івано-Франківську. Координатор центру Христина Савуляк розповідає, що минулого року для підприємців проводили два форуми. Перший пов’язаний з туристичним бізнесом, а другий – з трендами 2018 року для малого бізнесу. Цього року вже також відбувся туристичний форум. Вхід на ці заходи безкоштовний, адже проект покриває всі витрати.

Також центр підтримки бізнесу проводить і навчальні тренінги. Тут уже набагато менші групи (15-20 осіб), що дозволяє експертам ретельніше попрацювати з учасниками. За словами пані Христини, цього року відбулися тренінги з маркетингу, бізнес-моделювання, people management та управління консалтинговим бізнесом. Ще п’ять тренінгів для підприємців попереду.

«Тут вже частину витрат покривають самі учасники. В ЄС є такий підхід, що часто безкоштовні заходи не є настільки ефективними, поки людина не вкладе в них хоч мінімальну фінансову частку. Наприклад, вартість участі в тренінгу управління консалтинговим бізнесом – 3700 грн., інших заходів – від 8000 до 12000 грн.», – пояснює вона.

Крім того, тренінги зазвичай проводять не в Івано-Франківську, а на виїзді. За роки досвіду зрозуміли, що найкраще люди працюють і засвоюють інформацію не у звичному середовищі. Так їм легше налагоджувати контакти з іншими учасниками, обмінюватися досвідом тощо.

«Навчання для підприємців допомагають їм структурувати стратегію, управляти персоналом та краще вивчати цільового клієнта. Там багато практичних занять та розглядів кейсів. Найбільші підприємці потребують спілкування з рівними собі, обміну досвідом та контактами. Це допомагає їм шукати і партнерів, і клієнтів, і однодумців», – підкреслює Христина Савуляк.

Також вона додає, що в рамках проекту центр підтримки бізнесу інформує підприємців про різні грантові програми та можливості фінансування. Кредитування відбувається зазвичай через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Хоча зараз ЄС може надати фінансування вже і через інші банки. Однак, як зауважує пані Христина, ЄБРР дає кредити для малого та середнього бізнесу від 1 млн. євро. Для багатьох це непідйомні суми, тому на нещодавній зустрічі з представниками ЄБРР івано-франківський центр підтримки бізнесу просив зменшити цей поріг.

Також в ЄС існує програма транскордонного обміну «Еразмус для молодих підприємців» (Erasmus for Young Entrepreuners). Вона є частиною програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (СОSME) 2014-2020», яка започаткована у 2009 році та надає можливість новим підприємцям переймати знання у досвідчених підприємців.

Як у нас

В Україні останнім часом також приділяють увагу навчанню підприємництву. Щоправда, це відбувається вже у більш дорослому віці, ніж в Європі. За словами директора департаменту освіти та науки Ігоря Смаля, в Івано-Франківську така практика лише починає зароджуватися через запровадження вивчення ІТ. З нового навчального року планують втілити бізнес-проект, який дозволить школярам співпрацювати з роботодавцями в цій галузі. Наразі вже є домовленості з бізнес-тренерами, які згідні вести такі курси.

Однак вже близько року в Івано-Франківську діє бізнес-школа «Creators». Це проект для підлітків, який виявляє їх здібності, дає базові знання та допомагає реалізувати власні комерційні та соціальні проекти. Підприємництву дітей навчають тренери – підприємці-практики або громадські активісти. Попре те, що навчання не безкоштовне, охочих навчатися чимало.

Стати підприємцями допомагає й Івано-Франківський міський центр зайнятості. Його керівник Юлія Мисюк розповідає, що безробітним пропонують пройти навчання, а також скласти та захистити бізнес-план. Після цього їм виплачують одноразову допомогу для зайняття підприємницькою діяльністю. Цього року цим вже скористалося сім осіб. Деякі відкрили кафе, інші займаються ковальством, ще інші надають юридичний супровід тощо.

Основам підприємництва навчають і в Центрі розвитку підприємництва «Бізнес-інкубатор». Начальник управління економічного та інтеграційного розвитку Надія Кромкач зазначає, що безкоштовно курси можуть пройти учасники АТО і члени їх сімей, а також пенсіонери, які мають картку іванофранківця.

Крім того, вже тривалий час в Івано-Франківську для військовослужбовців запасу та учасників АТО діє програма «Підприємництво для сталого розвитку» в рамках міжнародного проекту «Україна-Норвегія». 29 травня черговим випускникам якраз вручили дипломи.

Тримісячні курси проводять спеціалісти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. В процесі – аналіз ринку та створення реальних бізнес-кейсів, актуальних для Прикарпаття. А також лекції і консультації від успішних бізнесменів Івано-Франківщини та екскурсії на підприємства.

Один з тих, хто скористався програмою, – Микола Кернес. Він каже, що був більш, ніж здивований, коли дізнався про такий проект. Всі учасники мали досвід у якійсь сфері, тому було дуже цікаво. Мовляв, хтось розуміється у сонячних батареях, хтось вміє робити меблі тощо. Тому ідеї генерувалися самі собою. Після проекту Микола вирішив відкрити крамницю з канцтоварами. Приміщення для неї приглянув якраз поруч з будівлею, де проходили заняття на курсах.

Наталя ДЕРКЕВИЧ

* Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети «Галицький кореспондент» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: ediror@gk-press.if.ua