«Голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич заявив, що не знав про приїзд Петра Порошенка до Івано-Франківська. Тому його здивували заходи безпеки в адмінбудівлі. Про це він написав на своїй Фейсбук-сторінці: “Гм! Якби не преса, навіть не знав би! Ніхто не вважав за доцільне повідомити обласну раду! А я то думав, чого так багато силовиків навколо «білого дому»?! Й чого нарікають службовці, що їх так прискіпливо перевіряють, коли вони прямують на місце своєї праці? Думав, може антитерористичні навчання…” Докладніше >>
Вивихи від Моха
Один мужик в савані спостерігав, як лев збирався напасти на імпалу. Збирався-збирався – і тут імпала озирнулася і поглянула леву в очі. Лев зніяковів і пішов. “Ага!” – зметикував мужик. І запропонував бідним ботсванським фермерам використовувати для захисту корів ефект ай-контакту. Тобто малювати на коров’ячих дупах очі. Треба сказати, до цього моменту бідні ботсванські скотарі чого тільки не випробували, щоб відновлена популяція ботсванських левів перестала жерти їх корів. Все без результату. Докладніше >>
Вчимося / не вчимося
Я люблю експерименти. Не те, щоб я була надто відважна пробувати все підряд, але часом даюся втягти себе в авантюру. Одна з останніх – я стала вчителькою. Української мови, читання і музики одночасно. У мене немає педагогічної освіти. Я не філолог, хоча мову та літературу люблю і, без зайвої скромності, трохи знаю. Я б не ризикнула займатися зі старшокласниками. Адже там потрібні дуже глибокі, ґрунтовні наукові підходи. Та мої учні – молодші школярі. Отож моїх знань, при ретельній підготовці до занять, поки що достатньо. А брак педагогічної освіти намагаюся компенсувати досвідом спілкування з дітьми у ролі мами, друга, і трохи таки було в моєму житті вчителювання. Докладніше >>
Про футбол під іншим кутом
Футбольний світ України з цікавістю чекав на «велике галицьке дербі» – зустріч команд франківського «Прикарпаття» і «Карпат» зі Львова, яка відбулася днями в Івано-Франківську на стадіоні «Рух» і закінчилася влаштованим фанатами побоїщем. Для мене, нефутболіста, цей матч почався задовго до його спортивного старту. А з того моменту, як до атовців звернулися з проханням забезпечити додатковий щит безпеки. Як наслідок, мій чоловік – голова ГО «Обласна спілка учасників АТО» Андрій Долик кинув клич серед своїх, і о 16.00 біля стадіону «Рух» зібралися хлопці зі спілки, самооборонівці та представники УДА. Докладніше >>
Вивихи від Моха
Стою у вагоні метро в Києві, навпроти дверей. На зупинці заходить дівчина-блондинка. В очах повна безтурботність, на каблучках – загалом, дуже мила. Стає поруч, витягує плеєр, і звідти оглушливо починає рубати «Nightwish». Ну, думаю, у кожного свої смаки. Далі вона витягує книгу, збірник японської поезії, причому в оригіналі, і починає спокійно читати. Моє обличчя трохи витягнулося від цікавості і здивування. Ну, а через кілька хвилин її читання перериває дзвінок мобільного. Докладніше >>
Арабатська історія, або «дикий Південь»
Влітку вирушили з сім’єю в подорож на Арабатську стрілку. На дорогу закордонну поїздку грошей не мали, але думку тішило те, що відкриємо для себе частину України і кошти не будемо вивозити за кордон. Подорож зразу розпочалася екстремально, бо водій таксі, який віз нас на залізничний вокзал, був сонний, і двічі ми заледве не потрапили в аварію. Далі – вагон-плацкарт… До нас у вагон поїзда «Івано-Франківськ-Генічеськ» із запахом туалету і металу підсідає бабуся – «божа кульбабка» з Енергодара Докладніше >>
Норвакс
«Екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі відвідав Івано-Франківськ, перед цим оголосивши у Львові, що має намір об’їхати більшість обласних центрів України, щоб 19 вересня приїхати до Києва з вимогами людей до влади… Михайло Саакашвілі розповів про події, які відбуваються довкола його повернення в Україну. “Вони заявили, те, що Саакашвілі в’їхав в Україну, – зневага до державного кордону. Вибачте, їхати до себе додому – це зневага? Це український кордон, і власником його, як і власником України, має бути народ”, – сказав Саакашвілі. Докладніше >>
Вивихи від Моха
Днями ДИПЛОМАТІЯ Друг їздив до Бразилії. Приїхав, розповів: в готелі йому пояснили, що є райони, куди краще не потикатися. Типу гетто. Зайдеш – можеш не вийти. І на пляж вночі краще не лізти – там молодіжні банди тусують. Теж образити можуть. А в друга шкіра така – обгорає на сонці за мить. Ну, і вирішив Докладніше >>
Норвакс
«Колегія обласної адміністрації 7 вересня проголосувала за звернення до прем’єр міністра щодо звільнення керівника Івано-Франківського комбінату хлібопродуктів. В області не задоволені роботою підприємства, через яку виникла загроза щодо поставок сировини. Голова обласної адміністрації розповів, що 14 місяців не може зустрітися з керівником стратегічного державного підприємства. Той не відповідає на дзвінки та “есемески” очільника області… Докладніше >>
Фазові переходи: з твердого та газоподібного – в мокре
Я дотримав слова. Я обіцяв виспатися, так і зроблено. Але поки я спав, бачу, що вся країна замість того, щоб дихати на повні груди, робити закрутки на зиму, обговорює повернення Саакашвілі в Україну. Всі ми знову поділилися на тих, хто за, хто проти, на зраду й перемогу і таке інше. Втрачаємо залишки здорового глузду, а отже, незабаром будуть вибори? Щоб зрозуміти, що відбувається насправді (на жаль, в Україні можна хіба що так), довелося особисто прибути на західний кордон. І поки їдеться в дорозі – відмотати всю заплутану стрічку з початку. Докладніше >>
Вивихи від Моха
П’ять простих пояснень того, чому в Фінляндії немає і ніколи не буде масової корупції. У фінів немає тяги до розкоші. Розкіш – це середньовічна східна розвага для дегенератів. Какати в золотий унітаз може тільки дегенерат. Фіни знають, що збагачення своєї сім’ї за рахунок інших представників свого народу – це ненависть до свого народу. Так чинять тільки виродки. Фіни ясно розуміють, що так зване “розпилювання” бюджетних (тобто народних) коштів – це ненависть до своїх дітей та онуків, так як їм їздити по цих дорогах і вчитися у цих школах. Ненавидіти своїх дітей і онуків може тільки ідіот. Докладніше >>
Чому Івано-Франківськ ніколи не стане туристичним центром України
Івано-Франківськ розташований на самому заході України. Здавалося б, гори мають привабити велику кількість туристів, але ж схема працює навпаки. Місто дуже часто стає точкою пересадки. Точніше, не дуже часто, а майже завжди. Тут повно туристів з рюкзаками, які прямують в гори, або ж людей з валізами – ці їдуть в Європу. Рідко хто розглядає варіант залишитись у Франківську на один чи декілька днів, щоб подивитись, чи є щось вартісне тут. Докладніше >>
Норвакс
«Мер Івано-Франківська прокоментував ситуацію з затопленими вулицями, підвалами й дворами, запевнивши містян, що комунальники, надзвичайники і муніципальні вартові вчора працювали в посиленому режимі. Допис з цього приводу Руслан Марцінків розмістив на своїй офіційній сторінці у Фейсбук. «Вчора Івано-Франківськ зіткнувся зі стихійним лихом: протягом кількох годин випала більш, як місячна норма дощових опадів. Попри це ми тримали ситуацію під контролем… Навряд чи мудро звинувачувати в стихії політику. Докладніше >>
Вивихи від Моха
Стою в черзі за ковбасою і сиром. Продукти завжди беру тут, директор їх сам закуповує, націнка низька, тому практично завжди штовханина. Заходить мій колишній однокласник Ігор і підходить до каси. Черга, відчувши недобре, згуртувалася і виставила лікті. Тут треба сказати, що Ігор був найбільш скромним хлопчиком у нашому класі, та й, мабуть, у всій школі. Якщо йому наступали на ногу, він завжди вибачався. З тих пір він анітрохи не змінився, і якщо вирішив пройти без черги, то обставини, напевно, були екстраординарними. Докладніше >>
Через мову до рівності і назад
Мені здається (може, я не маю рації), але мені здається, що в Україні завжди була гендерна рівність із тягою до матріархату. В тому сенсі, що у часи милого і трепетного середньовіччя, тобто розквіту Київської Русі, та в козацьку славну добу жінки-русинки-українки-козачки мали достатньо багато прав і впливів. А погано було усім однаково. Як чоловікам, так і жінкам. І перед хворобами та смертю, перед рабством і злиднями точно були рівні всі. Докладніше >>
Україна – 200
Мій син народився у 2000 році. То були часи напівпорожніх пологових будинків. Пам’ятаю, як санітарка, яка мила підлогу в моїй палаті, бідкалася, що то, мабуть, кінець світу гряде, а як не світу, то України точно. Хоча Україна – це і є наш світ. Покоління 2000-тисячників зараз фактично доросле, чимало із них є свіжоспеченими студентами вишів. Вони вільні, розкуті, впевнені, кмітливі. Багато із них вже не вміють писати російською, але чудово пишуть англійською, вони уявляють своє життя без «Війни і миру», але не уявляють його без «Саду Гетсиманського». Докладніше >>
Мимовільний дискомфорт школярів
Солідаризуюся із небезпідставними побоюваннями автора статті пані Людмили Лінник щодо реформації освіти: «Іноді мені здається, що реформа в українській освіті не відбудеться ніколи» («Тільки спробуй!», «Галицький кореспондент», 2 березня 2017 р.). Справді, вимогливо звучить тривожна нота сум’яття, мало не до відчаю, від усвідомлення, що за чверть століття нашої незалежності не зроблено жодного поруху раціональних змін на краще в освіті. Докладніше >>
Норвакс
«Парафіян з Івано-Франківська безкоштовно перевозитимуть до святих місць Західної України. З метою духовного виховання молоді та пропагування здорового способу життя члени міського виконавчого комітету зобов’язали Управління транспорту та зв’язку надати допомогу щодо перевезення парафіян до місць духовного збагачення. Згідно з рішенням фінансове управління має виділити кошти на проїзд». Докладніше >>
Вивихи від Моха
Днями ПРОДАВЕЦЬ Я був упевнений, що такі персонажі живуть тільки в нехитрих американських фільмах з хепіендом. Влаштувався герой у велику фірму кур’єром, через два дні показав директору, як потрібно вести бізнес, і – вуаля! – його вже підвищили до головного кур’єра, а через тиждень – він уже найбагатша і відома людина в Америці, з ним Докладніше >>
«Ви нам сміття тут своє не лишайте»: Як ми в Ґорґани ходили
Ранок для мандрівників гірськими стежками Карпат починається не з кави, а з автобуса до села Стара Гута. Місцеві жителі, звиклі до напливу туристів, особливо влітку, байдуже кивають головою в бік маршруту, інколи трохи прискіпливо оглядають тебе з ніг до голови. Автобус зупиняється біля магазину, що фактично є стартовим пунктом подорожі. Звідти розходяться декілька маркованих шляхів до заліснених хребтів Ґорган. Усе в селі, попри те, що через нього щороку проходять тисячі туристів, нагнітає. Докладніше >>
Деркачова Ольга 
Соболик Тетяна 
Палій Юлія 
Рязанцева Яна