Нещодавно я здавав пробне ЗНО з української мови. Це моє третє пробне ЗНО. Минулого року я двічі пробував. Вчителі та однокласники дивувалися, але мама сказала, що краще переходити, аніж недоходити, тим більше, що деякі речі, як-от математика чи ЗНО, наприклад, до дітей з першого разу доходять важко. Минулого року на пробному тестуванні з мови я дуже сильно тупив, тепер такого не було. Докладніше >>
«Загальноміську толоку міські чиновники розпочали з вулиці Низової, де висадили двадцять дерев двох видів – тюльпанові та оцтові. У толоці взяли участь міський голова Руслан Марцінків з дружиною, його заступники Богдан Білик та Олександр Левицький, керуючий справами виконкому Ігор Шевчук та інші. 20 дерев чиновники висадили не за цілу годину. Докладніше >>
Безумовно, роль громадського сектора в Україні важко переоцінити. Але хочеться зупинитися на тому, що ускладнює чи вихолощує розвиток суспільної активності українців. Перш за все, вже на початку діяльності громадських організацій є низка ускладнень, які пов’язані як з фінансуванням, так і з чинним законодавством. Зокрема, є організації, що десятиліттями існують без юридичної реєстрації Докладніше >>
Відколи сива давнина народила філософів, вони сперечаються між собою, хто з-поміж них правіший: ідеалісти чи матеріалісти. Я б із задоволенням залізла в бочку до Діогена і потеревенила б на вічні і безкінечні теми… Але в моїй країні війна, в моєму світі війна. І пішов ти воювати за ідею чи за те, що в гаманець складається, – це лише питання внутрішньої мотивації. Докладніше >>
– У мене посвідчення, – каже старенький дідусик, натужно здираючись сходами в салон жовтого недоїздка, пафосно іменованого автобусом. – Яке? – огризається водій: неділя скупа на пасажирів. – Реабілітованого. – До четвертої. Зараз тільки учасники. Докладніше >>
«Під час щотижневої оперативної наради у мерії заступник мера Олексій Кайда, обговорюючи проблеми місцевого виробництва, заявив, що місто має проблеми з корпорацією «Рошен». «Відкривають свої магазини наліво-направо і витісняють місцевого виробника», – зазначив Олексій Кайда, ймовірно, маючи на увазі ситуацію із фірмою «Ласощі», котра у 2016 році знизила виробництво на 2%. Докладніше >>
Є у мене друг, хлопець веселий і відморожений на всі сто, – це преамбула. Їдемо ми у моїй машині по місту, шукаємо будинок під конкретним номером. А їдемо ми по Незалежності, після моста стоять менти, я думаю, запитаю, де номер будинку такий-то… Пригальмовую біля молодого мента, а інший трохи збоку по мобільному активно щось обговорює… Ну, я відкрив пасажирське вікно і через друга питаю, мовляв, де ця вулиця, де цей будинок… Докладніше >>
«Сьогодні міський голова Руслан Марцінків знову не з’явився на судове засідання начебто через хворобу… Руслан Марцінків розповів, що лікує спину і печінку, з якою почалися проблеми від препаратів. “Дуже багато таблеток вживаю, на крапельницях сиджу, витяжки…”, – каже Марцінків. Докладніше >>
Пам’ятаєш, як колись? Передчуваєш весну через кожен пагінець, кожен котик вербовий, тепле сонце нагріває землю, і вона пріло пахне. Пробуджується. Посміхається спросоння підсніжниками, крокусами, калюжницями, кульбабки жовтими кутасиками заграють з тобою. Бувало, бачиш свіжу соковиту травинку і думаєш: яка ж вона на смак? Куштуєш… Хочеться жити. Гладити траву, нюхати землю. Око мліє від краси. Зелень і золото сонця… Докладніше >>
У мене є знайома, а у неї є сестра Галя. Знайома нормального росту, а сестра – невисока. Ну, зовсім маленька. Тобто карлик. Але карлики не люблять, коли їх так називають, а люблять, коли їх називають просто маленькими. Їй років під тридцять, і вона працює годинниковим майстром. Дуже хороший майстер. Та й людина непогана. А у них, у маленьких, своя тусовка. Міжміського масштабу. Докладніше >>
Стоячи біля полиці із запчастинами до пральної машинки, я загородив місце, де висіли шланги. Привітний консультант мене ще відразу попередив, що інші шланги розібрали, залишилися тільки російські. Я чітко для себе вирішив не брати, адже тоді навіщо і за що я воював, заради чого терпів полон… Я стояв і думав, чому, коли в країні війна, в нас і далі співпрацюють з окупантом, адже ми тупо платимо агресору. Докладніше >>
А ви завжди чуєте своїх рідних? Чому питаю? Бо це важливо. Бо якщо сьогодні ви їх не чуєте, вони підуть розмовляти туди, де їх слухатимуть. Хай і не чуючи, але вдало роблячи вигляд. Так, слухати і чути – то різні речі. Зараз розкажу. Мені було тринадцять. Знаєте, то такий чудовий і водночас складний період. Коли ще не заіскрило, а вже горить. От саме тоді ми з мамою десь там не почулися. Ну, буває. У всіх інколи буває. Докладніше >>
Валіс, або Вале – південний кантон Швейцарії, межує з Італією й Францією, приблизно дві третини мешканців франкомовні, решта – німецькомовні. Це сувора місцевість – Альпи не особливо зважають на те, щоб люди в їх оточенні почувалися комфортно. Але ця байдужість гір до тих, хто їх обжив, людям тільки на користь. Вона й сформувала ментальність валійців – щоб вижити, потрібно докласти всіх зусиль, перевершити самих себе в освоєнні норовливого простору. Докладніше >>
Шевченко для нас – це немов мозіль: як не станеш – і болить, і зле, і… У контексті Шевченка не можна нічого, окрім прощі до Канева і биття поклонів – агресивно-відчайдушних. Щоб до крові. А потім гонорово показувати шрами на чолі і пишатися своєю відданістю Шевченкові. Ні, я не проти. Якщо людина може і хоче саме так любити Шевченка, то це її право і її вибір. Це її Шевченко. Але ж чому оті, що з пошрамованими чолами, не можуть зрозуміти, що є ті, хто хоче любити поета інакше? І вони мають на це право. Докладніше >>
Сьогодні побачив по телебаченню в новинах: показують сюжет про “свинячий грип” і, зокрема, одну жінку запитують, чому вона не носить пов’язку. Ось її буквальна відповідь: «А для чого вона мені? Я з людьми не контактую, їжу на кладовищі, а там всі здорові лежать». Докладніше >>
«Екс-голова Івано-Франківської обласної ради, колишній керуючий справами облради, депутат від “Свободи” Василь Скрипничук відзначився на сьогоднішній сесії дивною поведінкою. “Боже, – звернувся Скрипничук до заступника голови ОДА Марії Савки, яка доповідала про соціально-економічний розвиток області, – як цікаво! У мене є одне питання єдиного характеру. Пані Маріє, ви вірите у те, що зачитали? Пане голови (до голови облради Сича і голови ОДА Гончарука), ви вірите в те, що ви сьогодні почули?..” Докладніше >>
Мою вагітну дружину поклали в гінекологію обласної лікарні на збереження. Через пару днів телефонує: «Терміново приїжджай. Резус-конфлікт, треба шматочок тканини від тебе мені пересадити». Треба – то треба. Відпросився з роботи і бігом на автобус у місто. Приїхав, дістався до лікарні, знайшов гінекологічне відділення. А там вже чекають. Відвели в підвал переодягнутися, нарядили в білі штани і халат, пояснили, як пройти до операційної. Іду по коридору, а майбутні матусі зі мною шанобливо вітаються, перешіптуються за спиною: «Новенький, новенький, лікар новенький…» Докладніше >>
«Колишній директор івано-франківського міського парку Володимир Ротару провів сьогодні “символічну акцію” біля Івано-Франківського міського суду. Володимир Ротару загорнувся у національний прапор і скував руки і ноги ланцюгами… За задумом Ротару, ланцюги є символом корупції, що не дає країні розвиватися, і їх треба розірвати. Також чоловік сподівається, що його акція нагадає суддям, що “Бог є, все бачить і чує, і обов’язково всіх покличе до себе”… Докладніше >>
«Коломийська міськрада – перша на Прикарпатті рада, яка підтримала блокаду “ДНР/ЛНР” … Депутати Коломийської міськради вимагають вжити заходів щодо посилення контролю за переміщенням осіб через тимчасово окуповану територію України, а також провести масштабне розслідування щодо надання дозволів на оптове постачання продукції з окупованого Донбасу… Докладніше >>
Ви давно закінчили школу? Коли? Три роки тому? Десять? Сорок вісім? Чому питаю? Бо мені до щему цікаво, коли, на якому поколінні у нас закінчиться совок? Я маю на увазі не лопатку, на яку згрібають сміття… Хоча асоціативно – дуже вдале порівняння. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи