Баба Євдоха прожила непросте життя. Сповнене і радощів, і веселощів. Встигла нажити собі і ворогів. Через них швидше пішла у землю. Їй було трохи більше 80-ти. Коли померла, я боявся глянути на неї, лежачу в домовині. Моя баба збирала молодих. Саме так цей процес називався на Гуцульщині. В Криворівні, де ми жили, вона була доволі популярною жінкою. Як і всі інші, хто мав особливі таланти, затребувані серед людей. Докладніше >>
«Сьогодні голова облдержадміністрації Олег Гончарук разом з дружиною Людмилою зустрівся із Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Шіґекі Сумі та його дружиною Томоко Сумі. Під час зустрічі окремо обговорили культурні проекти, зокрема створення Центру японської культури в Івано-Франківську та реалізацію спільних громадських ініціатив… Докладніше >>
Я навчався з чоловіком, старшим від мене на двадцять років, у якого була цікава теорія стосовно того, як потрібно обирати книжки для прочитання і, якщо зайде, наслідування. Його платформа базувалась на тому, що доцільно відштовхуватись від самої постаті автора. «Не треба читати книжки тих, хто погано закінчив. От Ніцше, ти ж читаєш Ніцше, а яким він був в останні дні? Та ж у психлікарні помер! Докладніше >>
Минулого тижня відбулося засідання книговидачої ради, яка розподіляє кошти на підтримку української книжки. Результатом її роботи багато хто невдоволений, бо виявилося, що письменники рівня Т.Прохаська і О.Деркачової не пройшли рівень відбору, а натомість окремі книги членів комісії набрали більше балів, аніж навіть підбірка творів І.Франка. Докладніше >>
Знайомий розповів. Був недавно в одному дуже великому російському місті у справах фірми. Оскільки підписувався дуже солідний договір на дуже велику суму, фірма зняла круту тачку, (навіть в серйозному бізнесі понти відіграють свою роль). Оскільки в процесі підписання договору виникли форс-мажорні обставини, довелося зависнути ще на пару днів, і я вирішив прогулятися містом, добре, що машина є. Катаючись по місту, я помітив ресторан, який закликав своєю мерехтливою рекламою і з вікна машини здавався досить затишним місцем. Докладніше >>
Юрій Луценко все-таки очолив Генеральну прокуратуру. Здавалося б, це, як то кажуть, перемога здорових демократичних сил. Ось зараз новий генпрокурор, настійливо пропонований президентом, враз реформує це закостеніле відомство. А звідси почнеться і відродження країни. Закипить боротьба з корупцією, підуть реформи по всіх можливих напрямках, олігархи перестануть набивати кишені і стануть розбудовувати Україну… Докладніше >>
Цей блог про залишкові речі. Такі безпосередні ніцшеанські розмисли про те, чи насправді втрачати – це розвиватись і ставати сильнішим. У Брюггена є промовистий афоризм: «Найдорожче в житті – це втрати». Здавалося б, це лише теоретизація нашого буденного досвіду, за яким ховається щось глибше, ніж просто переживання. Просто переживання, що ведуть в нікуди, без продуктивного русла, точно не зроблять нікого сильнішим. Докладніше >>
Усі діти народжуються творчими і талановитими. Абсолютно всі. Без винятків. Мабуть, багато хто захоплено спостерігав, як бавиться дрібна малеча? Їм цікаво гратися будь-чим: поливана миска стає кораблем, суха паличка – літаком, з кількох стільців будується поїзд, а під столом розквітає цілий фантастичний сад. Вони вміють бачити білих ведмедів і вершковий десерт у хмарах, сонце в калюжі і динозавра в олійній плямі на сукні. Докладніше >>
«В Івано-Франківській облраді запровадили День вишиванки. Івано-Франківська обласна рада запровадила нову традицію – щоп’ятниці працівники апарату приходитимуть на роботу у вишиванках. Таку практику голова обласної ради Олександр Сич раніше запровадив в уряді, обіймаючи посаду віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань. Докладніше >>
Днями ПАПУГА Десь рік тому ми почали помічати, що наш папуга поводиться дивно – яблука, груші та інші фрукти він ретельно пережовує і скидає м’якуш у поїлку з водою. Після того сидить і чекає кілька днів – поки не забродить. І тільки коли брага готова, починає пити. Потім набереться, залізе на жердинку, і давай горлопанити, та так, що люди з сусідніх будинків скаржаться. Причому крики скопійовані, напевно, з якихось бабуїнів перед боєм. Докладніше >>
Ось воно – майже літо. Та благодатна пора, коли спека ще не надокучає, але вже пригріває лагідне сонце, ночі ще холодні, а вечори дихають лагідною свіжістю. Щось уже відквітувало. Інше лише входить у пору. В повітрі кружляють запаморочливі медові аромати. Свіжа зелень тішить око. Ваблять зручні лавочки… А далі все, як у класика, або – чому я не люблю літо? Докладніше >>
Кажуть, що коли британська організація по боротьбі із бідністю «Comic Relief UK» звернулася до однієї з найпопулярніших письменниць Джан Роулінг з проханням написати невеличкі твори для благодійного продажу, авторка написала «Фантастичні звірі та місця їх проживання» і «Квідіч від давнини до сучасності». Ці книги принесли фонду 15,7 млн. фунтів. Я не рахую чужі британські гроші, просто такий вигляд, мабуть, має патріотизм. Докладніше >>
Нещодавно одна дівчинка з восьмого класу нашої школи потрапила в лікарню з алкогольним отруєнням: випила з іншими малолітками забагато горілки на свій день народження. До школи приходила міліція розпитувати про неї. Так, немов вона в школі пила. Моя мама обурювалася тим, що був же хтось, хто продав їм ту горілку. Але, на мою думку, у них був вибір Докладніше >>
«На Прикарпатті троє священиків освячували світлофор. На Великодні свята у Ямниці Тисменицького району освятили та урочисто відкрили світлофор і дорожній знак. Як інформує прес-служба Тисменицької РДА, встановлення світлофора на небезпечному перехресті було одним із пріоритетних завдань для сільського голови Миколи Зелінського та новообраного депутатського корпусу місцевої ради. Докладніше >>
Знайомий розповів. Далі з його слів. Так уже склалося, що випало мені бути трішки євреєм. Чому трішки? Бо мама українка. Так що я ніби й не зовсім єврей, а шабесгой. Але це не завадило мені у 17-річному віці влитися в оплот світового сіонізму за межами держави Ізраїль у вигляді організації «Сохнут». Одним із їх завдань була агітація молоді до переселення на історичну батьківщину. Варіантом досягнення мети були молодіжні табори. Докладніше >>
«Сьогодні, 27 квітня, в Івано-Франківському міському суді мав відбутися розгляд справи скандального екс-депутата Ігоря Халаменди. Нагадаємо, нещодавно під час патрулювання поліцейськими вулиць Івано-Франківська їхній службовий автомобіль з увімкненими проблисковими маячками справа обігнав автомобіль Mercedes-Benz Gelenvagen… Докладніше >>
Міське озеро, яке було штучно створене у 1955 р., останнім часом стало ласим куском для забудовників. Землі навколо нього (згідно з генпланом міста – зелена зона) стрімко обростають фантомами: будівництво біля УТМР, ТСО України та «фізкультурно-оздоровчі» житлові будинки «Вамбуду» є ілюстрацією знищення «цивілізацією забудовників» навколишнього середовища. Докладніше >>
Історія трапилася у часи не настільки віддалені, коли стали популярними контори “заміж за іноземця”. Отож пообіцяли в такій конторі одній особі знайти чоловіка за кордоном, показали фото. Потенційний чоловік готовий приїхати на “оглядини”: готуйте, мовляв, наречену, вже виїжджаємо (приватного інтернету тоді не було, як і стільникових телефонів, листи йшли довго, тому контори організовували такі зустрічі, зрозуміло, що за рахунок іноземця). Докладніше >>
Мабуть, найвидовищніший і найсуперечливіший захід минулого тижня – взірцево-показове катання чиновників вулицями міста ІФ на інвалідних візках. Не хочу іронізувати з цього приводу, але все ж поділюся деякими спостереженнями, оскільки знаю проблему трохи зблизька. Докладніше >>
Мене, як і будь-якого пересічного мешканця нашої області, турбує питання вирубки лісів у Карпатах. Щоразу, коли я пересікаю залізничну колію пішохідним мостом, бачу десятки чи навіть сотні вагонів лісу, тисячі дерев. Багато прочитав крику в Інтернеті стосовно цього. Одні стверджують, що на станції Івано-Франківськ-вантажний, що у Хриплині, таких вагонів з лісом стоїть у рази більше. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи