Молодий канадський лікар-венеролог Робер Клешар поїхав в одне маленьке селище на острові Ньюфаундленд. У нього було завдання – взяти у місцевих жителів кров на аналіз (всього у цьому селищі проживає 23 чоловіків і 14 жінок у віці від 22 до 47 років). Жителі селища займаються риболовлею і лісозаготівлями. Докладніше >>

Минулого тижня ми з друзями пішли в новий ресторан. Зробивши замовлення, я звернув увагу, що офіціант, який нас обслуговував, носить в кишені сорочки ложку. Спочатку я не надав цьому значення, але придивившись, помітив, що всі офіціанти мають в кишені сорочки ложку. «Для чого ложка?» – запитав я офіціанта, коли він вчергове підійшов до нас. Докладніше >>

Одна моя знайома працює на пошті. Розповіла історію. Приходить недавно чоловік і просить відправити переказ. Ну, річ житейська, заповнюй папірці, вписуй адресу та ім’я одержувача, викладай суму і гуляй, Вася. Так, власне і сталося. На іншому кінці телеграфного дроту приходить за переказом дамочка, і виявляється, що в переказі вказано ім’я Олена, а її звати Аня Докладніше >>

Йде чоловік вулицею, дивиться – новий магазин. Зайду, думає, подивлюсь. Заходить, і його відразу ж зустрічає усміхнений продавець: – Добрий день! Ми дуже раді Вас бачити, що б Ви хотіли придбати? Докладніше >>

У подруги підростають хлопці: одному 2 роки, другому 5 років. Щось притихли в себе кімнаті. Вона заходить подивитись, що таке, і бачить картину. Хлопчаки сидять на дивані і дивляться «Космополітен». Старший тикає пальцем на модель і питає: Докладніше >>

Стоїмо з племінником в супермаркеті, у черзі до каси. Перед нами здоровий чолов’яга викладає разом з іншими товарами упаковки з мороженою мойвою. Одну, дві, три… Я, показуючи племінникові на рибу, неголосно: Докладніше >>

Спілкувався я з художниками однієї дизайн-студії. Напевно, всім знайома вічна проблема спілкування виконавця з замовником: – В цілому непогано, але отут би, може, краще не так, а отак? Докладніше >>

Початок історії традиційний: ми пили. Неквапливо приймали святкову дозу, поки найслабший духом не почав буцати головою об стіл від непоборної сонливості. Решта хвацько розправилися з рештками випивки і закуски, прибрали зі столу і почали влаштовуватися спатоньки. Докладніше >>

Знайомий розповів: “Отже, почнемо з того, що я теж любитель погуляти з дівчатками. Часи зараз складні і без презервативів не обійтися, засміють. І от я одного разу вирішив відвідати свою нову знайому. Вийшов з дому об 11.00, бо не міг уже сидіти без діла, і по дорозі зайшов в аптеку. Докладніше >>

Знайомий бізнесмен розказав. Зустрів, каже, недавно однокурсника, разом в інституті вчилися. Ну, поговорили про те, про се, а потім він з таким пафосом почав розповідати, як він трикімнатну квартиру в одному житловому комплексі купив, і при цьому на мене з такою неприхованою зверхністю поглядає. Мені навіть якось соромно було зізнаватися, що квартиру він купив у моєму комплексі… Докладніше >>

Днями ВОЛЕЙБОЛ Знайома розповіла. У літаку з Москви до Тель-Авіва спілкувалася з пасажиром, уродженцем Якутії. Поцікавилася метою поїздки. Виявилося, група з шести чоловік летить до Ізраїлю на відпочинок: – Ми всі спортсмени, граємо у пляжний волейбол, – продовжував розповідати пасажир. Докладніше >>

Сталося це в одній з лікарень, у відділенні травматології. Ну, всі хворі на витяжках, в гіпсі, насилу ходять в судно – нуднувато, словом. Єдиною розвагою для них був самотній тарган, якого всі любляче називали Петрович. Всі знали його улюблені стежинки на підвіконні і залишали на них найсмачніші крихти. І от одного Докладніше >>

У тель-авівському торговому центрі “Дізенгоф”днями сталася надзвичайна пригода. У розпал торгового дня якийсь чоловік, перебуваючи в самому центрі приміщення, оглушив присутніх розкотистим “Ал-л-ла!”. Звиклі до такого початку ізраїльтяни завмерли на місці, а після Докладніше >>

Майстер налаштовує піаніно у кімнаті відпочинку психлікарні. У кімнату заходить чоловік і вмикає телевізор. Телевізор вищить, заважає майстру працювати, але він вирішує не сперечатися, а просто підходить до телевізора і мовчки його вимикає. Чоловік косить оком на майстра і знову вмикає телевізор. Так повторюється кілька разів. Першим не витримує майстер від піаніно: “Послухайте, я намагаюся налаштувати піаніно, і для цього мені потрібна тиша”. Тоді чоловік розсміявся і сказав: “А я телевізійний майстер і прийшов полагодити телевізор. Я думав, що ви божевільний і просто стукаєте по клавішах”. Докладніше >>

Знайомий розповів. Ще на початку літа в кабінеті бухгалтера, жінки передпенсійного віку, замінили вікно. Замість гнилих дерев’яних рам поставили сучасні склопакети. Для комплекту на це вікно встановили жалюзі. Круті, з пультом і електроприводом. Хоча класична мотузочка для підняття-опускання вручну теж є. Підключили, перевірили, і потім цими жалюзями так ніхто й не користувався, бухгалтерка воліла мати старі фіранки з Докладніше >>

Якось в одному офісі розговорилися про даішників. Ну, й кожен ділиться з колегами відмазками перед гайцями у разі порушення. Один співробітник розповідає: « Коли мене гальмують за перевищення швидкості, я кажу, типу: прости, сусід подзвонив, сказав: до моєї якийсь хахаль прийшов. Сам розумієш, весь на нервах, зірвався, природньо, Докладніше >>

Їхав раз в автобусі, в годину пік. Повний автобус народу – не продихнути, люди, що забираються ззаду в автобус – залазили в нього з розгону. От і я зміг-таки влізти в автобус. Але слідом за мною (чому я дуже здивувався) влізли ще чоловік 8. Двері починають закриватися і я, щоб не впасти (в одній руці папка, в інший ще якась дурниця), затиснув колінами поручень. Автобус рушає, тихенько похитуючись, навколо гул голосів, і голос жіночки, що стоїть поруч і звернений явно до мене: “Молодий чоловік, розсуньте, будь ласка ноги, а то мені триматися нема за що!” Цю фразу почули навіть пасажири, які стояли в інших дверях автобуса. Не сміявся тільки водій, а жінка, почервонівши, взялася-таки, … звичайно ж, за поручень між моїми колінами. Докладніше >>

У батьків моєї знайомої була садова ділянка, на якій вони намагалися вирощувати полуницю. Але полуниця ніяк не хотіла тішити господарів врожаями: була велика, смачна, от тільки врожайність – нікудишня. Батьки намагалися поліпшити ситуацію, але різні агротехнічні прийоми результату не давали. Докладніше >>

На автозаправці величезна черга. Ось настав час заправлятися старенькій “шістці”, але несподівано перед нею впихається “Хаммер”. Водій “шістки” виліз з машини і спробував культурно пояснити водієві “Хаммера”, що таке ввічливість і черга. На це водій “Хаммера” відповів: «От коли ти купиш таку машину, як у мене, тоді й ти зможеш їздити так, як я, а ці машини нехай поступаються». Докладніше >>

Зі слів знайомого. Стояли з донькою на вокзалі, чекали електричку. Доньці 6 років. Поруч з нами нудьгував піп. Класичний такий ксьондз: два метри зросту, три метри в обхваті, сива борода до грудей і величезний хрест на шиї. Дитина, роззявивши рота, уважно розглядала не бачене досі чудо. Обійшла пару разів довкола, почухала потилицю. Батюшка стежив за цими оглядинами з олімпійським спокоєм. Потім донька підійшла до мене і запитала: “Тату! А чому у Діда Мороза одяг чорний? Снігуронька померла?” Ми з батюшкою дружно впали на лавку і ржали до приїзду електрички. Потім він купив доньці шоколадку і благословив. Докладніше >>