Їхав раз в автобусі, в годину пік. Повний автобус народу – не продихнути, люди, що забираються ззаду в автобус – залазили в нього з розгону. От і я зміг-таки влізти в автобус. Але слідом за мною (чому я дуже здивувався) влізли ще чоловік 8. Двері починають закриватися і я, щоб не впасти (в одній руці папка, в інший ще якась дурниця), затиснув колінами поручень. Автобус рушає, тихенько похитуючись, навколо гул голосів, і голос жіночки, що стоїть поруч і звернений явно до мене: “Молодий чоловік, розсуньте, будь ласка ноги, а то мені триматися нема за що!” Цю фразу почули навіть пасажири, які стояли в інших дверях автобуса. Не сміявся тільки водій, а жінка, почервонівши, взялася-таки, … звичайно ж, за поручень між моїми колінами. Докладніше >>

У батьків моєї знайомої була садова ділянка, на якій вони намагалися вирощувати полуницю. Але полуниця ніяк не хотіла тішити господарів врожаями: була велика, смачна, от тільки врожайність – нікудишня. Батьки намагалися поліпшити ситуацію, але різні агротехнічні прийоми результату не давали. Докладніше >>

На автозаправці величезна черга. Ось настав час заправлятися старенькій “шістці”, але несподівано перед нею впихається “Хаммер”. Водій “шістки” виліз з машини і спробував культурно пояснити водієві “Хаммера”, що таке ввічливість і черга. На це водій “Хаммера” відповів: «От коли ти купиш таку машину, як у мене, тоді й ти зможеш їздити так, як я, а ці машини нехай поступаються». Докладніше >>

Зі слів знайомого. Стояли з донькою на вокзалі, чекали електричку. Доньці 6 років. Поруч з нами нудьгував піп. Класичний такий ксьондз: два метри зросту, три метри в обхваті, сива борода до грудей і величезний хрест на шиї. Дитина, роззявивши рота, уважно розглядала не бачене досі чудо. Обійшла пару разів довкола, почухала потилицю. Батюшка стежив за цими оглядинами з олімпійським спокоєм. Потім донька підійшла до мене і запитала: “Тату! А чому у Діда Мороза одяг чорний? Снігуронька померла?” Ми з батюшкою дружно впали на лавку і ржали до приїзду електрички. Потім він купив доньці шоколадку і благословив. Докладніше >>

Днями СИН Мій друг Костя, автомеханік, рік тому став щасливим батьком маленького сина. Приходить він якось додому в кінці робочого тижня, втомлений, виснажений, а там син – репетує не перестаючи. Домашні турбуються: «Може, у нього щось болить?». Костя: «Та що в нього там може боліти, у нього ж все нове!» Якось ТЕЛЕБАЧЕННЯ Докладніше >>

Унадився один даішник мене штрафувати, причому ставалося це щоразу біля мого будинку. Прискіпувався до всього: фари не тієї системи, ремінь безпеки не одягнений і т.д. – словом, сподобався я йому. Щоранку, виїжджаючи з двору на дорогу, я відразу потрапляв у руки до цього даішника. Ранок у мене починався зі свистка, помаху палички і розставання з сотнею. І тут цей даішник зник. Я взяв відпустку на пару тижнів і розробив витончений план помсти. Щоранку я виходив у двір з пакетом свіжих кісточок. Докладніше >>

Молода дівчина вдосталь натанцювалися на вечірці, та ще й вперше у житті добряче випила. Під ранок, біля п’ятої години, приятель доставив її додому, відкрив квартиру її ключами, тихенько поставив дівчину біля стінки в передпокої, а сам, щоб не мати розмови з батьками подружки, швиденько пішов. Дівиця, прокинувшись у себе вдома, відчула гостро, що дуже хоче їсти. І спати. Але спочатку їсти. Погримівши на кухні посудом і потраскавши дверцятами холодильника, вона попрямувала у свою кімнату, де і завалилась спати. Навзнак. Не роздягаючись. Десь ближче до вечора дівчина, прокинувшись і вийшовши на кухню, побачила там маму, яка докірливо дивилася на неї і мовчала. Німа сцена тривала ще з півхвилини, а потім мама сказала дочці: «Не забудь доїсти свій бутерброд! – і вказала пальцем на кухонний стіл: просто на край стола було намащено вершкове масло і зверху приліплений шматок докторської ковбаси.. Докладніше >>

Замальовка про Брайтон. Американці, як відомо, схиблені на здоровому способі життя. Практично вся їхня їжа знежирена – словом, повна гидота. Тому, щоб смачно поїсти, частенько місцеві жителі заходять у російські магазинчики на Брайтоні. В одному з таких магазинчиків продаються цукерки, виготовлені за російськими рецептами. Мізансцена така: продавщиця російською базікає з подругою, яка завітала до неї. Заходить американець, дивиться, вибирає. Нарешті, вибравши, він кличе продавщицю. Та, відволікаючись від розмови, каже подрузі: “Людо, почекай, я зараз, тільки іноземця обслужу”. Докладніше >>

– Сидимо на лавці, біля лавки паруються кіт з кішкою, звичайна справа. Тут виходить тітка і починає кликати: “Барсику, Барсику”. Один з моїх друзів: “Проблема в тому, що ваш Барсик зайнятий”. – “Та ні, це не проблема. Проблема в тому, що він… Докладніше >>

Ранкове телешоу на одному з українських каналів. Явно сонний ведучий бере інтерв’ю у Волочкової. Питання ні про що, такі ж відповіді. І тут він раптово запитує… Докладніше >>

Недавно подивився серію краш-тестів автомобілів. Так от, “Газель” виявилася безпечною. Під час зіткнення … Докладніше >>

Один знайомий швидко гнав на машині. Було це ввечері, і автоматичні камери, які фотографують всіх, хто перевищує швидкість, зробили і його портрет. Через тиждень приходить йому чек на енну суму і фотографія його машини з зазначеною швидкістю. Ну, він як людина серйозна взяв, сфотографував на столі гроші на суму, вказану в чеку, і вислав за зворотною адресою. Ще через тиждень приходить відповідь. Він відкриває конверт, а там… Докладніше >>

Сиджу, їм. До іншого столика підходять хлопець років 18 і класно одягнена жінка явно за 30, обоє з підносами. Тут до них підлітає якась малолітка і кричить: “Скотина, я тобі не подобаюся – міняєш мене на бабусь, ідіот!”… Докладніше >>

Історія справжня, але не моя, розповіла знайома про свого сина. У них в Академмістечку в Києві влітку працював астрономічний майданчик – будь-хто міг підійти і безкоштовно подивитися в телескоп на небесні світила, та ще й консультацію отримати від студентів-астрономів, які чергували там. Ну от, як почало темніти, зібрався невеликий натовп з охочих подивитися в телескоп, переважно батьки з дітьми. На небі зійшов повний місяць. П’ятирічний Ілля коментує … Докладніше >>

У Львові є вулиця, де на тротуарах очікують своїх клієнтів робітниці першої найдавнішої професії. Одна наша знайома на цій вулиці вирішила зловити таксі. Зупинився приватник, за кермом дідусь. Назвала адресу, поїхали. Водій, бажаючи підібрати попутного пасажира, зупиняється біля однієї з дівчат, які “голосують”. Та, відкривши задні дверцята і побачивши діда, з ходу пропонує: “Мінет – сто”. Дідок: “Е ні!” Трохи від’їхавши, водій, буркочучи, пояснює пасажирці: “Мінет… Двісті! Погодишся, а потім шукай цей Мінет. Це ж, мабуть, десь за містом, у дідька в зубах! Докладніше >>

Народ бухає. Під вечір один хлоп набрався так, що вирубався. Щоб він не плутався під ногами, народ згріб все зі столу і поклав його спати на столі. Пішли ще випили і теж вирубались, а вночі прокинулися від несамовитого крику… Докладніше >>

Вчора зупинився біля продуктового магазину, припаркувався якраз біля входу. У кишенях зібралося сміття – якісь чеки, пачка від цигарок… Я то все зібрав і кинув у смітник. Помітив, що до порожньої сигаретної пачки, яка летіла в урну, причепилася купюра 200 гривень. Що ж робити, довелося лізти. Докладніше >>

Днями ІМ’Я У моєї подруги захворів син (три рочки малому), і вона пішла з ним до лікарні. Хлопчина злякався тіток в білих халатах і почав плакати. Лікарка, намагаючись заспокоїти малого пацієнта, почала з ним сюсюкати: «Ой, який хлопчик, а як же цього хлопчика звати?» – «Богдан!» – «А вдома тебе як називають?» – «Гівнюком!» Не буду писати про стан матері! Докладніше >>

Днями ВАГОНЧИК Докладніше >>

Днями АНКЕТА Кандидат на якусь там посаду заповнює анкету. Одне з питань: “Чи перебували Ви під судом або слідством?”. Чоловік чесно відповідає: “Не перебував”. Наступний пункт “З якої причини?”, очевидно, був призначений для тих, хто відповів “так” на перше питання. Тим не менше, чоловік і його заповнив: “Поки що не зловили”. Докладніше >>