Проект закону, який пообіцяв викривачу злочину 10% від суми надходжень до бюджету при розкритті певних злочинів, наробив багато галасу. Що це – новий закон про заробіток «стукачів» чи ефективний метод боротьби з корупціонерами й іншими серйозними злочинцями? Чи буде даний закон успішно впроваджений і чи буде він діяти в наших реаліях – роз’яснюють експерти в даній сфері.

Виконавчий директор «Transparency International (TI) Україна» Ярослав Юрчишин, який безпосередньо приймав участь у розробленні даного законопроекту, відповів журналісту «Галицького кореспондента» на декілька важливих питань щодо цього нормативного акту та змін.

• Як написано у Пояснювальній записці до законопроекту, такі Закони позитивно впровадженні у багатьох країнах і дякуючи таким викривачам поступають суттєві кошти до бюджету США, Південної Кореї та ін. Однак, чи “підходить” він до нашого українського менталітету? Де такі речі, як донести на сусіда осуджуються громадськістю, хоча не так давно ще писали тисячі анонімок? Чи “підходить” він для української свідомості , де трохи інше розуміння ніж в США що таке “добре” і “погано”?

– Викривач, співпрацюючи з правоохоронними органами має на меті допомогти державі очиститися від корупції. Донощик – зливає в каральну систему тоталітарної держави напівправдиві свідчення, щоб вислужитися та потопити конкурента/сусіда, з яким посварився. Перше – розвинута країна, яка не толерує корупцію, друге – тоталітарна даржава, «постсовок». В якій країні ми хочемо жити – питання відкрите.

– Чи в розвинутих країнах таке сприйняття формувалося швидко?

Однозначно ні. Тому і ми до нього з часом дійдемо, але для початку потрібне нормальне законодавство, яке запустить механізми співпраці держави та викривачів.

– На розкриття яких саме злочинів, передусім, цей законопроект направлений?

– Корупційних (це окремий вид кримінальних злочинів), злочинів проти прав людини, важких злочинів, які можуть призвести до серйозних наслідків (аварій, техногенних катастроф тощо). Це не вичерпний перелік, він може уточнюватися. Ми, як Трасперенсі Інтернешенал Україна, пропонували на даний момент обмежитися великими корупційними злочинами (підслідністю Національного антикорупційного бюро України). Бо відпрацьовувати нові механізми легше на чітко визначеному полі.

 – Як ця “винагорода” буде практично впроваджуватися в Україні? Наприклад, побачив, що сусід пиячить пиво та палить цигарки не у встановленому місці, зателефонував – з сусіда стягнули штраф – і за тиждень на рахунок викривача поступили кошти з органів міліції? Чи так само про друзів, з яким разом пили горілку, а потім ті сіли за кермо, а викривач подзвонив у поліцію, щоб патрульна служба їх усіх зупинила та оштрафувала, а викривачу 10 % від 10 000 гривень штрафу за кожного п’яниці товариша приходить на рахунок з Держказначейства через місяць чи два? Як це буде покроково діяти в наших реаліях бюрократії та затримок виплат з бюджету?

– Більшість питань які ви ставите вирішує не закон, а підзаконні акти. Бо саме вони прописують механізми норм закону. Ні цигарки, ні водіння у п’яному вигляді не підпадає на даний момент (і навряд-чи буде підпадати) під дію закону. В таких випадках, як ви описали, важко визначити шкоду державі (фактично її немає, шкода від таких дій – шкода конкретній людині), а лише від реально повернутих в бюджет коштів будуть відраховуватися викривачу 10% і лише після остаточного рішення суду по цим коштам.

– Чи компенсується втрата роботи та, відповідно, заробітку, якщо таке звільнення було у зв’язку з викриванням злочинця?

– Це є в діючому законодавстві. Людина, яка сприяла слідству може претендувати на відшкодування збитків, а також на захист аж зміни місця проживання та пластичної/хірургічної операції. Інше питання, що не завжди на це є кошти, тому в даному законопроекті передбачена можливість використання для цього не лише бюджетних коштів, а коштів міжнародної допомоги.

–Як ще будуть заохочувати донощиків на колег, зокрема?

Прошу вас вживати термін викривач, щоб не продовжувати совкову традицію. Буде заохочуватися викриття злочинних дій, які несуть шкоду державі. Матеріально, соціально та морально. Як і в розвинутих країнах. Бо Україна має прагнути до кращого, бути справді демократичною.

Додамо, що за 2014 рік проведено дві масштабні інформаційні кампанії «Корупція вбиває. Прокинься!», а також «Вони б не мовчали». Остання була спрямована на зміну ставлення до викривачів корупції у суспільстві та на забезпечення їх захисту. Результатом цієї системної інформаційно-просвітницької роботи має стати закон, який дозволить українцям отримувати винагороду за небайдуже ставлення до корупції.

«Існують чотири складові успіху, які допоможуть закону якнайшвидше вступити у дію. Це безперервний потік викривачів, суспільна увага медіа, тиск громадських організацій та міжнародна допомога. Завданням громадських організацій наразі є стимулювання людей  говорити правду», – переконаний головний експерт антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Ярослав Юрчишин. – як зазначено на сайті http://ti-ukraine.org/.

Як зазначає Тарас Шевченко – директор Центру демократії та верховенства права, викривач інформації – це не донощик, це свідомий громадянин, який виступає за правду та справедливість. Викривачі – сміливці, які з ризиком для власної кар’єри, репутації, іноді навіть для життя, викривають сьогодні зловживання і корупційні діяння. Саме в контексті викриття випадків корупції зараз надзвичайно важливо захистити таких інформаторів в Україні, щоб люди не боялися, – зазначається на сторінках видання «Українська правда».

Зараз в Україні відсутній єдиний закон, який давав би відповідь викривачам на усі запитання: від надійних каналів – до гарантування їхньої безпеки та захисту прав.

Перевагою цього законопроекту є його широка сфера дії. Він охоплює як публічну, так і приватну сфери, тобто з поширенням захисту не лише на посадових і службових осіб органів державної влади, але й на працівників, підрядників тощо приватних компаній, загалом будь-яких осіб, які розкривають інформацію, що стала їм відома у зв’язку з їхньою трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання.

Водночас законопроект охоплює розкриття інформації не лише про такі суспільно небезпечні діяння, як корупція чи кримінальний злочин, але й відомості про шкоду або загрозу суспільним інтересам:

– про аварії, катастрофи, природні явища та інші надзвичайні події, небезпечні для життя і здоров’я людини;

– неналежну якість харчових продуктів і предметів побуту;

– дисциплінарний проступок, адміністративне правопорушення тощо.

Тобто дії, якими завдано шкоду конституційному устрою України, життю, здоров’ю або безпеці людини, стану довкілля, миру, або створено реальну загрозу завдання такої шкоди.

Проект надає викривачам право вибору каналів розкриття інформації: внутрішні, регулярні (до компетентних органів) чи зовнішні канали розкриття (медіа, громадські об’єднання). Щодо розкриття інформації з обмеженим доступом, у тому числі у сфері нацбезпеки, встановлені суворі обмеження і черговість каналів, якими викривач зможе скористатися (ст. 9 закону).

Попередню підтримку законопроекту про захист викривачів вже висловили НАЗК, НАБУ та Офіс Уповноваженого з прав людини.

Нагадаємо, Корупція: якщо не можемо викорінити, треба на ній заробляти по 10% від кожного хабаря.

Коташевська Тетяна

Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia