«Спершу ми охороняли об’єкти критичної інфраструктури на Івано-Франківщині. Потім несли службу в Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях, виконували завдання на лінії зіткнення з агресором, — розповідає військовий. — Нам доводилось багатьом речам вчитись самотужки. Більшість людей до того не тримали у руках зброю. Я добре усвідомлював, де «не дотягую», але не мав багато часу та можливостей для навчання. Тому, коли мені запропонували стати інструктором, зрозумів, що це шанс повчитись і допомогти таким, як я. Саме для цього нас відправили у Велику Британію».

«Зроблені за західним підходом оцінки суттєво відрізняються від мого попереднього досвіду, — говорить Андрій. — Наприклад, я не враховував, скільки точно маю світлового дня. Нас навчили брати до уваги абсолютні всі фактори, які впливають на бойове завдання: аналізувати свої та ворожі сили, погодні умови, рельєф місцевості і багато іншого. І тільки потім ухвалювати рішення.

 

До речі, британці намагаються говорити не військовою мовою, а зрозумілою. Кажуть, що наказ треба віддати за три хвилини і так, щоб усі розуміли і потім не виникало питань».

«Першим нашим завданням було планування наступу, — згадує Андрій. — Його робили спільно з інструктором, а оборону вже самостійно. В Україні на нас чекало таке ж випробування. Наприклад, я планував завдання «рота в наступі», а віддання бойового наказу захищав перед начальником штабу Сил ТрО Сергієм Собком.

 

Висока компетентність командирів і правильне планування зменшують наші втрати у цій війні. Наш курс триває 6 тижнів. Також викладаємо історію війн, основи лідерства, проводимо багато практичних завдань та дискутуємо. Ми навчаємо людей, від рішень яких залежить багато життів. Садимо зерна в землю, з яких виросте колосся із сотнями зерен. Так переможемо».