Соціальні мережі та новинні сайти рясніють повідомленнями про розшук неповнолітніх на Прикарпатті. На щастя, майже завжди дітей знаходять живими та неушкодженими, але години або навіть дні у пошуках дитини стають справжнім жахом для батьків. Як діяти, якщо ваша дитина раптово зникла, та як уникнути таких ситуацій, з’ясовував «Галицький кореспондент».

Піти з дому

Часто причиною втечі стають родинні конфлікти та небажання батьків зрозуміти інтереси дитини. Особливо до таких вчинків схильні підлітки, яким здається, що поруч є люди, які їх підтримають. Буває, коли дитина покидає дім – розлучені батьки спільно кидаються на пошуки дитини, телефонують до поліції, але не можуть збагнути причину втечі.

Нещодавно поліцейські Івано-Франківщини оперативно розшукали зниклого 13-річного хлопця з Коломиї. Правоохоронців викликала мама, яка не знала місця перебування своєї дитини. Вона також розповіла, що напередодні вони посварилися з сином.

Хлопчика знайшли і доставили додому, його життю нічого не загрожувало. Як з’ясувалося, після сварки з мамою він пішов до друга, де і вирішив заночувати. А ось повернутися до мами зранку не міг наважитися.

За кілька днів до того працівники ювенальної превенції Івано-Франківщини розшукували одразу трьох дітей, які напередодні втекли з дому. Як з’ясували ювенальні поліцейські, 15-річна дівчина з Рожнятівщини та її ровесниця з 10-річним братом з Надвірнянського району також залишили свої домівки після конфліктів з батьками.

Батько 15-річної дівчини з Брошнів-Осади розповів правоохоронцям, що ще в обід донька поїхала з дому велосипедом і до вечора її місце перебування з’ясувати не вдалося. Раніше такого у сім’ї ніколи не траплялося, тож батьки були не на жарт стривожені. Працівникам поліції вдалося встановити, що розшукувана дитина на момент повідомлення про її зникнення вже перебувала на території Львівщини. Дитина велосипедом після сварки вирішила поїхати до бабусі, яка мешкає у сусідній області.

В іншому випадку про зникнення дочки та сина заявила їхня мама, мешканка Надвірнянщини. Жінка повідомила, що діти зникли увечері після сварки вдома. Поліцейські негайно розпочали пошуки дітей, і вже близько опівночі стало відомо, що брат та сестра навіть не покидали села, де проживають, але й до батьків не поверталися. Невдовзі їх повернули додому.

Такі ситуації на Франківщині трапляються часто. Діти втікають з дому до друзів, родичів, а часом просто їдуть в інші міста чи навіть області. Близько місяця тому дівчинка-підліток втекла після сварки з мамою до лісу, де її ледве вдалося розшукати.

За словами поліції, цьогоріч вони 85 разів розшукували дітей на Прикарпатті. На щастя, кожна дитина повернулася додому. Дітям при цьому пощастило не зазнати травм і не стати жертвою.

Правоохоронці зникнення дитини поділяють на дві категорії: коли неповнолітні діти справді загубилися і коли втекли з домівки навмисно. В другому випадку, кажуть правоохоронці, причиною майже завжди стають конфлікти у сім’ї або ж особисті проблеми дитини на кшталт нерозділеного кохання.

Якщо дитина зникає, на місце одразу ж виїжджає слідчо-оперативна група та працівники ювенальної превенції Прикарпаття, бо зникнення дитини – це надзвичайна подія.

«На місці правоохоронці досліджують оточення дитини, її інтереси та вподобання, щоб знати, куди вона могла піти. Батьки, які мало часу приділяють вихованню, часто не можуть розповісти, чим займається неповнолітня дитина, тому в першу чергу ми закликаємо цікавитися життям своїх дітей. Треба знати близьких друзів, компанію дитини, що вона любить, наприклад, яку музику чи комп’ютерні ігри», – наголошує старший інспектор відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області Павло Зорій.

Коли неповнолітню дитину знайшли, з нею працюють поліцейські та психологи. Вони довідуються, що саме стало причиною втечі, як можна вирішити цю проблему, чи немає фактів домашнього насильства і як запобігти таким ситуаціям в майбутньому. Якщо дитина неохоче повертається додому, її можуть помістити у центр соціально-психологічної реабілітації. За фактом кожної втечі проводять детальну перевірку.

Трапляються серед дітей такі собі «професійні» втікачі, які неодноразово покидали домівку. Таких дітей на Прикарпатті семеро, їх ставлять на облік після повторної втечі з дому, після чого вони зобов’язані періодично відмічатися у правоохоронців, з ними та з їхніми батьками регулярно проводяться бесіди і профілактичні заходи.

Павло Зорій наголошує: якщо дитина втекла з дому, слід якомога швидше звернутися до правоохоронців, бо чим швидше розпочнуться пошуки, тим простіше буде повернути дитину додому. А ще – телефонувати до родичів, друзів дитини та в місця, куди вона могла б піти.

Золота середина

Прикарпатка Ольга Лоп’янецька зараз виховує двох доньок. Одній з них ще немає року, іншій – трохи більше чотирьох. Мама вирішила вибудовувати з дітьми довірливі стосунки змалку. Вона каже, що готових рецептів виховання немає, але до кожної дитини треба шукати підхід і не забувати, що всі ми були дітьми.

«Я добре пам’ятаю, як сама була дитиною, особливо – у складному перехідному віці. Тоді твої проблеми здаються дуже важливими, складається враження, що тебе ніхто не розуміє, а ще й – перше кохання! Коли я сварилася з батьками – теж ображалася, тікала з дому чи залишалася в подруг. Так часто стається, коли батьки надто суворі у вихованні дитини і все їй забороняють, або ж навпаки – дозволяють їй надто багато. Вседозволеність не краща, ніж суворе виховання – має бути якась золота середина», – пояснює мама.

Уже відтепер мама уважно слідкує, з ким її дитина гуляє на дитячому майданчику, кого називає другом, вчить доньку водночас бути компанійською, але й вміти постояти за себе. Каже, що завжди важливо знати, що сталося у твоєї дитини, хто міг її образити, щоб у таких ситуаціях стати для неї добрим другом. Також важливо, щоб дитина могла завжди розповісти батькам про своє життя. Дозволяти дитині абсолютно все, каже жінка, неможливо. Але коли займаєтеся вихованням, варто в першу чергу думати саме про комфорт та добробут дитини. Також важливо, щоб спокійна атмосфера завжди панувала вдома.

«У нас вдома не має бути сварок і криків. Дівчатка насамперед мають знати, що мама і тато їх люблять і завжди на їхньому боці, що б не сталося. Це складно, коли двоє дітей різного віку, але показати дітям любов – це не тільки купити цукерки чи гарний одяг», – переконує Ольга.

Дитина також має розуміти, що в неї є обов‘язки і є те, чого робити не можна. Мама вчить дитину не вимагати свого криками чи, ще гірше, обманом, а натомість – просити. Вона пояснює, що, спокійно порозмовлявши, завжди можна домовитися. На її думку, важливо, щоб дитина не відчувала вседозволеності, але й водночас не була обмеженою в чомусь.

Довіра і розуміння дитини

Психологи із такою думкою погоджуються і кажуть, що виховувати довіру в дитини потрібно змалечку. Адже знаючи, що вдома її підтримають, незважаючи ні на що, дитина не захоче нікуди втікати.

Нейропсихологиня Ольга Свистунова пояснює, що виховання дитини – це не лише купувати гарні речі і забезпечувати всім необхідним. Дитину потрібно сприймати такою, яка вона є: з усіма недоліками, інтересами, «поганою музикою» і «дивним» одягом. І починати це робити потрібно якомога раніше.

«Найчастіше дитина йде з дому, коли вважає, що тут вона негарна, недобра, тут її не люблять та не підтримають, цю підтримку вона шукає на стороні. Втеча дитини – це завжди крик про допомогу. І наважитися на такий крок їй непросто – часто дитина багато страждала напередодні. І якщо дитина втікає, це свідчить про проблеми у сім’ї, а не про те, що дитина неправильна», – наголошує психологиня.

Коли дитина повернулася додому після втечі, її не можна сварити, не має бути холодного ставлення та конфліктів, дитину не можна залякувати. Варто розуміти, що втрачену довіру дитини повернути складно. І якщо не спілкуватися із психологом або ж не шукати шляхів подолання проблеми самостійно, якщо стиль спілкування з дитиною буде такий самий, як і до втечі, вона може знову наразити себе на небезпеку.

Втечі з дому можна запобігти

«Варто, в першу чергу, розуміти, що дитина – це окрема істота і вона прийшла в цей світ не для того, щоб завойовувати нашу довіру, а для того, щоб ми її любили. Дитину потрібно приймати різною: її характер, індивідуальність, її самовираження через інтереси чи одяг. Традиційне виховання це заперечує, особливо на Галичині, де всі діти мають бути чемними і не можна бути самим собою», – зазначає психологиня.

Дитині треба дозволяти проявляти її емоції в різний спосіб. Дитина має знати, що є гармонійний зв’язок, який не може зруйнувати ніщо. Якщо дитина змалку відчуває і знає, що мама і тато завжди зрозуміють та підтримають, вона нікуди не піде, а домівка стане для неї осередком спокою, фортецею.

Також про довіру варто пам’ятати, якщо дитина тісно прив’язується до нових компаній. Серед дітей, особливо підлітків, є міцна прив’язаність до однолітків за стилем, інтересами. Підлітки значно більше, ніж дорослі, прив’язуються через фізичний контакт, схожість та приналежність. В таких ситуаціях дитина може вважати ровесників більш авторитетними, ніж своїх батьків.

«Дитина перебуває у постійній напрузі, міркуючи: якщо я не буду схожий – мене виженуть, якщо я не буду постійно спілкуватися з компанією – мене виженуть. Батьки мають навчитися розпізнати цю напругу, бо якщо між ними з дитиною не сформований глибший зв’язок і розуміння, дитина тікатиме до однолітків», – каже жінка.

Сформувати такий рівень довіри можна на відпочинку. Психолог радить батькам поїхати відпочивати із дитиною, але не туди, де «все включено», а в місця, де вони разом зможуть долати перешкоди. Там вони вчитимуться працювати в команді, дитина побачить, що може розраховувати на підтримку батьків, а ще – що її люблять та завжди допоможуть.

Будувати такі довірливі стосунки краще із самого народження дитини, бо якщо дитині добре вдома, вона ніколи не захоче звідти піти.

Марта БАРАНЕЦЬКА

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією NED