«Якщо ви зараз зайдете в районний відділ поліції, в кабінет будь-якого слідчого, то побачите, що там твориться. Насправді, я співчуваю цим людям і не розумію заради чого вони там працюють.

Це каторга, а не робота! Можливо в певних сільських районах, де менша злочинність, менша завантаженість, хоча вона також достатня. Але в великих містах – це просто неймовірне навантаження!»- ділиться своїми враженнями експерт «Реанімаційного пакету реформ» Банчук Олександр.

То чи потрібні нам чергові зміни у роботі поліції? Коли українці зможуть спати спокійно, не боючись своїх дітей відправляти погуляти містом чи самим вертатися з роботи у сутінках? Адже якщо слідчі вкрай завантажені паперовою роботою, і в них не має достатньо часу на пошук злочинців, то чи можемо ми бути спокійні?

Як повідомляє інформаційний портал “Galfinance”, у вересні МВС вийде на Верховну Раду з пакетом законодавчих ініціатив. По-перше, будуть просити нардепів змінити закон про Нацполіцію, щоб оголосити внутрішній конкурс серед слідчих та оперативників із набору детективів, як в НАБУ. По-друге, на думку глави Нацполіції Хатії Деканоїдзе, потрібні глибокі і системні зміни досить ліберального Кримінально-процесуального кодексу. Ну і, нарешті, МВС буде переконувати депутатський корпус збільшити їм бюджетне фінансування. За інформацією джерел Сегодня.ua в Нацполіції, спочатку на наступний рік запитували 40 млрд грн. Після довгих дискусій попередньо зійшлися на 27 млрд. Ця сума бюджетних витрат на поліцію дасть можливість підвищити мінімальні оклади до 8 тис. грн з сьогоднішніх 4 тис. грн (у дільничних).

Банчук Олександр, з приводу цього законопроекту розповів, що він приймав участь під час певних консультації в Нацполіції щодо даного документу. Він зазначив, що питання створення детективів насправді не в складності самого створення законопроекту, а в тому, як правильно організувати цю структуру. Завжди в нас були дві структури: окремо слідчі підрозділи і карного розшуку, який ще називають «кримінальна поліція». Слідчі підрозділу Нацполіції кажуть, що вони найкраще її роблять.

І є оперативники, які вважають, що вони все роблять, а слідчі тільки «паразитують» на іхній інформації. Тобто в одній структурі ось такі взаємовідносини між ними. Це історично так склалося. Якщо тих самих людей просто перевести на інші посади і вибрати серед них одного керівника, штучно поділити без перенавчання і вони будуть називатися «детективи», то будуть детективи-слідчі і детективи-оперативники і далі буде в одному підрозділі така ось боротьба. А це у кінцевому результаті впливає на їх ефективність. Кожен із нас, якщо він стає потерпілим, він отримує таку неефективну співпрацю.

Зараз вся паперова робота: по введенню інформації в єдиний реєстр, повідомлення про кримінальне правопорушення і т.д. – це все лягає на плечі слідчих. Оперативники, які є в карному розшуку, не можуть цього робити. Раніше, до Кримінально-процесуальному кодексу 2012 року вони могли це робити, це розподілялося. Слідчий «світу білого не бачить», він тільки працює з документами. Тобто ніхто про тактику і стратегію розслідування справ там не думає. Думають, як строки не порушити і все правильно оформити документально. Було би правильно ці всі повноваження передати крім слідчих і оперативникам. Але по певній категорії справ. Якщо в нас є наразі біля 12 000 слідчих, і їх об’єднати, нікого не скорочуючи, з оперативниками і їх разом буде 25 000, то це означає, що вдвічі в нас зменшиться це «документальне» навантаження на цих нових детективів.

ПРАВКИ ДО ЗАКОНУ ПРО НАЦПОЛІЦІЮ.

На кожному брифінгу і прес-конференції міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе нагадують, що реформа правоохоронної системи з появою патрульних на вулицях не закінчується – на все про все підуть роки. Приміром, зараз реформа багато в чому залежить від Верховної Ради.

“У вересні ми будемо виходити на Верховну Раду з законодавчими змінами в законі про Нацполіцію, щоб оголосити внутрішній конкурс серед слідчих та оперативників із набору детективів. Якщо Рада проголосує поправки у вересні, 6 місяців у нас піде на формування “інституту” детективів в структурі поліції”, – сказало джерело Сегодня.ua в МВС.

По-перше, поява детективів в Нацполіції в І кварталі наступного року передбачена Коаліційною угодою: “Створення інституту детективів, які об’єднають в собі функції слідчих і оперативних співробітників”. За словами Авакова і Деканоїдзе, сьогоднішня система, коли слідство і карний розшук (оперативні дії) розділені, – дісталася нам у спадок від СРСР. Але на ділі ці служби завжди взаємопов’язані. Так працюють правоохоронці на Заході, так працює і відоме американське ФБР. Сьогоднішня законодавча база, за словами Деканоїдзе, не забороняє їм об’єднувати оперативників і слідчих в спільні групи для розслідування заплутаних справ. Але краще, якщо цим будуть займатися спеціально навчені нові детективи.

До речі зарплату їм обіцяють до 12 тис. грн (зараз – максимум 4,5 тис. грн, при тому що на слідчого припадають сотні нерозкритих справ). Приміром, одна з київських слідчих розповіла нам, що через масу кримінальних справ, пріоритет в розслідуванні віддають поки що найбільш резонансним. “Хтось із слідчих звільнився сам, хтось не пройшов переатестацію. В результаті справи, які були у них, розподілилися між тими, хто залишився. Наприклад, у мене – більше 500. Зрозуміло, що крадіжки телефону буду розслідувати не в першу чергу”, – дала відверте інтерв’ю нам слідчий.

Як пояснюють в Нацполіції, об’єднання функцій слідчих і оперативників в єдину службу детективів необхідно ще й для того, щоб збільшити відсоток розкриття справ. “Щоб подолати розмежування, коли оперативник віддає слідчому сирі матеріали і не відповідає за хід слідства. Причому до слідчого приходять абсолютно всі матеріали – і про дрібні правопорушення (а їх три чверті від усіх), і про тяжкі злочини. В результаті у одного слідчого буває до 300 матеріалів одночасно! Коли він до кожного з них приступить?”, – говорити в інтерв’ю Сегодня.ua перший заступник голови Нацполіції Вадим Троян. За його словами, навіть справа про крадіжку курки займає 100 сторінок і більше. “Тому ми думаємо розділити детективів на дві групи – по тяжких злочинах і незначних, де будуть працювати дізнавачі, починаючи від дільничного. В принципі, це повинен мати право робити будь-який поліцейський. Він швидко розслідує ту ж крадіжку курки і призведе викрадача в суд. А слідчий і оперативник в групі будуть розслідувати, скажімо, вбивство. Вони обидва будуть детективами, і самі будуть визначати, хто і чим займеться в групі, і відповідати за справу будуть обоє в рівній мірі”, – підсумував Троян.

Щоб розвантажити слідчих і оперативників (а в майбутньому – детективів) від великої кількості справ, “крадіжками курок” і незначними порушеннями, які будуть називатися “кримінальними проступками”, будуть займатися дільничні. Звичайно, якщо Рада прийме відповідний законопроект. “Це незначне порушення, за яким не потрібно заводити томи кримінальної справи і передавати аж до головного слідчого управління, а незначний проступок: вкрав курку, або якась побутова сварка, яку може розслідувати універсальний поліцейський (дільничний – авт.)”, – пояснював Арсен Аваков.

“Законопроект про кримінальні проступки комплексний. У нас ще проблема в тому, що кримінальні статті мають великі “вилки” Приміром, за той чи інший вид порушення передбачено покарання від року до п’яти років. І це стає проблемою, коли така справа потрапляє до суду. Суддя має можливість гратися з тими цифрами”, – повідомив член профільного парламентського комітету Павло Костенко.

Місяць тому в Києві стартував конкурс по набору нових дільничних і слідчих. В ході першого етапу планують набрати 250 осіб: близько 90 дільничних і 130 слідчих. Зарплата у нових дільничних, або, як їх ще називав екс-прем’єр Арсеній Яценюк – шерифів, стартуватиме від 6 тис. грн (зараз максимум 4 тис. грн).

Коташевська Тетяна

Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia