Малі та середні підприємства (МСП) – основа економіки будь-якої країни. Для розвитку МСП банки пропонують кредитування бізнесу, створюються різноманітні програми на міському, обласному та державному рівнях. Наскільки доступним є кредитування, які фінансові ресурси використовує бізнес та чи достатньо коштів виділяється на програми розвитку – дізнавався “Галицький кореспондент”.

Практичні аспекти

Перш за все, ми запитали у самих підприємців, чи користуються вони кредитами, які перешкоди для ведення підприємницької діяльності бачать і що потрібно для того, щоб малий та середній бізнес в Україні розвивався скоріше.

Василь Стефанишин багато років працював за кордоном, у країнах Євросоюзу, а після повернення займається підприємництвом у Коломийському районі. Має аграрний бізнес, працює також у сфері послуг, рекламі та деяких інших напрямках. Чоловік дійшов висновку, що бізнес по-українськи – це окрема історія. Він каже, що наразі влада діє за принципом батога, але не завжди жорсткі правила – на краще. На його думку, закони треба послаблювати, зменшувати податки, і тоді більше людей будуть займатися підприємництвом. В Україні займатися бізнесом – це дуже важка праця, наголошує пан Стефанишин.

“Задля експерименту взяв кредит “КУБ” у ПриватБанку. Хочу дізнатися, що буде, коли людина візьме кредит і буде вести повністю “білу” бухгалтерію, чи можливо побудувати бізнес таким чином. Наразі у мене триває суд з місцевою податковою інспекцією. Якщо ти повністю чесно ведеш бізнес – цього в Україні не розуміють”, – розповідає підприємець.

За словами Стефанишина, до нього можуть прийти з перевіркою представники різних органів, які б не мали цього робити. Прирівняти ведення бізнесу в Україні до європейського – це приблизно, як порівняти “Таврію” з “Мерседесом”, зауважує він. І додає, що треба “пересідати” на “Мерседес”.

“Нічого придумувати не потрібно, давно вже все створено, проте не всі хочуть працювати в європейських умовах, приймати європейські закони. Усе вже придумано, воно працює – оподаткування, судова система – потрібно лише скопіювати і впровадити тут. “Мерседеси” все одно їздять, навіть по наших дорогах, і в будь-якому випадку вони кращі, ніж “Таврія”, – висловлює думку підприємець.

Василь Мотрук, підприємець з Микуличина, що на Яремчанщині, зауважує, що обов’язковою умовою для розвитку МСП є кредитування. Він цікавився пропозиціями іноземних банків, відсоткова ставка там дуже низька, проте отримати там кредит не так просто. Необхідно реєструвати бізнес на території ЄС, а для нього безпосередньо це наразі не актуально.

“Бізнес – це активний інструмент, який постійно перебуває у русі та розвитку, відтак постійно потребує кредитування. Мені вже важко пригадати, коли і на які потреби я брав кредити. Звернув увагу, що малі банки охочіше дають кредити, там простіше і скоріше їх оформити. Ймовірно, таким чином вони мають намір зайняти нішу в конкурентному середовищі. Та все-таки в українських банків відсоткові ставки високі, кредити брати невигідно. Тому бізнес шукає інші варіанти”, – розповідає пан Мотрук.

Ще одна суттєва перешкода – бюрократична тяганина з оформленням кредитних договорів: застава, бізнес-план, розкриття роботи та аспектів бізнесу… Коли банки починають вимагати інформацію про бізнес – бажання брати позику зникає. “Коли починається карусель із викачуванням інформації, перестаю з банком працювати. Завжди є межа доступності, тобто межа, коли людина готова розповісти, куди хоче вкласти кошти, а є стратегічні плани, які не хоче розкривати”, – пояснює підприємець.

На його думку, такі бар’єри не сприяють розвитку підприємництва в Україні. Багато бізнесменів саме через це і не беруть кредити, а шукають інші варіанти… Якщо банк лояльно підходить до клієнта, розуміє, що у нього є стратегічні цілі, обмежує тяганину з паперами, з кредитами підприємець працює охоче. Наприклад, для оновлення обладнання, розбудови виробничих приміщень добре розраховувати на кредитні кошти, адже набагато легше вкласти велику суму, запустити бізнес і потроху погашати кредит.

Через ці бюрократичні процедури страждають і самі банки. Якщо через складні операції, яких могло й не бути, бізнесмени не візьмуть кредити, то банк втратить прибуток. Варто спростити всі ці процедури, і бізнес почне розвиватися значно скоріше, переконаний підприємець. “У Європі дуже низька відсоткова ставка, а бізнес розвивається дуже швидко. Там це все спрощено, поставлено на своє місце”, – аргументує Василь Мотрук.

 

Банківські пропозиції

У Європі економіка стабільніша, ніж в Україні, тож закономірно, що й кредитні ставки будуть там нижчі, пояснює прес-секретар ПриватБанку в Івано-Франківській області Тетяна Задер. Відсотки як по кредитах, так і по депозитах залежать від економічної ситуації в державі. Зрештою, і банки не можуть працювати собі у збиток.

“Якщо б більше людей клали гроші на депозити, а не ховали під матраци, ситуація була б стабільнішою. Тоді б падали і кредитні відсоткові ставки. Чим нижча депозитна ставка, тим стабільнішою є економіка країни. У Європі, наприклад, низькі й депозитні ставки, не лише кредитні”, – пояснює пані Задер.

Для оформлення кредиту необхідно подати відповідний перелік документів. Банк несе ризики, тому він має знати все. Під час отримання кредиту, як на сповіді у священника, необхідно про все розповісти. Іноді люди беруть кредити, щоб перекрити один кредит іншим. “Але це не вихід із ситуації, і це людина, через яку банк або зараз, або пізніше понесе збитки. Тому ми, як і інші банки, питаємо навіть про те, чого клієнт не сподівається, що його запитають”, – продовжує речниця.

Для прискорення темпів розвитку бізнесу банки розробляють відповідні програми, які передбачають і спрощення умов кредитування. Зокрема, для молодих підприємців, які хочуть розпочати власну справу або ж мають власний бізнес і хочуть його розвивати, ПриватБанк розробив програму “КУБ” («Країна успішного бізнесу»). За два роки роботи до програми приєдналося 33 тис. підприємців, з яких понад 20 тис. мають кредити сьогодні. Загальний обсяг фінансування підприємців становить 4,2 млрд. грн. в Україні, на Івано-Франківщині видано кошти на понад 200 проектів на суму близько 50 млн. гривень.

Такий кредит надається підприємцям або юридичним особам на 12 місяців без застави та страхування, щомісячна ставка – 2% на початкове тіло кредиту. Таким чином, можна отримати кредит на суму від 50 тис. до 1 млн. гривень. Середня сума кредиту – 120-150 тисяч.

Окрім цього, розроблені й інші програми кредитування для юридичних осіб: “АгроКУБ”, «Агросезон», лізинг сільгосптехніки тощо.

“Минулого року ПриватБанк виділив малому бізнесу та підприємцям понад 3 млрд. грн. кредитних коштів, а у 2018 році планує виділити більш ніж 5 мільярдів. У рамках програми “КУБ” банк уже профінансував понад 25 тис. проектів малого бізнесу”, – повідомили у прес-службі банку.

 

Стратегії для бізнесу

Мале і середнє підприємництво сприяє створенню нових робочих місць, зростанню валового внутрішнього продукту, а також – стимулюванню розвитку конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу економіки. Відтак влада на всіх рівнях зацікавлена у його розвитку.

Івано-Франківська міськрада прийняла програму підтримки малого підприємництва в місті на 2017-2018 роки. Середні та малі підприємства, які діють на території Івано-Франківська, становлять 99% від загальної кількості активних підприємств міста. Рішенням сесії міської ради від 30 серпня 2017 р. затверджено порядок надання фінансово-кредитної підтримки суб’єктам господарювання. Кошти передбачалися на диверсифікацію виробництва, надання послуг, здійснення інвестиційних вкладень, реалізацію інноваційних проектів оновлення, модернізацію виробництва. А у вересні минулого року міський голова підписав розпорядження про створення комісії з відбору проектів для надання фінансово-кредитної підтримки. На перше півріччя 2018 р. на це було передбачено 850 тис. грн., але коштів у бюджеті так і не відшукали.

Наприкінці 2016 р. Івано-Франківська облрада прийняла регіональну цільову програму розвитку малого та середнього підприємництва на території області. На її реалізацію передбачено 7 млн. 658 тис. гривень. Програма створена задля збільшення кількості робочих місць, зростання питомої ваги підприємництва та підвищення обсягу надходжень до бюджету.

Директор регіонального фонду підтримки підприємництва по Івано-Франківській області Євген Микитюк розповідає, що установою реалізуються програми, які діють на території області і фінансуються з обласного бюджету. Наразі це програма пільгового кредитування.

“На жаль, коштів виділяється мало, депутатів важко переконати, що на ці потреби потрібно більшу суму. Ми збираємо раніше видані кошти і використовуємо їх для кредитування. Цього року це орієнтовно 1,5 млн. гривень”, – повідомив посадовець.

Ситуація складається таким чином, що багато підприємців виїжджають за кордон. У судах різної інстанції тривають справи про повернення коштів, які ці люди взяли на розвиток власної справи і не віддали. Доводиться продавати майно, щоб повернути хоча б частину позики.

Але є й добросовісні підприємці, їх у фонді готові підтримувати. Пріоритетними напрямками є виробництво, туристична галузь, сфера послуг, розвиток інноваційних технологій, підприємництво у сільській місцевості. В середньому на рік 10-15 підприємців отримують кредитування. Сума – орієнтовно 200 тис. гривень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 24 травня 2017 р. схвалено стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Розроблена вона з урахуванням положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Транспортної стратегії, Енергетичної стратегії, Стратегії розвитку аграрного сектора економіки, Державної стратегії регіонального розвитку тощо. Стратегія охоплює всі ключові сфери суспільного життя та має відображення в основних стратегічних та програмних документах, що прямо чи опосередковано впливають на розвиток МСП, визнає надзвичайну складність завдань, що стоять перед національною економікою, сприяє розвитку сильного та конкурентоспроможного сектора МСП, керується принципами Акта з питань малого бізнесу для Європи та враховує рекомендації Індексу економічної політики у сфері МСП.

Глава Х розділу V Угоди про асоціацію з Європейським Союзом врегульовує політику у сфері промисловості та підприємництва, а особливо щодо малих та середніх підприємств. Угода передбачає вдосконалення та спрощення адміністративної та нормативної бази для українського і європейського бізнесу в Україні та ЄС, впровадження стратегій розвитку МСП, що ґрунтується на принципах Європейської хартії малих підприємств, створення кращих базових умов через обмін інформацією та передовим досвідом.

 

Європейські норми

Реалізація стратегії розвитку МСП здійснюється з урахуванням міжнародної практики та враховує принципи, визначені в Акті з питань малого бізнесу для Європи. Одним із найважливіших аспектів є створення сприятливого середовища для розвитку малого і середнього підприємництва. Він передбачає підвищення рівня інформаційного забезпечення, в т.ч. вдосконалення системи державної статистики. Статистичні показники та їх якісний аналіз є необхідною умовою для формування ефективної державної політики у сфері розвитку підприємництва.

Мова у документі йде і про розширення доступу малого і середнього підприємництва до фінансування, спрощення податкового адміністрування, популяризацію підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок, сприяння інтернаціоналізації МСП, підвищення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу малого і середнього підприємництва.

Для реалізації стратегії планується створення єдиної системи показників з відкритим доступом для відстеження стану та розвитку МСП. Не менш важливим є впровадження принципу “спочатку думай про мале”, який передбачає обов’язковість здійснення регуляторними органами оцінки витрат підприємств.

 

Підтримка Заходу

Для полегшення доступу до фінансування МСП Європейським Союзом розроблено низку програм. Це COSME, яка реалізується до 2020 р. у вигляді грантів на фінансування експортної та інноваційної діяльності МСП. Це Horizon 2020 (“Горизонт 2020”), що фінансує дослідження та інноваційні розробки. Це “Креативна Європа” (Creative Europe), яка підтримує культурний, креативний та аудіовізуальний сектори. Функціонують також програми ЄБРР з підтримки малого бізнесу та жінок у бізнесі. Німецько-український фонд надає мікрокредитування та фінансування бізнесу.

У рамках програми EU4 Business у 15 регіонах України відкрито Центри підтримки бізнесу, які пропонують українським МСП консультаційні послуги, тренінги та семінари з метою підтримки розвитку експортного потенціалу. В Івано-Франківську такий центр функціонує на базі “Клубу Ділових Людей Україна”, який розташований у приміщенні готелю “Станіславів”, на вул. Чорновола, 7.

“У Європі, зокрема в Польщі, кредит можна отримати під 4%. Якщо ти показуєш платоспроможність, проблем з цим не виникає. Навіть наші підприємці беруть кредити і відкривають там компанії”, – розповідає керівник департаменту партнерства “Клубу Ділових Людей Україна” Оксана Кулеба.

Експерт ділиться спостереженням, що українські підприємці стикаються з цілою низкою проблем. У першу чергу, це брак оборотних коштів. На рахунку начебто гроші є, але по факту скористатися ними не можна. Ще один важливий аспект – це персонал. Підприємці скаржаться або на неякісний персонал, або на відсутність робітничих кадрів.

“На третє місце поставила б те, що наші підприємці ще недостатньо дбають за конкурентоздатність. Вони прагнуть отримати “швидкі”, короткі гроші, не думаючи про перспективу. Якщо говорити про Європу, там дбають за “довгі” гроші. Під час підписання договорів вони перевіряють усю можливу інформацію по кількох каналах, щоб зменшити ризики. В Україні ж люди не завжди готові чекати, якісно все виконувати, постійно дбати про свою репутацію, і це дається взнаки”, – відзначає пані Кулеба.

Євросоюз надає фінансову допомогу для реалізації різноманітних ініціатив МСП. Зокрема, Німецько-український фонд, заснований урядом Німеччини, виділяє кошти на кредитування під 7% річних для виробничих підприємств. Офіс організації розміщений у Києві, але розглядається розширення її діяльності в регіони України, зокрема і в Івано-Франківськ.

Поширеною на Заході є практика надання експертної допомоги. Це може бути фахівець, який працює на підприємстві визначений період і допомагає налагодити бізнес-процеси. В Івано-Франківській області вже приблизно 15 юридичних осіб скористалися такою можливістю. Організовуються також навчальні поїздки, зокрема вузькоспеціалізовані, де на конкретному прикладі можна побачити, як працює те чи інше підприємство, які технології воно використовує, дізнатися про інноваційні практики, маркетингові рішення тощо.

Євросоюз надає також спеціалізовані гранти. Наприклад, нещодавно пропонувався грант для дизайнерів, перед тим – для юристів. Вони не діють постійно, за такими програмами потрібно слідкувати, радить Оксана Кулеба. Все більше грантодавців говорять про те, що важливо дати не рибку, а вудку для її вилову. Мова – про оплату за обладнання, комп’ютерне забезпечення тощо.

Свого часу Польща отримала значну підтримку від ЄС на побудову бізнес-інкубаторів, тож нині вони надають багато дотацій, зокрема на інноваційні проекти. Українці також можуть взяти в цьому участь. В ЄС не просто видають кошти, а допомагають вести облік, супроводжують бізнес тощо.

 

Ризикований процес

У європейських банках кредит брати вигідніше, ніж в українських, відсоток там значно нижчий. Експерт пояснює, що високий відсоток в Україні зумовлений високою зоною ризику. “Якщо для європейських підприємств можна прорахувати результат, вони складають стратегічний план і намагаються його дотримуватися, створюють конкурентоздатні умови і працюють на “довгі” гроші, то в Україні все інакше. Крім того, що невизначена ситуація (як політична, так і економічна), багато хто не виконує свої зобов’язання. Ми всі знаємо ситуації, коли підприємство бере підрядника, а той не виконує те, за що йому платять”, – говорить Оксана Кулеба.

За її словами, ці всі “коливання” призводять до банкрутства підприємств. Зі ста стартапів виживає менша частина. Така ризикована ситуація, непрорахована стратегія, непродумані фінанси дають свій результат. А коли банк кредитує бізнес у таких умовах, він може понести втрати. Це все і впливає на розмір кредитних ставок для фінансування МСП.

Ірина ФЕДОЛЯК

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети “Галицький кореспондент” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: editor@gk-press.if.ua