Іноді вчасна «доставка» вологого повітря може позбавити від багатьох проблем зі здоров’ям, а часом навіть урятувати життя, особливо дітям, пише “МІСТО”.

Тож чому не варто спати біля батареї, яким чином акваріум здатен попередити чимало недуг і яка оптимальна температура повітря має бути в помешканні? Про виняткову важливість достатньо зволоженого повітря в оселі розповідає завідувач амбулаторії сімейної медицини в селі Вовчинець Володимир Саврей.

 

«Суха» катастрофа

Занадто сухе повітря може висушувати шкіру і швидше зневоднювати організм. У першу чергу страждають слизові оболонки, що контактують із відкритим повітрям, вони покриваються мікротріщинами і пересихають, відкриваючи пряму дорогу в організм шкідливим бактеріям і вірусам.

Справа в тому, що, коли людина вдихає повітря, воно спершу зволожується і зігрівається за допомогою слизової носа і лише тоді потрапляє в бронхи. Висихання слизової призводить до її злипання і набряку, що унеможливлює нормальне дихання. Коли віруси і бактерії потрапляють на суху слизову, вони не знезаражуються і відповідно не виходять через соплі, натомість через кров одразу потрапляють в організм і спричиняють розвиток хвороби.

Найгірше сухе повітря впливає на дітей, адже їхні носові ходи завбільшки з сірничок. «Правильна» вологість – один із найважливіших критеріїв мікроклімату для дитини, особливо немовляти. Незважаючи на потужні захисні функції новонародженого малюка, він все ж має особливо вразливі місця. І в першу чергу це шкіра, яка до моменту народження весь час перебувала в оточенні навколоплідних вод, і особливо слизові оболонки.

Низька вологість для дорослого здорового організму – це здебільшого просто дискомфорт, а для новонародженої дитини – катастрофа, що може провокувати дисбактеріоз, проблеми з нирками, появу алергічних реакцій. Сухе повітря для немовляти небезпечне не тільки тимчасовими ускладненнями, але й рецидивами, здатними привести до хронічних захворювань.

Окрім цього, вологість впливає на потовиділення і тепловий обмін. При низькій вологості повітря навіть здорові люди відчувають сухість у носоглотці, «різь» в очах, може навіть початися носова кровотеча. Особливо небезпечне сухе повітря для хворих на бронхіальну астму, у них спостерігається загальне погіршення самопочуття, можливі напади.

 

Норма

Рівень вологості в першу чергу залежить від географічного розташування і клімату. Так, наприклад, поблизу морів і океанів відносна вологість повітря в середньому дорівнює 70-80%, у глибині континентів вона знижується (в пустелях – усього 4-5%). Дощовий клімат сприяє підтримці високої вологості, сухий – навпаки.

Але не менш важливим є і техногенний фактор. У великих містах вологість зазвичай низька. Однак всередині приміщень вона може значно змінюватися, виходячи зі специфіки їхнього призначення (пральня, кухня, басейн та ін.). А також від типу застосовуваних будівельних та оздоблювальних матеріалів.

Раніше система зведення будинків передбачала вентиляцію через природні матеріали. Багато сучасних металопластикових вікон унеможливлюють таку циркуляцію. Окрім цього, здебільшого ще й відсутні кватирки. Також чи не в кожній оселі встановлене індивідуальне опалення, що теж сушить повітря.

Особливо взимку потрібно стежити за станом повітря в житлових і робочих приміщеннях, коли холодна атмосфера не може утримати в собі достатньої кількості вологи, а ту, що є, намагаються висушити радіатори опалення.

Важливим фактором також є наявність вентиляції. Чим інтенсивніший повітрообмін, тим швидше висушується повітря (особливо в холодну пору року). Також інтенсивно утилізують вологу кондиціонери, в яких не передбачена функція підтримки вологості.

Щоб однозначно визначити, чи потрібно підсушувати або зволожувати повітря в кожному конкретному випадку, необхідно спиратися на показники гігрометра. В приміщенні рівень вологості повітря має бути в межах 50-70%, а в дитячій кімнаті може сягати навіть 80%. На кухні зазвичай рівень вологості прийнятний – через часте парування під час приготування їжі.

Загалом у домі температура повітря не повинна перевищувати +23ºС. Тоді як дуже часто дитячу кімнату намагаються якомога більше утеплити, а ліжечко підсунути аж до самої батареї, тим самим завдаючи здоров’ю дитини значної шкоди.

 

Що робити?

Якщо кімнатна температура повітря в нормі, то рівень вологості тримається прийнятний. Якщо ж температура вища і зменшувати її не хочеться, особливо в опалювальний період, то необхідно вибрати один із альтернативних варіантів дій:

• покласти на батарею мокрі пелени, посудину з водою під батарею або ж збоку до батареї прикріпити глечик із водою;
• використовувати зволожувач повітря (орієнтовна вартість від 500 грн), однак його не можна розташовувати біля техніки і меблів, чутливих до вологи. Як правило, зволожувач вмикають на ніч;
• кондиціонери з функціями автоматичного контролю зволоження і висушення повітря;
• завести акваріум об’ємом понад 20 л. Акваріум забезпечить регулярне і необхідне випаровування.

Лікар також наголошує на важливості провітрювання приміщення. Якщо надворі висока вологість (90-95%), то вистачає відчинити вікно раз на день на півгодини.

 

Володимир Саврей зазначає, що, на жаль, у більшості дитсадків не надають належного значення підтримці достатньо вологого повітря. Часто ініціаторами придбання зволожувача стають самі ж батьки малюків.

«Коли дитина хворіє, тато вдома повинен бути одягненим не в шортах і майці, а в спортивному костюмі, – всміхається лікар. – Тобто в оселі має бути прохолодно. Наприклад, при температурі тіла +38,5ºС людина видихає гаряче повітря, а вдихає прохолодне  – близько +20-23ºС. Таким чином відбувається природне охолодження всього організму. Дуже часто в маленьких дітей трапляються ларингоспазми. Якщо це відбувається взимку, то маля необхідно хутко загорнути в ковдру і винести на холод: на балкон чи надвір. За кілька хвилин спазм мине – таку цілющу дію справляють холод і вологість».

Окрім цього, з аналогічною метою використовують небулайзер (прилад для інгаляційної доставки фармацевтичного засобу) із застосуванням фізрозчину, «Боржомі», «Лужанської» тощо.

 

Наталя Мостова, для журналу “МІСТО”