Делятинець Андрій Мисюк – активний громадський діяч, знавець історії, науковий співробітник Краєзнавчого музею Делятинщини, що був відкритий завдяки його старанням 4 роки тому. Вся його праця спрямована на відновлення та збереження історичної пам’яті Делятина.
Чоловік розповідає, що колись Делятин був курортним містечком з лікувальними купелями. Було тут 24 купельні ванни. Зараз від них нічого не залишилося, навіть приміщення, в якому вони розміщувалися. Про курортну славу забулося, коли там створили військову частину і Делятин опинився під строгим контролем.
Андрій Іванович хоче відновити стару славу відпочинкового краю. Відкритий ним музей утримується його власним коштом. Експонати куплені ним, обміняні або подаровані небайдужими жителями. Вміст музею постійно оновлюється, про нові історичні пам’ятки, які можуть бути важливими, пан Мисюк дізнається з різних джерел, зокрема з архівів. Кожна річ, представлена в музеї, є надзвичайно дорогою для пана Андрія, знахідка кожного експоната відіграла у його житті особливу роль.
Відновлюючи та зберігаючи пам’ять про рідне селище, Андрій Мисюк хоче передати її наступним поколінням. Він сподівається, що в недалекому майбутньому туристи вже не проминатимуть Делятин, їдучи до розкручених Яремче чи Буковеля, а, як колись, зупинятимуться тут, щоб насолодитися гармонією природи та відновити сили, які забирає місто, робота, щоденні клопоти.
У першу чергу, пан Андрій планує відновити всі відомі хрести в Делятині. Чи то воякам двох світових війн, чи просто відомим людям, імена яких не є забутими. Якраз у великодній вівторок відбулося посвячення пам’ятного знака на місці зруйнованого колись поховання солдатів австрійської армії часів Першої світової.
«Не знаю, якої національності тут спочивають солдати, – зазначив на церемонії посвячення декан Яремчанський отець Петро Голіней. – Можливо, сини Карпат, Альп, Балкан, поляки, словаки, безперечно, українці… Та їх єднає одне: вони всі воювали за нашу свободу. І хоча ми не знаємо їх імен, про них досі ніхто не забув».
Пам’ятний знак у формі хреста було встановлено 28 квітня. Сталося це завдяки тому, що за два місяці до того Андрій Мисюк отримав від директора музею «Герої Дніпра» Яреми Кваснюка архівний документ – донесення делятинського начальника поліції начальнику поліції району за 1920 р., в якому йшлося про знайдені захоронення 140 вояків на площі 900 кв.м.
Це нагадало пану Мисюку випадок з дитинства. Наприкінці 1960-х років дві тітки тоді ще малого Андрія мали у цьому місці присадибні ділянки, і одного разу він знайшов там металеву пластинку з написом «1914-1916». Тітка пояснила, що колись там було кладовище, а в кінці городу, куди Андрій іноді носив бур’яни, показала обеліск, з якого, очевидно, і відпала та металева табличка. А потім, риючись біля підмурівка, він знайшов ще й патрони часів Першої світової війни…
На велелюдній церемонії освячення пам’ятного знака був присутній і помічник аташе з питань оборони австрійського посольства в Україні Томас Шелль. Він приніс до хреста квіти і подякував громаді Делятина та особисто Андрію Мисюку за збереження історичної пам’яті.
Богдан МИСЮК