Щовесни в Івано-Франківську проводять кронування дерев – обрізають гілки, які можуть торкнутися ліній електропередач або впасти на тротуар через сильний порив вітру. Проте франківці часто обурюються випадками «варварського» кронування – коли якась комунальна служба чи приватний підрядник просто обрізають з дерева всі гілки, залишаючи голий стовбур.
Дерева вмирають стоячи
Нещодавно хтось саме таким чином познущався із дерева на вулиці Галицькій, неподалік від універмагу «Прикарпаття». Тепер замість живої квітучої рослини там залишився буквально п’ятиметровий пеньок, без жодної гілки. Випадок викликав обурення сотень франківців у соцмережах.
«Дерева вмирають стоячи після обрізки по-франківськи… Таке враження, що дерева нищать у два етапи, щоб узаконити знищення. Спершу «обрізають» здорове дерево ось так. Потім воно раніше чи пізніше помирає. А тоді вже законно зрізають сухостій. Хочеться руки пообрубувати таким «омолоджувачам» і тим, хто це все дозволяє», – пише франківка Наталя Гостюк.
Втім, як пояснюють у департаменті благоустрою Івано-Франківської міської ради, кронування молодих дерев і кронування великих дерев – це дві кардинально різні статті витрат і завідують ними в Івано-Франківську різні структури.
«Ми не є розпорядником цих коштів цього року, вони йдуть через іншу структуру. Це окрема стаття, за якою виділяють гроші на видалення дерев і на формування їхніх крон. Я знаю, про що ви говорите – про ці п’ятиметрові пні, коли обрізається вся крона. Ми також категорично проти такої обрізки. Був тендер, але там все мінялося сто разів, я не знаю, хто замовник і кого наразі призначили виконавцем», – зазначив керівник департаменту Ігор Сенчук.
То хто ж винен у цій варварській обрізці дерев, яку подекуди порівнюють із кастрацією? Відповідь шукаємо в комунальному підприємстві «Благоустрій». Директор цього КП Михайло Яцків каже, цим його підприємство не займається.
«На щастя чи на жаль, це не ми. А хто цим зараз займається, навіть не знаю – і ми ніколи в житті цим не займалися, це треба мати автовишки і інше обладнання. Наскільки я знаю, всі ці роботи виконують приватні організації. А ще знаю, що свої обрізки проводить КП «Міськсвітло», але це не кронування, це зрізання гілок, щоб вони не зачіпали лінії електропередач», – сказав Михайло Яцків.
Втім, після короткого розслідування вдається з’ясувати: наприкінці 2019 року саме КП «Благоустрій» заплатило майже два мільйони гривень приватному підприємцю Юрію Дубовому за зрізання аварійних дерев, корчування пнів та обрізання крон. Крім ФОПа Дубового, участь у цьому тендері брало і ПрАТ «Зелене господарство», яке оцінило ці послуги в 1 мільйон 947 тисяч – на 7 тисяч гривень дорожче, ніж переможець.
У тендері перераховано близько ста дерев, які переможець має зрізати і вивезти, також там йдеться про корчування 109 пнів та вирізання порослі дерев. А щодо обрізки вказано максимально коротко і лаконічно: «обрізка дерев, 415 шт.». Жодних вимог до кронування у тендері немає. От і виходить так, що підприємець, обрізаючи чергове дерево до стану пня, фактично не порушує умов тендеру.
А між тим топінг, тобто часткове чи повне видалення крони, може проводитися тільки в тому разі, якщо є дефектний акт на це дерево. У цьому акті має бути вказано, що воно вимагає омолодження через старість чи тому, що його верхівка почала всихати. Наголосимо, якщо такого документа у підрядника немає, будь-який перехожий може викликати поліцію і зареєструвати заяву про злочин, передбачений статтею 270 ККУ (Умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства).
Три мільйони – на кущі та дерева
В Івано-Франківську ростуть десятки тисяч дерев. Деякі з них – столітні велетні у міському парку, а деякі – щойно посаджені вздовж доріг саджанці. І щороку на них виділяють мільйони гривень. 6 квітня міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків на оперативній нараді обурився через поганий стан нещодавно висаджених дерев на вулиці Мазепи.
«Хто у місті дивиться за деревами? Смушак та його департамент (інфраструктури, житлової політики та благоустрою – ред.) садить, а потім кидає то все. І ніхто за тими деревами не дивиться. Проїдьтеся вулицею Мазепи і гляньте на ті дерева. Навіщо ми садимо дерева, за якими ніхто не дивиться?» – обурився мер.
Він дав комунальникам доручення прибрати біля дерев та почати як слід їх доглядати. Пізніше Руслан Марцінків також повідомив, що Івано-Франківськ цього року прикрасять 300 дерев, 2000 кущів та 299 вазонів. А ще – що у бюджет-2021, попри фінансову кризу та коронавірус, заклали три мільйони гривень на озеленення.
Втім, як стало відомо згодом, департамент інфраструктури, житлової політики та благоустрою, який очолює Михайло Смушак, вже не займається висадкою дерев і доглядом за ними.
«Міський голова сказав це на оперативній нараді трішки емоційно. Департамент благоустрою тепер від нас відділили, він підпорядкований заступнику міського голови Тарасу Полатайку. А очолює департамент Ігор Сенчук. Особисто я і мій департамент комунальної політики наразі не займаємося деревами», – зауважив Михайло Смушак.
Дерева везуть аж із Запоріжжя
Керівник департаменту благоустрою Ігор Сенчук розповідає, що з деревами на вулиці Мазепи, про які згадував очільник міської громади, не сталося нічого критичного.
«Там мова йшла лише про огородження дерев. Іноді буває, що через певний час воно ламається чи псується, адже це огородження дерев’яне. Тепер ми уже в тендерних умовах прописуємо, щоб це огородження обробляли спеціальними розчинами – тоді воно так швидко не псується. А у цьому випадку на Мазепи його просто поламали, тож естетичний вигляд був, звісно, не дуже», – каже Ігор Сенчук.
За його словами, молоді дерева після посадки, як і зазвичай, передали на баланс комунального підприємства «Благоустрій». Також комунальникам дали доручення відновити огородження дерев, тож невдовзі його полагодять.
«Щодо суми в три мільйони гривень. Щоб ви розуміли, з них 2 мільйони 100 тисяч виділяється на облаштування та утримання клумб. Мова йде про 54 найбільші клумби міста, в тому числі ці великі клумби в парку Міцкевича. В цю суму входить все – самі рослини, висадка, догляд, підживлення. Ми оголошуємо на цю суму тендер, де все прописуємо – і кількість квітів, і періодичність поливу, і все решта. А 900 тисяч, які залишилися, справді пішли на дерева. З них, наприклад, ми мали 210 тисяч на тендер по догляду за молодими деревами. Мова йде про полив, підживлення і формування крон. Переможець знизив ціну до 147 тисяч, так що ми ще й зекономили», – пояснює Ігор Сенчук.
Мова йде про майже 3000 дерев, висаджених в Івано-Франківську за останні роки. Переможниця в цьому тендері, ФОП Уляна Сочавська повинна буде влітку поливати 1500 дерев двічі на тиждень, а також провести формування крон для 1000 дерев та підживити 1500 молодих дерев.
«Хотілося б на це виділяти більше коштів. Але наразі такої суми достатньо на догляд за молодими деревами. Виходимо з того, що є, плюс тут завжди є нюанси – не кожному ж молодому деревцю треба формувати крону щороку. А ще, окрім догляду, ми завжди велику увагу приділяємо самим саджанцям. Ми закуповуємо досить великі дерева, це трішки дорожче, але цілком виправдано, бо їх майже неможливо зламати чи вкрасти і вони значно краще приживаються. Один такий саджанець, як правило, несуть троє людей, тож самі розумієте, вкрасти важко», – ділиться думками директор департаменту благоустрою.
Щодо самих саджанців, їх місто також закуповує на тендерах. Цей сектор підприємництва досить активний, і конкуренція на ринку чимала, тому впродовж останніх років в Івано-Франківську садили дерева, вирощені як на Прикарпатті, так і на Київщині і навіть у Запоріжжі. Щоправда, платани із Запоріжжя прижилися у Франківську не дуже добре – очевидно, причиною цього є різниця між кліматом на сході та заході України.
«А от останню партію дерев ми закупили у підприємця Голубовського. У нього є розсадник тут неподалік, у Калуському районі. Там велика площа розсадника, дерева в нього справді хороші, тож він виграв тендер і на дерева біля площі Міцкевича, і ще кілька. Але впливу на те, звідки везтимуть дерева, наш департамент не має», – підсумовує Ігор Сенчук.
Тарас ВОЛОШИН