Офіційно Україні виповнилося 30, проте у світі добре знають, що історія України має набагато довший шлях. Наша держава нагадує людину, у паспорті якої свідомо чи ні зроблено помилку про дату народження.

Сьогодні можна сміливо стверджувати: Україна відбулася, відбулася часом всупереч, а не завдяки.  Головний ресурс нашого національного розвитку – наші громадяни, активна частина українського суспільства, який не все одно, якою буде Україна. Російська гібридна навала у різних сферах життя виступила каталізатором процесу створення української політичної нації. Так, він досі триває, а ми так і не зуміли вийти зі статусу «країни перехідної демократії». Це реальна загроза та суттєва проблема.

У проголошенні Дня Державності України Володимиром Зеленським є суттєвий виклик, адже президент запропонував святкувати його у День хрещення Русі. Цей же день – день смерті князя Володимира Хрестителя. Цього історичного персонажа намагається приватизувати і Росія, для Владіміра Путіна це питання є принциповим. Відстоювати засади державності у боротьбі з Росією доведеться насамперед асиметричними кроками, усвідомлюючи, що Кремль роками використовує історію як зброю.

На жаль, Україна не є «майже членом» НАТО та Європейського Союзу, можна сперечатися хіба що про тривалість перспективи приєднання до цих союзів. І так – нам доведеться виконувати поставлені перед Україною вимоги, адже наша держава стукається до дверей цих закритих та престижних міжнародних клубів. У перебігу європейської та євроатлантичної інтеграції формула «Процес – все, результат – ніщо» найкраще пасує для опису наших політичних перспектив.

Україні потрібні перетворення на основі національного консенсусу, і спроможність сп’янілої від стану монобільшості влади створити його є запорукою успіху та просування вперед. У Кремлі не зняли з порядку денного питання знищення України як потенційного конкурента на пострадянському просторі та фактору посилення НАТО та ЄС. Тому навіть у молодому віці нашій державі не обійтися виключно послугами політичних косметологів, потрібні  РЕАЛЬНІ перетворення. Болісні та переважно непопулярні, але необхідні.