Вісім парафій на Прикарпатті вчора отримали мощі Пратулинських мучеників.

Ідея в тому, щоби віряни об’єднувалися в молитві 23 числа кожного місяця.

Про це пише Галицький кореспондент з посиланням на Івано-Франківську архієпархію УГКЦ.

Мощі Пратулинських мучеників привезла на Прикарпаття Анна-Єва Боднар, керівниця Бюро у справах новітніх релігійних рухів та сект УГКЦ. Владика Микола Семенишин, єпископ-помічник архієпархії, назвав подію історичною – мощі також передали у Бучач, на Тернопільщину, і до Мукачева, на Закарпаття. Це дозволить об’єднати у спільних молитвах вірян трьох областей.

Анна Боднар пояснила, що, приймаючи у свої парафії мощі, отці зобов’язуються щомісяця кожного 23-го числа звершувати молитву через заступництво Пратулинських мучеників. А єднаючись у такій молитві, всі спільно творитимуть одну велику Пратулинську родину, ідея якої зародилася у Бюро.

Владика Микола передав тлінні останки Пратулинських мучеників священникам таких парафій:

• Архікатедральний і Митрополичий собор Воскресіння Христового м. Івано-Франківськ
• Різдва Христового м. Галич
• Всіх святих українського народу м. Івано-Франківськ
• Всіх святих с. Крихівці
• Кирила і Методія с. Крихівці
• Архистратига Михаїла м. Калуш
• Покрови Пресвятої Богородиці с. Голинь
• Івано-Франківська духовна семінарія ім. свщмч. Йосафата.

Пратулинські мученики вшановуються Українською греко-католицькою церквою 23 січня.

24 січня 2024 року минуло 150 років від мученицької смерті 13 селян греко-католиків в Пратулині на Підляшші. Вони були розстріляні за відмову передати сільську церкву православному священникові. Їхня беатифікація відбулася у 1996 році у Римі Папою Іваном Павлом II.

У 1997 році Синод Єпископів УГКЦ, постановив: «доповнити український церковний календар святом на честь пам’яті християнського подвигу Пратулинських мучеників (які у 1874 році віддали життя за свою віру й оборону свого храму в селі Пратулин); визначив дату свята 23 січня і доручив Літургійній комісії укласти відповідні богослужебні тексти».

У тих часах (друга половина ХІХ ст.) можна просто було стати римо-католиком або православним російського зразка, відмовляючись від своєї ідентичності, і продовжувати жити, зазначають в архієпархії. Однак селяни у Пратулині залишилися вірними своїй Церкві, за що поплатилися життям.