20 липня народні депутати, представники коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ та Коаліції на захист громадянського суспільства в Україні передали на розгляд Конституційного Суду України текст конституційного подання щодо неконституційності електронного декларування для громадських активістів, яке за ініціативи громадськості підписали 65 народних депутатів. Про це повідомляють на сайті РПР.

Для захисту права громадян України на активну громадянську позицію від дискримінаційних норм, які не відповідають Основному Закону, коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ підготувала відкрите конституційне подання про визнання положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII та пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23 березня 2017 року такими, що не відповідають Конституції України.

«Декларування для громадських активістів порушує щонайменше три положення Конституції. По-перше, це суперечить принципу верховенства права в частині правової визначеності та легітимної мети. По-друге, вимога декларування – це пряме обмеження щодо свободи об’єднань у громадські організації, яку гарантує Основний Закон. По-третє, це втручання в особисте життя громадських активістів, які не є особами, вповноваженими на виконання функцій держави, а тому не повинні подавати декларації на рівні з чиновниками, суддями та прокурорами»,- розповіла Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ.

Подання підтримали численні громадські організації, а також Уповноважений України з прав людини, яка направила до Конституційного Суду України своє подання щодо неконституційності цих положень.

За словами правозахисників, е-декларування для активістів нагадує авторитарних країн колишнього СРСР, таких як Росія і Казахстан.

«Те, що відбувається, нагадує практики на схід від України, таких країн як Росія, Казахстан і Білорусь. Ми бачимо, до чого це призвело в цих країнах, там майже придушили громадянське суспільство, там авторитарна влада. Зараз ситуація така, що декларації подали 20-30% організацій, а всіх інших влада повісила на гачок. Як тільки якась організація робить щось, що владі не подобається, її можна легко закрити. Щось схоже відбувається в Україні”, – зазначила голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Серед 65 народних депутатів, які підписали подання, представники фракцій: Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»» (18), «Об’єднання «САМОПОМІЧ»» (17), позафракційні обранці (11), «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» (11), «НАРОДНИЙ ФРОНТ» (6), «Опозиційний блок» (1) та «Воля народу» (1). На думку народної депутатки Альони Шкрум, ухвалення в березні 2017 року норми про декларування активістів було помстою депутатів всім акнтикорупційникам.

«Мені хотілося б, щоб ми бачили правові та логічні зв’язки, що станеться в державі, якщо йти таким шляхом. Нам хтось не подобається – нехай він усе задекларує; нам хтось не подобається – ми відкриємо на нього кримінальну справу; нам хтось не подобається – ми будемо збирати проти нього тітушок і обливати зеленкою”, – заявила депутат.

Альона Шкрум сподівається, що восени парламент повернеться до цього питання і скасує дискримінаційну норму.

Нагадаємо, парламент 28 березня 2017 року несподівано для активного громадянського суспільства підтримав правку Тетяни Чорновол з «Народного фронту» щодо поширення е-декларування, введеного для осіб, що виконують функції держави, з метою боротьби з корупцією на антикорупційних активістів.

3 квітня 2018 року Верховна Рада України вчергове безрезультатно спробувала виправити помилку та скасувати неконституційне електронне декларування для громадських активістів. Голосування було провалено народними депутатами, незважаючи на заклики міжнародної спільноти відмінити ці дискримінаційні для громадськості норми, а також негативні висновки Венеційської комісії.

Поширення на фізичних осіб антикорупційних заборон, обмежень та обов’язків суперечать конституційному праву на свободу об’єднань, принципу рівності та забороні обмежень за ознакою виду діяльності, невтручанню в особисте життя. Окрім того, покладання на невизначене коло фізичних осіб антикорупційних обмежень та обов’язків, які передбачені для осіб, що здійснюють функції держави, суперечить принципу верховенства права в частині порушення правової визначеності, а також суперечить конституційному праву на свободу об’єднань, принципу рівності та забороні обмежень за ознакою виду діяльності, невтручанню в особисте життя.