Це почесна дата не тільки для ювілярки, а й для всієї Коломийської громади.
Про це повідомили на сторінці управління соцполітики Коломийської міської ради.
8 листопада 2024 року жителька села Грушів Коломийського району Уграк Ганна Юріївна зустрічає свій поважний 100-річний ювілей.
Народилася Ганна Юріївна 8 листопада 1924 року в селі Грушів, де й мешкає до сьогодні. За свої 100 років жінка прожила нелегке життя. З малолітніх років тяжко працювала, зазнала голодні й холодні роки голодоморів, воєнне лихоліття та труднощі післявоєнної відбудови.
Ще будучи юною дівчиною, Ганна допомагала хлопцям з УПА, була їх провідником по місцевим дорогам і лісам. Роки радісні і тяжкі, святкові і буденні, насичені подіями та непередбачуваними змінами. Всю трудову діяльність Ганна Юріївна працювала в рідному селі, в колгоспі. Брала активну участь у громадському житті села Грушів, співала у церковному хорі.
Пані Ганна сильна духом людина, сповнена оптимізму та щирості. Вона вміє радіти життю, а невдачі сприймає лише як випробування долі, які потрібно пройти з гідністю. Односельці її шанують, а син, донька, четверо онуків, вісім правнуків та двоє праправнуків оточують піклуванням та любов’ю.
“Від щирого серця вітаємо Ганну Юріївну з таким поважним Днем народження, з 100-річним ювілеєм! Вклоняємося її життєвій мудрості та багатому досвіду. Бажаємо міцного здоров’я, щастя, родинного затишку, мирного неба та спокою і щоб наступний день народження Ганна Юріївна обов’язково відзначала разом зі своєю родиною у вільній, мирній та процвітаючій Україні!”, – йдеться в дописі.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи