© Юлія Головчин «Притчі»
Добрий дбайливий Дух давав душам дороговказ.
«Діти, доньки, дорослі, доросте (молоде), додержуйтеся десяти догм:
1. Душа – дорогоцінний діамант. До душі довіку допадається диявол. Давайте демонам дві дулі!
2. Думаєте дожити довіку? Диваки… Дзуськи! Дурні дятли! Доживете до дня? Дазарани? Доєдне (кожен) дохне (помре). Дука (багатій), дзяд (жебрак) доробляться до двох дощок. Доспіваєтесь, добалакаєтесь… доробитесь… доживетесь… Драма долі: домовина – дол (яма). Дорога добіжить до долу.
3. Думаєш дворушничати? Даремно. Душогубець. Давид давав дораду: дворушничаєш – девестуєш душу. Доки дихаєш – доти дякуй Духові!
4. Дім, добробут, дрантя, дукати, діаманти, депозити, делікатеси – дріб’язок, другорядне. Даремно дбаєте… Доцільніше діяти добре, дарувати дарунки, давати датки, ділитися достатком, допомагати. Дублюйте добрі діяння. Даруйте дітям диво.
5. Дехто думає: домінування, деспотизм, диверсії, домисли, диктаторство, доноси – дрібні діяння. Дурні! Душі деградують. Деградуєш – дно.
6. Дорогі діти, дорожіть душею! Душа – диво.
7. Доброта – двері Додому. Доброта – добра дорога для душі.
8. День догоряє. День – депозит Доброго Духа. Дорожіть днем.
9. Дорога дитино, дивися, думаєш друзі – добро? Дорожити думкою друзів – дурість. Дійсний друг – Дух.
10. Дорогі діти, дорослішайте! Дякуйте, довіряйте… Дозволяйте діяти Духові. Дух доторкнеться»
Доросте – молоде
Дозарани – до завтра
Доєден (а, о) – кожний (а, е)
Дохнути – померти
Дука – багатій
Дзяд, дзядівка – жебрак, жебрачка
Дол – яма
Дворушничати – служити двом панам.
Девестація – спустошення, знищення
Датки – милостиня