Казки, реальні історії, комікси, фентезі, книги-квести, щоденники – у різних форматах українські автори доносять дітям і підліткам причини й наслідки війни, важливість волонтерства, відваги і допомоги. Тут багато світла, надії і гумору, а добро завжди перемагає зло.

В івано-франківських книгарнях кажуть, що відвідувачі не часто запитують про дитячі книги на тему війни. Дорослі думають, що такою книгою можуть травмувати дитину. Здебільшого зацікавлюються лише, коли консультант починає показувати і розповідати про кожне видання, пише Галицький кореспондент.

Психологи розуміють занепокоєння батьків, але вважають, що через книжкову історію дитині легше пояснити складні речі. Адже діти все одно бачать що відбувається навколо і шукають відповідей на питання, які дорослі мають їм дати. Якщо цього не робити, то діти можуть нафантазувати собі ще більше. Добре підібрані книги також здатні стати помічними для дітей і підлітків, коли їхня рідна людина служить у війську або ж у випадку втрати на війні.

Книжковий вибір для найменших – величезний. Найпопулярніші – історії, пов’язані з тваринами.

“Котики-Патріотики”

Мила, емоційна і добра книга про тварин, врятованих з окупованих територій. Киця Монро була ніжною домашньою улюбленицею, але одного дня в її дім вдерлися двоногі шкідники. Кіт-ветеран Добрий волів би спати і їсти тунець, натомість вправно очолює загін войовничих тварин, які знешкоджують окупантів. Дворову кицю Марі волонтери вивезли з рідного Маріуполя, але вона зуміла знайти новий дім і навіть започаткувала власну творчу справу.

“Клуб врятованих. Непухнасті історії”

Книга вийшла в партнерстві з організацією UAnimals, і 5 гривень від продажу кожного примірника спрямовують на порятунок тварин. 

Кіт Потап не дуже вірив у людей, а ще менше в дива. Собачка Жужа мало не стерла лапки, долаючи кілометри в пошуках безпечного місця. Кінь Оскар боявся заснути, а оленятка дуже лякали гучні звуки… Це оповідки про дружбу між тваринами й людьми, про віру в перемогу, а також про вірність, що долає всі перешкоди.

“Гав” гучніше за вибухи”

Зворушлива історія про родину, де живуть головні герої – пес Джо і кіт Ліам. Їх застає початок повномасштабного вторгнення у прифронтовому місті. Попри всі труднощі, історія закінчується добре. Адже любов і вірність завжди перемагають темряву, а собачий «гав» лунає гучніше за вибухи, щоб господар почув свого улюбленця.

Про національного улюбленця і рятівника собаку-сапера Патрона книг чи не найбільше: «Пес Патрон і Шкарпетковий монстр», «Пес і Патрон і великий Т», «Буду як Патрон», «Сни пса Патрона» та інші.

“Лист для татка”

Одного дня тато ведмедика Федика поїхав у важливих справах на Схід. Відтоді малий всім серцем мріє бути поруч з татком, щоб той відчув його любов і тепло. Як же це зробити, якщо Федик навіть не вміє писати і не може відправити татові листа? Але для того, щоб сказати, як сильно ти когось любиш, не завжди потрібні слова.

“Пасіка Україна та інші казки війни”

Добрі персонажі цих добрих казок з війни — бджоли, гуси, лис, міфічний і повітряний змії, глиняний півник і навіть бабай із Чорнобаївки — пліч-о-пліч із людьми відстоюють своє майбутнє. Тут тварини, міфічні істоти й навіть повітряний змій та глиняний півник мають українську душу й стають помічниками наших воїнів. 

“Тор – тракторець, що тягне танк”

Прокинувшись одного ранку, тракторець Тор зрозумів, що в країну прийшла війна. Його вміння тягати те і се стає в пригоді: тракторець рятує будинок хлопчика від розгромлення, допомагає військовим тягати ворожі танки й долучається до оборони міста. А ще знайомиться з незвичайними їжаками та Сиреною, які теж стоять на обороні міста.

Для трішки старших дітлахів пропонують книги з більш «дорослим» сюжетом – тут казкові прототипи реальних героїв, людські історії, подані в різних форматах, є характерний гумор, мрії, чесність, пізнавальні факти і навіть поради психолога.  

“Мої вимушені канікули”

Про канікули, спричинені війною. Разом із батьками й меншим братиком дівчинка Віра переїжджає у підвал своєї багатоповерхівки, ховаючись від обстрілів. Сім’я намагається пристосуватися до нової реальності. У книзі, написаній у формі щоденника, Віра фіксує свої думки та почуття, а також описує, як вони переживають війну. У книзі також є поради й заспокійливі практики від психологині.

“Героїчні казки”

Казкові історії засновані на реальних подвигах Нави, Пташки, Тайри, Да Вінчі, Михайла Діанова, Калини, Валерія Залужного, Олександра Бригінця та Романа Ратушного під час російсько-української війни. 

Сюжет розгортається навколо вільного і гордого народу, що жив у казковій державі, його вирішив поневолити сусід – жорстокий і боягузливий король-курдупль. Проти нього повстали сміливці: Залізний Генерал, Пташка зі Сталі, Відчайдушна Тайра і Розлючена Вишиванка.

“Війна, що змінила Рондо”

Книга про те, що війна не має серця, та якщо спільно збудувати машину світла і навчитися співати попри все, тоді навіть найтендітніші істоти зможуть вистояти й перемогти. А ще ця книга – привід для вдумливої розмови з дітьми про те, що діється нині в країні, у форматі чарівної історії, яка залишає місце для надії.

“Підвальні хроніки”

Збірка творів художниці Ірини Потапенко розпочалася з кількох малюнків і коротеньких текстів, що поступово перетворилися на справжній щоденник війни. «Підвальні хроніки» — це дотепні, жартівливі й сумні, іронічні та мрійливі історії про життя родини з двох людей і п’ятьох хатніх тварин під виття сирен і гуркіт вибухів.

“Абетка війни”

Книгу почали писати ще 2015 року, коли автор Євген Степаненко у складі підрозділу медиків воював на Сході України, а його донька Соля чекала тата з фронту в мирному Києві. Це чесна й зворушлива розмова про війну і про життя для всіх: і дітей, і дорослих.

“Книжечка-мандрівочка. ЗСУ”

Абетка української звитяги, мужності та нескореності. Стане довідником з яскравими ілюстраціями, фактами та історіями про відважних людей, які боронять українську свободу. 36 сторінок, де у форматі абетки зібрали найважливіше, щоб навіть наймолодші читачі відчули гордість за рідну країну.

У книгах для підлітків дають багато простору для роздумів, запитань і відповідей.  

“Незалежність: перезавантаження”

Це не просто захоплива містична історія, а справжня книжка-квест, у якій читач є не тільки спостерігачем, але й творцем долі персонажів, а також автором нової історії України. Вранішні вибухи 24 лютого 2022 року розбили на друзки всі сподівання і плани шістнадцятирічної Христі. Що робити далі? Хто винен? У розпачі Христя звинувачує в усьому власну маму і таких, як вона, громадян України, яким упродовж десятиліть було байдуже до подій у країні та наслідків їхніх вчинків. І цієї ж миті дівчина дістає можливість усе змінити: божества Доля й Недоля дають їй право переграти й зробити правильний вибір. Але не все так просто.

“Позивний “Голод”

Перший повнометражний комікс Андрія Кокотюхи. У центрі подій – вигадана, але заснована на реальних подіях спецоперація підрозділу ЗСУ. Зведення зі штабу Сухопутних військ стали основою для сценарію, і саме завдяки цьому сюжет тримає напругу з перших сторінок. Попри елементи фентезі, головна тема – український спротив. Комікс відкриває нову площину для патріотичних історій, орієнтованих не лише на підлітків, але й дорослих.

“Найкраще немодне заняття”

Про юних волонтерів, які попри свій вік, допомагають Збройним Силам України і роблять великі справи для країни. Книга містить реальні історії про дітей різного віку, які знайшли свій спосіб допомагати.

“Вірші переможців”

Вірші допоможуть батькам обговорити з дітьми життя під час війни: повітряні тривоги, волонтерство, рідних або знайомих у війську чи виїзд за кордон. У книзі радять читати вірші разом і доповнювати їх знайомими дитині прикладами, щоб родинне дозвілля з книжкою стало не лише теплим, а й терапевтичним.

Дозовано і обережно

Занепокоєння багатьох батьків щодо дитячих книг про війну зрозуміле, однак, як пояснює психологиня Наталя Мельникова-Бенюк, сама по собі книга не травмує, це може зробити подія і те, як вона осмислюється й обговорюється.

«Важливо говорити з дітьми про війну, не завуальовувати її, – вважає психологиня. – При цьому акцентувати на історіях, як люди виходять з важких ситуацій, допомагають одне одному». 

Дитячі книги про війну можуть стати опорою і добрим інструментом для опрацювання емоцій, отримання інформації, формування стійкості, розвитку емпатії, адже діти, як і дорослі, потребують способів вираження своїх страхів, смутку, тривог, гніву – загалом усім, чим людина наповнена. Книги можуть запропонувати безпечний простір для цього.

Діти часто чують уривки розмов дорослих, бачать і слухають новини, і це може викликати в них багато запитань і страхів. Якраз книги здатні надати дуже зрозумілу і дозовану інформацію через історії про героїзм, взаємодопомогу, долання труднощів, допомогти збагнути досвід інших людей, які пережили ситуації, спричинені війною.

Головне – аби в книгах відчувалася надія. Навіть, якщо присутні сумні моменти, зрештою історія має дарувати відчуття безпеки і можливість подолання цих проблем.

Також важливо, щоб видання відповідало віку дитини. До прикладу, для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку підходять книги, які фокусуються на емоціях і безпеці, мають метафоричний характер – через казки, комікси, історії про тварин, де війну прямо не називають війною, але обговорюють її наслідки: розлука, страх, допомога, підтримка, захист. Бажано уникати натуралістичних і лякаючи ілюстрацій.

Підлітки здатні сприймати більш складну інформацію на глибокі теми, тому їм підходять книги, які досліджують людські долі, показують вплив війни на життя різних людей, їхній вибір, боротьбу, спонукають думати про причини і наслідки війни, ціну миру і незалежності. При цьому так само важливо, аби в книзі давали простір для надії і осмислення, адже в дитячих книгах про війну можуть показувати не лише бойові дії, але й інші аспекти: життя в окупації, волонтерство, реабілітація, як підлітки переживають війну і як вони можуть допомагати бійцям. Не варто забувати і про патріотичну складову – вона повинна бути.

«Під час читання дитині може знадобитися супровід дорослого: відповісти на запитання, обговорити певні епізоди і емоції після прочитаного тощо, – наголошує психологиня. – Недобре, коли дитину змушують читати книгу про війну. Не треба таке робити. Можливо, вона ще не готова або саме ця книга не підходить».

Більш чутливого підходу потребують діти, в яких хтось із рідних воює. Хоча в цьому випадку книги також можуть допомогти зрозуміти чимало важливих речей, осягнути героїзм рідної людини. Книга може слугувати інструментом для проговорення страхів, способів впоратися з ними. Якщо дитина пережила загибель близького на війні, вдало підібрана книга здатна допомогти осмислити втрату і висловити сум, показати важливість вшанування пам’яті. Книги є лише невеликою частиною процесу горювання, але не менш важливою.

«Головне – це має бути дозовано і дуже обережно, – каже Наталя Мельникова-Бенюк. – Загалом раджу проконсультуватися з психологом щодо вибору книги. Кожна дитина і кожна ситуація – дуже індивідуальні».

Не напишемо ми – напишуть за нас

Як вважає івано-франківська письменниця Ольга Деркачова, книги про війну однозначно потрібні, як для дорослого, так і для маленького читача. Вони повинні бути різні та якісні, їх має бути багато. Книги про війну – це ж і про героїзм, і звитягу, і про благородство, і про велич українців. Не тільки про смерть і руїни.

«Кому, як не нам, писати про цю війну? Не напишемо ми – напишуть за нас. От тільки як? – зазначає письменниця. – У виборі книг варто довіритися відчуттям і бажанням дитини. Ми довіряємо дитині вибір одягу, іграшок, страв у меню, то чому не можемо довірити їй вибір книги? Хоче читати про війну – нехай читає. Не хоче – нехай не читає. Прочитає всю книгу – добре, прочитає тільки сторінку і відкладе – теж добре».

За словами Ольги Деркачової, книги не травмують, травмує війна, жорстокість і безкарність. Щодня українські діти читають новини, дивляться відео про жорстокість ворога, зруйновані міста, криваві вбивства. Вони знають що таке окупація, ховатися від ворога, підвальний холод, голод і спрага. У цьому контексті найтемніша книга буде видаватися найсвітлішою. Але хтось із маленьких читачів потребуватиме саме такої книги, щоб знати, що не самотній, а хтось ніколи не прочитає жодної книги про війну. І це нормально.

«Звісно, що не кожен автор може написати добру дитячу книгу. І тут не йдеться лиш про війну, – додає письменниця, – а загалом про якісну книжку для дитини. Але я би радила продавцям у книгарнях, батькам, вчителям, бібліотекарам звертати увагу і на книги, написані письменниками, які воюють і боронять нашу із вами можливість читати».  

Згадав про мрію

Під час недавньої презентації ветеранських бізнесів в Івано-Франківську свою книгу представив львівський ветеран Андрій Каспшишак. Після демобілізації він заснував видавництво «Майстерня історій «Мрієлов» та видав дитячу фентезі-книгу «Легенда про вільних», де описав побратимів і друзів дитинства, які стали на захист України. Книгу автор почав писати ще у війську. Каже, ця історія не про втрати і сльози, а про відважних воїнів і шляхетних лицарів, які борються зі злом. 

Книга створена на основі української міфології. Згідно із сюжетом на Крилату Землю напала Імперія Рабів. Усі вільні люди ста­ли до оборони, однак цього було не достатньо для перемоги. Величезний тягар впав на плечі двох 11-річних дітей Северина і Меланки, коли поранений дід Микита розповів легенду, що повернути єдність у ряди вільних людей можна, лише відшукавши давнє слово князя, сховане в чарівному краї Вирії.

Андрій Каспшишак змалку мріяв бути письменником, списував цілі зошити власними історіями. Але в дорослому житті загубив мрію – заради престижної роботи, аби «в білій сорочці сидіти за комп’ютером і заробляти великі гроші». На війні переосмислив життя і згадав про мрію. У новорічну ніч, коли лежав у харківському шпиталю, через обстріли не було електрики – тоді й почав писати цю книгу.

Каже, багато юних читачів уже схвалили «Легенду про вільних» і навіть надсилали свої малюнки героїв книги.

 

Наталя МОСТОВА