Викладачі Голинської школи мистецтв вже спробували відтворити мелодію щедрівки на дзвонах, які виготовлені із гільз війни.
“Таке враження, що я вже його колись робив. Все складалося дуже легко і просто. Без будь-яких креслень і макетів”, – підкреслює майстер.
Коли вимикали електроенергію, процес не зупинявся. У поміч ставали старовинні речі, які зберігаються у майстра: ковальський міх, знайдений у повстанському схроні на Львівщині, наковальні ще козацьких часів, давнє точило.
На кожному дзвоні Іван викарбував слова, у яких суть усього задуму: “Дякуємо Богу за Перемогу України”. А прикрашати інструмент будуть дві “вифлеємські зірки”, які рухатимуться та підсвічуватимуться.
Загалом, ковальський витвір досить об’ємний, 3D формату – висота інструменту – 3 м 50 см, ширина та глибина – 2 м 50 см. Вага – до пів тонни.
Благодійну справу майстер розпочав на початку зими. І вже 31 грудня звуки дзвонів стануть супроводом для виконання “Щедрика” дитячим хором у с. Голинь. 14 січня 2023 року о 18:00 на площі Героїв його почують і калушани.
Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу. І вже на виставці пригадала собі, що росла з
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи