Якщо у твоєму домі періодично зникає електропостачання, коливається напруга, перегорають електроприлади – стань енергонезалежним! Так подумав житель села Гринівці Тлумацького району і спорудив на власному подвір’ї вітряк. Нині він забезпечує електроенергією свій дім самотужки і не залежить від зовнішнього постачання.

Вітер змін

Вітряк Дмитро Гринишин збудував два роки тому. Та задум виник набагато раніше. У все потрібно вкладати кошти – просто так нічого працювати не буде, каже чоловік. Збирав прилад поступово, запчастини вишукував по одній. Лише на 11 акумуляторів витратив 55 тис. гривень. Знайшов електромотор, замовив магніти, встановив мачту висотою аж дев’ять метрів. Разом із сусідом встановив вітряк.

Усі параметри пан Дмитро розраховував сам, застосовував метод проб і помилок. А помилки були, бо до того справи з будівництвом вітряків він не мав. Спершу не поставив редуктор, думав, що з ним крутити вітряк не буде. Але потім зрозумів, що редуктор таки потрібен для нормальної роботи обладнання. Генератор має набагато більші обороти, ніж лопаті, тож редуктор дозволяє це вирівняти.

Вітер у Гринівцях є постійно, навіть влітку, тож чоловік був певен, що його вітряк буде ефективним. Крім того, збудував його так, що вітряк повертається за вітром. Уже при пориві вітру 2 м/с лопаті починають крутитися, а при силі вітру 10-15 м/с він видає повну потужність – один кіловат. Цей заряд надходить на акумулятори, такої кількості електроенергії для господарства цілком вистачає.

Технічні новації Дмитро Гринишин застосовує всюди. Наприклад, ще до встановлення вітряка він встановив у домі інвертор, який, отримуючи енергію від акумуляторів, давав безперебійне електропостачання. Вже пізніше для підзарядки приладів чоловік встановив вітряк.

Нині схема роботи вітряка виглядає так: всю вироблену енергію він подає на акумулятори, ті – на інвертор. Поки не було вітряка, акумулятори заряджалися з електромережі. У тих випадках, коли вітряк не працює, електрика також постачається з загальної мережі. За спожиті ресурси чоловік платить відповідно до показників лічильника.

Дмитро Гринишин за фахом інженер, працював раніше на заводі «Позитрон», на радіозаводі. Нині встановлює людям відеокамери спостереження, оснащує власний дім сучасними розробками. У найближчих планах – обладнати «розумний дім».

«Мені кажуть, що за ці гроші, які я витратив на вітряк, можна до смерті платити за світло. Але я взяв його не для того, щоб економити світло, а для безперебійного постачання електроенергії», – каже інженер.

Побудувати вітряк пан Гринишин вирішив невипадково. У селі були постійні перебої з напругою, часто світла просто не було. Крім того, напруга в мережі не була стабільною, а коливалася від 200 до 280 вольт. Це впливало на роботу техніки в домі, вона часто ламалася.

Нині чоловік має на подвір’ї відеоустановку, яка здійснює цілодобове спостереження за будинком та подвір’ям. Це стало необхідним через постійні крадіжки. Наразі їх уже менше. Особливо після того, коли комусь покаже його зображення, зафіксоване камерою.

А ще має в господарстві інкубатор, в якому розводить птицю для себе. Одного дня, коли напруга зникла, птиця загинула. Це стало ще одним приводом до того, щоб встановити своє обладнання для постачання енергії.

Наразі вітряк не працює. Пан Дмитро має намір його модернізувати, замінити металічні лопаті на легші, вужчі, сучасні, які будуть повертатися автоматично за напрямом вітру. Крім того, хоче зробити так, щоб вітряк крутився постійно з однією швидкістю. Для цього треба встановлювати автоматику.

Чоловік щиро зізнається, що роботи з вітряком було багато. Для того, щоб все працювало належним чином, в будинку слід було переробити лінію електропередачі. Попри це, він не відмовляється від задуму встановити ще кілька таких вітряків, які б стояли один за одним в ряд.

Зелений тариф

Наразі Дмитро Гринишин не постачає енергію в мережу. Але планує облаштувати сонячні панелі, ще кілька вітряків, і тоді вже задумається над цим. Хоча гадає, що оформлення документів займе багато часу.

Як пояснює доцент кафедри енергетичного менеджменту і технічної діагностики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Андрій Яворський, у світі зараз багато людей, які самі виробляють сонячні панелі, вітряки, використовують акумулятори, що відпрацювали свій ресурс.

Водночас і ставка «зеленого тарифу» переглядається щокварталу, і в 2025 році його скасують повністю. Чим далі до рубіжної дати, тим він щороку ставатиме нижчим.

«В Україні анонсовано підвищення вартості електроенергії, тож, імовірно, кіловат альтернативної енергії та енергії з мережі зрівняються за вартістю. А пізніше настане такий момент, як у більшості європейських країн, що кіловат сонячної енергії буде коштувати дешевше, ніж кіловат з мережі», – висловлює думку експерт.

Тобто чим більше буде сонячних та вітрових станцій, тим така електроенергія буде дешевшою. «Зелений тариф» потрібен був для первинного старту, стимулу розвитку альтернативної енергетики.

Фахівець також вважає, що через саморобне або нелегально ввезене в Україну обладнання можуть бути проблеми з нарахуванням «зеленого тарифу». Для власного ж споживання саморобне обладнання можна використовувати без обмежень.

За даними ПАТ «Прикарпаттяобленерго», на території Івано-Франківської області на кінець 2017 року зареєстровані 173 фізичні особи і 21 юридична, яким нараховано «зелений тариф». На черзі встановлення вітроелектростанції на Долинщині.

У компанії пояснюють, щоб підключити сонячну електростанцію, необхідно звернутися до РЕМу, там визначають межі допустимої потужності для конкретного власника. Якщо потрібно збільшити потужність, роблять нестандартне приєднання. Для підключення «зеленого тарифу» необхідно виробити необхідний пакет документів. Після цього працівники енергокомпанії виїжджають на місце і приєднують вузол, саме підключення обійдеться у 200-300 грн. А також наголошують: для підключення до «зеленого тарифу» потрібно мати лише сертифіковане обладнання.

Наразі у зв’язку з підвищенням курсу євро Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), збільшила «зелений тариф» для приватних домогосподарств орієнтовно на 5%. Зокрема, в період з 1 січня 2017 р. по 31 грудня 2019 р. він зріс з 5,62 грн./кВт-год до 5,87 грн./кВт-год.

Ірина ФЕДОЛЯК