Чи безпечна пожежа на калуському хімзаводі?

У суботу, 12 січня, після 9-ї вечора у Калуші на одному з найбільших в Україні хімзаводів почулися вибухи. На території заводу запалав грізний вогняний факел, фото якого миттю розлетілися в соцмережах. Це посіяло паніку серед місцевих мешканців ще до того, як на місце надзвичайної ситуації почали стягувати сили МНС. Горіла «небезпечна хімія» – у свідомості людей пожежа виглядала приблизно так. Вже за кілька годин, коли ситуація була під контролем МНСників, населення заспокоїли: шкідливих речовин у повітрі немає. Наступного дня надзвичайники назвали перші ймовірні причини загорання, а поліція повідомила про відкриття кримінального провадження.

Як розповів на прес-конференції керівник гасіння пожежі, в.о. начальника управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області Ігор Оксентюк, на допомогу працівникам пожежно-рятувальної частини, яка розміщена на території підприємства, за 12 хвилин прибули підрозділи ДСНС з усіх найближчих населених пунктів. За 40 хвилин на місці надзвичайної ситуації було більше сотні пожежників. Локалізували пожежу близько опівночі, а повністю ліквідувати її вдалося лише наступного дня – через півдоби після початку. Процес гасіння супроводжувався постійною небезпекою потужних вибухів, оскільки піролізний газ міг накопичуватись до критичних показників. До того ж, через особливість горіння хімічних сполук пожежу не можна було гасити звичним методом. Надзвичайники здійснювали охолодження виробничої установки та сусідніх будівель, а інженерно-технічний персонал підприємства – перекривали засувки подачі сировини.

Що ж спричинило таке масштабне загорання?

Загорання трапилося на майданчику ЕП-250 (цеху пролізу, компримування та поділу пірогазу виробництва етилену та поліетилену) ТОВ «Карпатнафтохім». У системі трубопроводу зайнявся піролізний газ. За лічені хвилини на площі кілька квадратних метрів здійнявся вогняний факел до 15 метрів. В установці загалом містилося близько 100 тонн нафтопродуктів різних фракцій. Перша публічно озвучена причина загорання – розгерметизація трубопроводу.

Як наголосив Ігор Оксентюк, близько п’яти років об’єкт перебував на стадії замороження та капітального ремонту: «Ймовірно за цей період пройшла корозія і деформація металевих конструкцій. Джерелом запалювання могла стати іскра, яка утворилася внаслідок деформації цих конструкцій».

Очільник надзвичайної служби в області зауважив, що на початку грудня минулого року на об’єкті проводили пожежну перевірку. За її результатами виявили низку порушень щодо невиконання заходів державного технічного нагляду. Зокрема, установка не була обладнана автоматичною системою сповіщення й системою раннього виявлення пожежогасіння. «Можливо, якщо б автоматично пройшло охолодження, то вибуху можна було б уникнути. Пожежа була б, але не в таких масштабах. Між тим, з моменту, коли спрацювала установка, і до часу, коли це побачив оператор, кілька дорогоцінних хвилин було втрачено», – наголосив Оксентюк. Мабуть, саме це стало причиною того, що за обставинами пожежі поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.272 ККУ (Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов’язана їх дотримуватися). Проте варто зауважити, що слідчі дії тривають, тому стаття обвинувачення може бути змінена.

Втім на сайті газети підприємства про це жодної згадки. Акцент повідомлення на тому, що полум’я не поширилося, адже спрацювала система автоматичної безпеки. «Станом на 10:45 13 січня залишки пожежі ліквідовано. Структурні підрозділи виробництва поліхлорвінілової смоли і каустичної соди, установки з виробництва поліетилену та інші підрозділи працюють у штатному режимі. Потерпілих немає, шкоди навколишньому середовищу не завдано», – йдеться в повідомленні на сайті газети «Нафтохімік-Калуш». Більш розширеного пояснення стосовно пожежі у прес-службі «Карпатнафтохіму» отримати не вдалося.

Дихати вільно

Начальник відділу Івано-Франківського обласного лабораторного центру МОЗ України Юрій Здоровий на підсумковій прес-конференції стосовно пожежі на ТОВ «Карпатнафтохім» повідомив, що висновки фахівців, які безпосередньо працювали на місці, є позитивними. Жодної загрози для людей не виявлено.

«Лабораторія працювала також у селі Мостище Калуського району. Туди поширився факел пожежі внаслідок рози вітрів. Проведено зрідження атмосферного повітря на вміст шкідливих речовин. Аналіз показав, що в атмосфері є лише сполуки, типові для горіння вуглеводнів: сірка, чадний газ, формальдегіди, смоли. Проте їх відхилення від норми не зафіксовано», – запевнив Юрій Здоровий. І додав, що він є лікарем з 30-річним стажем і в жодному випадку не приховував би інформації, якщо б здоров’ю людей загрожувала небезпека.

Вже в понеділок, 14 січня, на сайті Калуської міської ради розмістили офіційні протоколи дослідження повітря. За результатами лабораторних досліджень, концентрація хімічних речовин – у межах норми й не перевищує гранично-допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів.

Збитки природі? 

Якщо попередню причину пожежі назвали, то про збитки природі поки ніхто не повідомляє. Прикарпатський еколог Володимир Красноштанов каже: спеціалісти Державної екологічної інспекції повинні робити заміри щодо забруднення повітря за кількістю згорілої речовини, тривалості горіння тощо, а також зафіксувати, куди стікала вода з майданчика при гасінні пожежі.

«Вода від продуктів горіння є явно забрудненою. Якщо вона стікала у струмок і не була відкачана на очисні споруди, то є ймовірність забруднення басейну Дністра. Це все треба рахувати і виставляти підприємству збитки», – наголошує еколог.

Керівник гасіння пожежі Ігор Оксентюк на зустрічі з пресою зауважив, що хімзавод завжди був небезпечним об’єктом. У 2007 році тут відбулася крупна аварія – витік хлору, в 2008-ому – на об’єкті під час виконання завдання загинув прикарпатський пожежник. Тобто необхідність дотримання суворих правил безпеки на об’єкті є вкрай важливою. Натомість, за словами МНСника, фінансування пожежної охорони хімзаводу є проблематичним.

«За часів «Оріани» на об’єкті діяло три пожежні частини – більше 120 людей. Зараз лише одна, й навіть з її фінансуванням не все гаразд», – зауважив МНСник. Ігор Оксентюк переконаний, що з боку державних наглядових служб повинен бути ретельніший контроль за такими вибухонебезпечними об’єктами, і зокрема за рівнем пожежної безпеки.

Юлія КАНЮС