Історично Коломия – багатонаціональне місто. Тут споконвіків уживалися українці, поляки, євреї, росіяни, німці – міжнаціональних конфліктів історія не пам’ятає. Полікультурність міста навчила коломиян бути толерантними один до одного. Однак останнім часом у Коломиї почали траплятися дивні речі. Хтось наполегливо і послідовно плюндрує єврейський меморіальний комплекс. Вже двічі горіла капличка, були зруйновані могильні плити, знищена огорожа та освітлення. Після кожного акту вандалізму з’являються нацистські свастики та расистські знаки.

 

Відкритий прохід

Колишнє єврейське кладовище, а тепер меморіальний комплекс розташований у  мальовничій частині Коломиї, біля міського парку та озера. За часів Радянського Союзу цвинтар було знищено, а відновлювати його місцева єврейська громада розпочала у 2010 році. Вже відновлено капличку, де похований єврейський цадик (святий) Барух Ліхтенштейн, із вцілілих надгробних плит було збудовано стіни пам’яті, поставлено огорожу, проведено освітлення та благоустрій.

Комплекс, як було сказано, прилягає до міського парку. Щоб дістатися до нього, а також до озера – традиційного місця відпочинку, мешканцям значної частини міста потрібно пройти по території єврейського меморіального комплексу. У вересні минулого року тут розпочалися роботи із благоустрою, в яких використовувалася важка техніка, через що всі входи до меморіального комплексу, а отже, і до парку, представники єврейської громади закрили. Про те, що входи перекриють, містян сповістили оголошення. Єврейська громада поставила до відома місцеву владу, надіславши листа, в якому зазначалося, що  входи перекриють у зв’язку з ремонтними роботами.

У міській раді листа отримали, але дозволу перекривати входи не давали. Громадських обговорень також ніхто не проводив. Звідси і розпочався конфлікт. Одного ранку коломияни встали, а парк закритий… Спочатку конфлікт протікав у «Фейсбуці», а потім вилився і у реальний світ. Невідомі зірвали замки, а самі ворота навіть вкрали. Входи більше не закривали.

Та на цьому конфлікт не вичерпався. За декілька днів, а саме в ніч з 18 на 19 вересня, була підпалена капличка, яка для євреїв є святинею. Пожежу тоді погасили, а саму капличку єврейська громада відновила. Та минуло два тижні, і в ніч на 3 листопада капличку підпалили вдруге. Тепер наслідки пожежі були масштабнішими, а на стінах сакральної будівлі з’явилися нацистські свастики і написи «слава Ку-клукс-клану». Такі ж написи з’явилися і на синагозі. Разом із підпалом вандали зрізали 6 метрів кабелю, що був призначений для проведення освітлення. Після цього випадку місцеві євреї встановили камери спостереження та найняли охорону.

На католицьке Різдво знову був вчинений напад на єврейське кладовище. Тоді, як видно із запису камер спостереження, молоді люди півгодини ломами ламали надгробні плити. Про камери вони не знали, а коли дізналися, то знову прийшли до єврейського меморіального комплексу 13 січня і зірвали чотири з восьми камер та кабелі до них. Окрім того, представники єврейської громади стверджують, що їм погрожували «підірвати» єврейське кладовище, буцімто через те, що на євреїв надходить багато скарг з боку коломиян.

Дві версії

За словами Якова Заліщикера, голови Коломийської єврейської громади, завдяки камерам відеоспостереження вдалося ідентифікувати осіб, які здійснювали два останні акти вандалізму. Це були ті самі люди, що дає підстави вважати, що підпалювали капличку також вони. За словами пана Якова, це молоді люди, зареєстровані в одному з підколомийських сіл. Всі вони члени однієї радикальної організацій. Один з них навіть деякий час перебував в АТО. Загалом в компанії троє хлопців та одна дівчина.

Для чого вони це роблять, голова єврейської громади не знає, але ймовірними вважає два мотиви. Перший – їх хтось спеціально для цього найняв. Річ у тому, що до меморіального комплексу прилягає земельна ділянка на березі озера площею 35 сотих, на яку місцеві багатії та забудовники вже давно поклали око. Однак є одна проблема – заїзд до неї можливий тільки через кладовище. Цілком можливо, роздумує пан Заліщикер, що так дехто «змушує» єврейську громаду поступитися частиною землі.

Інша версія – це звичайнісінький антисемітизм та фашизм, адже на всіх єврейських об’єктах інфраструктури – спаленій капличці, могильних плитах, синагозі, пам’ятнику загиблим євреям – почали з’являтися нацистські свастики, емблеми расистських організацій та написи на їхнє прославляння. «Що ж насправді мотивувало молодих людей до вандалізму, нехай з’ясовують правоохоронні органи, – каже пан Заліщикер. – Всі матеріали та докази, які вдалося зібрати, єврейська громада передала в поліцію та СБУ».

За словами керівника коломийської поліції Остапа Білейчука, на сьогодні відкрито кілька кримінальних проваджень і провадяться гласні та негласні слідчі дії, які звузили коло підозрюваних. Це дає підстави сподіватися, що вже найближчим часом справу вдасться довести до логічного завершення, вважає пан Білейчук.

Хоча саме тут і можуть розпочатися найбільші проблеми у цій справі. Єврейська громада підозрює людину, яка була в АТО. І якщо це дійсно так, це відразу ж заполітизує справу і збурить коломийську (та й не тільки) громаду. Однозначно розпочнуться розмови про політичну вмотивованість справи і переслідування патріотів. Тут, у Коломиї, ми можемо отримати маленьку подобу недавніх Драгобрата чи Мукачева.

 

Або провокація, або дурість

Часи зараз неспокійні, а неспокійні часи дають дорогу радикальним речам. Чи означають описані у статті події сплеск антисемітизму та ксенофобії у Коломиї? Сам голова єврейської громади Яків Заліщикер так не думає. Каже, що прожив у Коломиї 60 років і антисемітизму ніколи не відчував. Щодо подій довкола меморіального комплексу він каже, що то, радше, якийсь одиничний випадок, який, втім, має бути покараний. Вже зараз коломийська єврейська громада через свого рабина, який мешкає в США, готує великий матеріал, який хочуть опублікувати в одній із найавторитетніших американських газет.

Розділяє таку думку і Василь Нагірний, журналіст та краєзнавець. Він вже не одне десятиліття вивчає міжнаціональні стосунки у Коломиї і переконаний, що історично антисемітизм для Коломиї не характерний. Тут бували міжнаціональні конфлікти під час Першої і Другої світових воєн, але де їх тоді не було? А в мирний час ніяких загострень не траплялося, навіть навпаки. Українці під час Голокосту відіграли вагому роль у порятунку тисяч єврейських сімей. Коломия пам’ятає десятки випадків, коли українські сім’ї ховали в себе сім’ї єврейські, рятуючи їм життя. Тому, підсумовує краєзнавець, те, що сталося довкола єврейського меморіального комплексу, – це чиясь провокація, яка хоче штовхнути нас на гострі дії, і тому найголовніше – на неї не піддатися, або це просто чиясь нерозважність, якщо не сказати дурість.

Як би там не було, головним у цій ситуації є зберегти давню коломийську міжнаціональну злагоду і не дати нікому використати її зі шкодою для міста. Бо таких, які цього прагнуть, сьогодні багато.

Віктор ФІТЬО