21-24 липня у с. Шешори, що на Косівщині, відбудеться екоетнофестиваль «Карпатське коло». Організатори запевняють, що грандіозне дійство стане унікальним для України.

Лолин-2015: трансформація

На проведення екоетнофестивалю «Карпатське коло» Івано-Франківська обласна рада виділила 100 тисяч гривень. Сума значна, однак і місія заходу доволі масштабна – привернути увагу до «лисих» карпатських гір та зупинити неконтрольовану варварську вирубку лісів.

«Фестивалю такого формату ще не проводили в Україні, – розповідає віце-президент фестивалю «Карпатське коло», керівник ГО «Берегиня роду» Марія Пахолок. – «Карпатське коло» стало трансформованим продовженням екофестивалю «Лолин», який торік проводили в Долинському районі. Ми довели, що фестиваль без алкоголю і цигарок може бути надзвичайно цікавим і результативним».

Спікери з усієї країни навчали учасників заходу з користю для довкілля і людини освоювати дику природу: говорили про екобудівництво, пермакультуру, використання сонячної енергетики, вирощування і споживання органічних продуктів тощо. У результаті звели невеличку хатину з екоматеріалів і за допомогою різноманітних технік (блоки з соломи, плетіння лози, ліплення глиною і т.д.), і навіть за тиждень змайстрували сонячний колектор.

Під час «Карпатського кола» всі ці екопроекти гостям заходу знову презентуватимуть, а також проведуть чимало нових пізнавальних майстер-класів за участю провідних українських та закордонних лекторів.

Основну увагу зосередять на боротьбі зі споживацьким суспільством, правильному сортуванні сміття і найголовніше – на захисті Карпат. «Якщо ми негайно не заволаємо на всю Україну, що ті негідники, які щороку вирубують понад 300 тисяч гектарів лісу, насправді «рубають» майбутнє власних внуків, – наголошує Марія Пахолок, – то буде національна катастрофа».

Екоплатформа

Звісно ж, під час фестивалю багато говоритимуть про повноцінне і правильне харчування і травознавство. Окрім цього, навчатимуть, як у побуті використовувати сонячну енергію та як діяти, щоб не доводилося будувати ГЕС на річках.

«Сонячна енергія здатна давати нам як електрику, так і тепло, – каже Марія Пахолок. – Простий тепловий сонячний колектор кожен може зробити власноруч, використовуючи наявні на ринку матеріали. Він нагріватиме до 80 літрів води за день і працюватиме з весни до осені. А виготовлення пристрою обійдеться приблизно в 5000 гривень».

Окрім колектора, власноруч можна виготовляти сонячні сушарки для фруктів та овочів, а також для топлення меду. Вони дозволяють збільшити кількість сушених продуктів, порівняно із сушкою на відкритому повітрі.

Третій пристрій, який можна зробити власноруч і використовувати у господарстві, – це сонячний концентратор. Він дозволяє готувати страви виключно за рахунок енергії сонця. Існує багато різних конструкцій сонячного концентратора, але найпростішою є параболічна супутникова тарілка, обклеєна фольгою або дзеркальним скотчем.

Під час фестивалю «Карпатське коло» майстри-практики розкажуть про всі ці способи застосування сонячної енергії. Крім цього, можна буде взяти участь у виготовленні сонячного концентратора і спробувати страви, випечені карпатським сонцем.

Однією з найцікавіших локацій стане лекція про пермакультуру, яка включає різні підходи до дизайну навколишнього середовища і способи ведення сільського господарства, що ґрунтуються на природних взаємозв’язках. Іншими словами, пермакультура вчить жити за правилами природи, не завдаючи їй шкоди, максимально ефективно використовувати вторинну сировину. Пермакультура виключає відходи. Продукція, яка вирощується пермакультурно, а не на монокультурних господарствах, містить на 26% більше білка, в 3000 разів більше каротину, на 27% більше фолієвої кислоти, на 194% більше мікро- та макроелементів, на 88% більше вітамінів.

«Тут варто згадати і про біодинамічне землеробство, про яке також розповідатимуть під час фестивалю», – додає Марія Пахолок. Важливим компонентом органічного землеробства є біодинамічні препарати з природних продуктів, які застосовують для підвищення чутливості рослин і ґрунтових організмів. Ними обприскують не лише ґрунт, насіння, а й листя рослин, кущів і дерев для стимуляції фотосинтезу та поліпшення якості плодів. Це не збільшує врожай, але робить рослину здоровою і стійкою проти захворювань, захищає від шкідників, продовжує термін зберігання продукції.

Органічне землеробство в Україні має великий потенціал для розвитку, адже лише 0,5% українських земель станом на 2014 рік зайняті під органічним виробництвом. Серед більш ніж 200 сертифікованих органічних господарств лише два господарства активно впроваджують біодинамічні технології.

Учасники екоетнофестивалю дізнаються і про навички сталого домогосподарства – це унікальна ініціатива у галузі неформальної освіти для дорослих, яку розробили члени міжнародної організації «Глобальний план дій» з Голландії та США. У Європі програма діє з 1990 року й відтоді поширилася на багато інших країн.

Головна мета – навчання учасників програми навичкам сталого стилю життя, що допоможуть змінити їхню поведінку та повсякденні дії щодо збереження ресурсів планети. Іншими словами, навчатимуть, що робити, аби зрештою людство не загинуло на суцільних сміттєзвалищах.
По-гуцульськи

Етнопрограма фестивалю теж буде доволі насиченою: найкращі гуцульські гурти, танці, етнодискотека, національні бойові мистецтва й навіть театр. Йдеться про перший український театр на західноукраїнських землях, один із найстаріших театрів України – Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. Івана Озаркевича подарує незабутню зустріч з унікальним колоритом гуцульського краю під час вистави «Гуцульський рік».

На фестивалі також можна буде познайомитися з автентичними ремеслами Гуцульщини, як-от ткацтво, ліжникарство, кераміка, різьбярство, писанкарство. Народно-інструментальну традицію гуцулів представлять трембіти, роги, сопілки, телинки, флояри, зозульки, дримби, цимбали.

А ввечері гостям демонструватимуть найкращі стрічки Сергія Параджанова. Цікава програма передбачена і для дітлахів. У п’ятницю, 22 липня, для них проведуть майстер-класи з арт-терапії і танців.
Фестивальний побут

Переглянути детальнішу інформацію та замовити квитки можна на сайті фестивалю eefest.dif-info.com. Також квитки можна придбати в приміщенні ГО «Берегиня роду», що на вул. Чорновола, 101, або ж «на місці» – при вході на фестиваль.

Вартість проведення одного дня на фестивалі коштує 100 грн. Проживати можна буде в спеціально облаштованому наметовому містечку (25 гривень за добу), де мешканців забезпечать дровами, питною водою і туалетом, або ж у місцевих приватних садибах, вартість проживання у яких становить від 100 гривень за добу. Для автівок підготують площадку для паркування, яка перебуватиме під цілодобовою охороною.

Харчуватися можна буде на спеціальних локаціях, де учасникам запропонують традиційні гуцульські страви і трав’яні чаї.

До речі, Марія Пахолок наголошує, що кожному гостю необхідно прихопити з собою посуд, аби уникнути «засилля» одноразового пластикового сміття.

Наталя МОСТОВА