Красиві церкви, люди, що ходять пішки, і репортери-титани. Днями «Галицький кореспондент» приймав гостей – колег зі США. Іноземні медійники вражені буднями місцевих журналістів, які їх надихнули і мотивували цінувати те, що маєш.
Редактор газети «Daily Press» (Ньюпорт Ньюс, штат Вірджинія, США) Раян Гілкрест і журналіст видання Джонатан Хітер на шість днів завітали до Івано-Франківська в рамках програми обміну досвідом. Наприкінці березня троє журналістів «Галицького кореспондента» протягом тижня стажувалися в американській редакції. Стажування відбувалося на основі програми партнерства в галузі медіа в Україні (UMPP), яка адмініструється представництвом Ради з міжнародних досліджень та обмінів IREX. Платформою стало видання «Daily Press». Тепер наша черга приймати гостей.
Раян і Джонатан кажуть, що, незважаючи на війну в Україні, їхали сюди без остраху, адже добре обізнані в ситуації, зокрема про спокій у західному регіоні. Що думають у США про війну в Україні? Багатьох американців, які живуть у центральних штатах, більше хвилює, з яким рахунком пройшла вчорашня гра з баскетболу. Для них Україна надто далеко, аби перейматися її проблемами. Але в той же час чимало американців, які багато читають і аналізують, чітко усвідомлюють російську агресію на сході України. І, звісно ж, співчувають.
Іноземні колеги кажуть, що їм надзвичайно цікаво порівнювати американський та український досвід у журналістиці. Як вони зізнаються, українські репортери їх по-справжньому надихають – у таких нелегких умовах можуть працювати дійсно лише люди за покликанням. Малий захист від уряду, а також на законодавчому рівні, складний процес отримання інформації, яка в принципі мали би бути відкритою, – ось те, що стурбувало американців найдужче. «Щоразу, коли я повертаюся звідси додому, – ділиться редактор Раян Гілкрест, – то кажу своїм колегам: «Цінуйте те, що маєте». В журналістів з України щодня так багато перепон, однак вони все одно роблять те, що мають робити, всупереч усьому».
Як зазначає Раян Гілкрест, важливо, аби українські журналісти усвідомлювали, що вони кожного дня не просто виконують свою роботу, а потроху будують платформу для подальшого розвитку вільної преси. «Найперше думайте про тих, хто прийде після вас, – наголошує американський колега. – Думайте про майбутнє. Що ви можете сьогодні зробити для ваших наступників».
Попри всі складні реалії української журналістики, Раян Гілкрест переконує, що був би не проти трохи тут попрацювати. Перше, за що би взявся, – якесь розслідування, адже в Україні для цього цікавих тем хоч греблю гати: «Можливо, не в наших силах щось змінити, але все одно варто боротися».
«Ну, і, звісно ж, я б неодмінно вів кулінарну колонку, – посміхається редактор. – В Україні це неможливо не робити».
Раян Гілкрест уже втретє в Україні й зізнається, що кожного разу одним із найприємніших моментів є національна кухня – страви дійсно дуже смачні. Загалом чимось навіть схожі на їжу, яку готують на малій батьківщині Раяна – в штаті Флорида: ситні страви з картоплі, багато різних супів… Цього разу на Прикарпатті Гілкрест скуштував щось новеньке – чебуреки. І знову в захваті! А ще – «чорні сосиски». Так іноземні гості назвали кров’янку.
Обоє американців приємно вражені Івано-Франківськом. Джонатан Хітер ще ніколи не перетинав кордонів США, тож виходить, що знайомитися з Європою почав із України.
Каже, що центр Прикарпаття його не розчарував. Тут все так само, як і на світлинах та у фільмах про західноєвропейські міста. А найбільше в Україні його вразили церкви, більшість із яких неймовірно красиві: «Ніколи б не міг навіть подумати, що вони настільки прекрасні».
А ще в Україні багато людей, які ходять пішки. Для американських гостей це було незвично, адже в США всі їздять на автівках. На своїх двох пересуваються лише в Нью-Йорку та Вашингтоні.
«Ваше місто дуже активне. Це одразу впадає в око, – ділиться враженнями Раян. – І вдень, і навіть пізно ввечері: всі кудись ідуть, щось роблять…»
Наталя МОСТОВА